2/258/1293/13
258/2399/13-ц
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДОНЕЦЬКА
Справа 2/258/1293/13
03 червня 2013 року Кіровський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Іванова О.Г.,
при секретарі - Кіріній І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Укрграндінвест ЛТД» про визнання договору № 10305166 від 21 липня 2012 року, недійним, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю « Укрграндінвест ЛТД» про визнання договору № 10305166 від 21 липня 2012 року, недійним.
В обґрунтування своїх вимог посилається на наступне.
21 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД», в особі Багненко Катерини Володимирівни, діючої на підставі довіреності №21 від 03 травня 2012 року, укладено договір про виділення фінансових ресурсів №10305166 від 21 липня 2012 року.
Зі слів представника ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» Багненко Катерини Володимирівни, діючої на підставі довіреності №21 від 03 травня 2012 року, укладений договір є договором кредиту, за умовами якого позивачка повинна сплатити передоплату в розмірі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок) та щомісячну плату за користування кредитом. При умові сплати цих сум з її слів вона мала отримати кредит у розмірі 200000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок) 21 серпня 2012 року.
В день укладення договору позивачкою було сплачено 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок) а 15 серпня 2012 року було внесено 1611,11 грн. (одна тисяча шістсот одинадцять гривень 11 копійок), як щомісячну оплату за користування кредитом, всього 15611,11 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот одинадцять гривень 11 копійок).
09.10.2012 року вона звернулася до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» з заявою про надання інформації щодо терміну надання грошових ресурсів або повернення сплачених коштів, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та квитанцією про оплату поштових послуг. Відповіді на дану заяву вона й досі не отримала.
Виходячи з викладеного позивачкою виконані умови, а кредитні ресурси й досі не отримані, що й спричинили звернення до суду з даною позовною заявою.
Зі слів та дій представника ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» Багненко Катерини Володимирівни, діючої на підставі довіреності №21 від 03 травня 2012 року, менеджера, вбачається що надав недостовірну інформацію і порушив таким чином ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», яка встановлює, що «споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги)».
Менеджер навмисно ввів учасника в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме: предмет (не товар (не кредит), а послуги з його отримання), терміни (терміни завжди не визначені), порядок розрахунків (не тільки ціна товару, але й інші виплати, зокрема, адміністративні та на юридичне обслуговування). В окремих випадках зобов'язують навіть застрахувати життя та здоров'я. Такі умови є підставою для визнання договору недійсним на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, «якщо одна зі сторін угоди навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), така угода визнається судом недійсною. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити здійсненню угоди, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдана у зв'язку з вчиненням цієї угоди».
Зрозуміло, що відповідач не надає «кредити» чи «позики», а фактично здійснює адміністративні дії по розподіленню, залучених від самих позичальників грошових коштів.
Таким чином, це так зване взаємне кредитування споживачів таких послуг.
Позовні вимоги обґрунтовую тим, що даним договором порушені права позивача як споживача фінансових послуг, зокрема діяльність відповідача представляє схему «піраміди». Відповідно до ст.. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочин, здійснений з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсним. Умови договору в частині надання кредитних коштів позивачу є несправедливими, оскільки залежать лише від волі відповідача. Тобто, в супереч принципу добросовісності, створюється істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.
Відповідно до Додатку №1 до договору видом цільового фінансового ресурсу є розвиток бізнесу, а його одноразовий внесок складає 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок), вартість цільового фінансового ресурсу 200000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок), чистий внесок та витрати адміністративні разом становлять 1611,11 грн. (одна тисяча шістсот одинадцять гривень 11 копійок).
Відповідно до договору адміністратор за рахунок чистих внесків з розстроченням платежів формує групу клієнтів системи «Реєстр», які за рахунок власних коштів формують фонд реєстру.
Таки чином, відповідач за рахунок, сплати щомісячних загальних платежів, сплачених клієнтами програми, тобто за кошти клієнтів, формує Фонд Реєстру який призначений для придбання товарів учасників програми шляхом надання дозволу-право на отримання товару. Дозвіл надається учасникам програми «Укрфінінвест», які мають найбільшу кількість платежів.
Умови спірного договору є несправедливими та непрозорими, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві, і що ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди формуються за рахунок інших осіб, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.
За наведених обставин, є очевидним, що договір не спрямований на реальне настання правових наслідків , а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним договір про виділення фінансових ресурсів №10305166 від 21.07.2012 року між позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрграндінвест ЛТД" про приділення фінансових ресурсів є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
На підставі викладеного позивачка просить суд визнати недійсним договір про виділення фінансових ресурсів №10305166 від 21.07.2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрграндінвест ЛТД", а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрграндінвест ЛТД" на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 15611.11 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот одинадцять гривень 11 копійок).
