Справа: № 2а-8638/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
12 червня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Грибан І.О. та Мельничука В.П.,
при секретарі Меєчко К.П.,
розглянувши у відкритому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в особі Відділу громадянств, імміграції та реєстрації фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Всеукраїнської громадської організації «Ліга сприяння та захисту прав іноземців та особі без громадянства в Україні» в інтересах громадянина ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в особі Відділу громадянств, імміграції та реєстрації фізичних осіб про скасування рішення від 05.01.2012 року щодо скасування дозволу на імміграцію, -
Всеукраїнська громадська організація «Ліга сприяння та захисту прав іноземців та особі без громадянства в Україні» (далі - позивач) звернулася в інтересах громадянина ОСОБА_3 до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в особі Відділу громадянств, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі - відповідач) про скасування рішення від 05.01.2012 року щодо скасування дозволу на імміграцію.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2012 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, 12 червня 2008 року Відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Київській області у відповідності до Закону України «Про імміграцію» на підставі договору найму житлового приміщення в будинку, що належить гр. ОСОБА_4 від 10.05.2008 рАг Гамішмадянину ОСОБА_3 було надано дозвіл на імміграцію та документовано посвідкою на постійне проживання в Україні.
Прокуратурою Київської області проведено перевірку та встановлено, що вказаний договір оренди житла укладено формально, з метою отримання дозволу на імміграцію в УкраїнАг Гамішомадянин ОСОБА_3 ніколи не проживав у с. Михайлівка, Богуславського району, за результатами зазначеної перевірки було винесено протест від 28.12.2011 року № 07/1-1298 на дозвіл на імміграцію в Україні від 12.06.2008 року № 17/-6197.
26.12.2011 року та 11.02.2012 року відповідачем було здійснено додаткову перевірку підстав надання дозволу на імміграцію та документування посвідкою на постійне проживання в УкраАг Гамішмадянина ОСОБА_3 та з'ясовано, що в цьому будинку люди взагалі не проживають.
Крім того відповідач зазначив, що за вказаною адресою було направлено листа, який був повернутий з почтового відділення с. Михайлівка та зазначено, що за адрАг Гамішомадянин ОСОБА_3 не проживає.
Доказами того, що позивачем, при оформленні рішення про надання дозволу на імміграцію від 12.06.2008 року, було надано нікчемний договір оренди від 10.05.2008 року, тобто не проживав і не збирався проживати в будинку відповідно до умов договору, відповідач вважає рапорти від 26.12.2011 року та 11.02.2012 року, що складені за наслідками виїздів до АДРЕСА_1, відповідно до яких у будинку нікого не було та є ознаки, що там тривалий час ніхто не проживає, а також пояснення жительки села від 2011 року, відповідно до яких вона людей біля вказаного будинку не бачила.
З цих підстав відповідачем було прийнято рішення від 05.01.2012 року про скасування дозволу на імміграцію в Україні від 12.06.2008р. № 17/-6197.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», свобода пересування це - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час.
Відповідно до ст.2 вищевказаного Закону України, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що, особа не може бути в залежності від проживання чи не проживання певний час в певному місці та не повинна це доказувати для реалізації своїх прав та інтересів гарантованих Конституцією та Законами України.
Згідно до ст.26 Конституції України та визначені норми ЗУ «Про вільний вибір місця проживання та порядок пересування», реєстрація надає право на користування певним житловим приміщенням, а не є обов'язком проживати за адресою реєстрації.
Згідно переліку підстав для скасування дозволу на імміграцію визначеного ст. 12 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, зокрема, якщо з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність.
Докази, того, що на момент надання дозволу на імміграцію станом на 2008Аг Гамішомадянин ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживав відсутні, а тому доводи на які посилається апелянт, колегія суддів вважає необґрунтованими та непідтвердженими.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виїзд відповідача 11.02.2012 року на місце реєстрації позивача та рапорт складений за наслідками цього виїзду було здійснено для проведення перевірки місця проживАг Гамішомадянин ОСОБА_3 став підставою для прийняття рішення про скасування дозволу, оскільки вказана перевірка була закінчена 05.01.2012 року, а тому це ставить під сумнів, що факт виїзду 11.02.2012 року міг стати підставою для винесення спірного рішення.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано жодного належного доказу та не наведено обґрунтованих підстав щодо нікчемності договору оренди від 10.05.2008 року, а зворотнє твердження апелянта колегія суддів вважає необґрунтованим.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в особі Відділу громадянств, імміграції та реєстрації фізичних осіб залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.В. Федотов
Судді: І.О. Грибан
В.П. Мельничук
Повний текст ухвали виготовлено 13.06.2013 року.
.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Грибан І.О.
Мельничук В.П.