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, відомостей про причини неявки не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України суд вважає необхідним прийняти заочне рішення на підставі доказів, які є в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що 21 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД», в особі Багненко Катерини Володимирівни, діючої на підставі довіреності №21 від 03 травня 2012 року, укладено договір про виділення фінансових ресурсів №10305166 від 21 липня 2012 року.
В день укладення договору позивачкою було сплачено 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок) а 15 серпня 2012 року було внесено 1611,11 грн. (одна тисяча шістсот одинадцять гривень 11 копійок), як щомісячну оплату за користування кредитом, всього 15611,11 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот одинадцять гривень 11 копійок).
09.10.2012 року позивачка звернулася до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» з заявою про надання інформації щодо терміну надання грошових ресурсів або повернення мені сплачених мною коштів, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та квитанцією про оплату поштових послуг. Відповіді на дану заяву я й досі не отримала.
Виходячи з викладеного, позивачкою виконані умови, а кредитні ресурси й досі не отримані, що й спричинили звернення до суду з даною позовною заявою.
Менеджер навмисно ввів учасника в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме: предмет (не товар (не кредит), а послуги з його отримання), терміни (терміни завжди не визначені), порядок розрахунків (не тільки ціна товару, але й інші виплати, зокрема, адміністративні та на юридичне обслуговування). В окремих випадках зобов'язують навіть застрахувати життя та здоров'я. Такі умови є підставою для визнання договору недійсним на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, «якщо одна зі сторін угоди навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), така угода визнається судом недійсною. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити здійсненню угоди, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдана у зв'язку з вчиненням цієї угоди».
Відповідач не надає «кредити» чи «позики», а фактично здійснює адміністративні дії по розподіленню, залучених від самих позичальників грошових коштів.
Таким чином, це так зване взаємне кредитування споживачів таких послуг.
Позовні вимоги обґрунтовую тим, що даним договором порушені права позивача як споживача фінансових послуг, зокрема діяльність відповідача представляє схему «піраміди». Відповідно до ст.. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочин, здійснений з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсним. Умови договору в частині надання кредитних коштів позивачу є несправедливими, оскільки залежать лише від волі відповідача. Тобто, в супереч принципу добросовісності, створюється істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до Додатку №1 до договору видом цільового фінансового ресурсу є розвиток бізнесу, а його одноразовий внесок складає 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок), вартість цільового фінансового ресурсу 200000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок), чистий внесок та витрати адміністративні разом становлять 1611,11 грн. (одна тисяча шістсот одинадцять гривень 11 копійок).
На виконання умов договору та додатку до нього, мною сплачено відповідачу 21 липня 2012 року одноразовий комісійний внесок в сумі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок), а 15 серпня 2012 року кошти на адміністративні витрати у сумі 500,00 (п'ятсот гривень 00 копійок), та щомісячний чистий внесок у сумі 1111,11 (одна тисяча сто одинадцять гривень 11 копійок). При цьому коштів у користування не одержала.
Відповідно до договору адміністратор за рахунок чистих внесків з розстроченням платежів формує групу клієнтів системи «Реєстр», які за рахунок власних коштів формують фонд реєстру.
Таки чином, відповідач за рахунок, сплати щомісячних загальних платежів, сплачених клієнтами програми, тобто за кошти клієнтів, формує Фонд Реєстру який призначений для придбання товарів учасників програми шляхом надання дозволу-право на отримання товару. Дозвіл надається учасникам програми «Укрфінінвест», які мають найбільшу кількість платежів.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Відповідно до ст.. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до п.5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
За положеннями ч. І, п. 7 ч. З, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів. здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Умови спірного договору є несправедливими та непрозорими, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві, і що ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди формуються за рахунок інших осіб, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.
Оскільки, розподіл цільового фінансового ресурсу проходить по пірамідальній схемі, суд вбачає у діяльності відповідача ознаки нечесної підприємницької діяльності та порушення Закону України «Про захист прав споживачів» .
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
За наведених обставин, є очевидним, що договір не спрямований на реальне настання правових наслідків , а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним договір про виділення фінансових ресурсів №10305166 від 21.07.2012 року між мною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрграндінвест ЛТД" про приділення фінансових ресурсів є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Відповідно до ч. З ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, визнати недійсним договір № 10305166 від 21 липня 2012
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. З, 6, 203, 204, 215, 901, 905, 906, 907 Цивільного кодексу України, ст. ст. 18,19 Закону України «Про захист прав споживачів», , ст.ст. 212- 215, 224-225 ЦПК України ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Укрграндінвест ЛТД» про визнання договору № 10305166 від 21 липня 2012 року, недійним - задовольнити.
Визнати недійсним договір про виділення фінансових ресурсів №10305166 від 21.07.2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрграндінвест ЛТД".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрграндінвест ЛТД" на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 15611.11 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот одинадцять гривень 11 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.Г.Іванов