Справа №461/1849/13-ц
11 червня 2013 року Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого-судді - Городецької Л.М.,
при секретарі - Дулебку Т.І.,
з участю представника
третьої особи Ліщинської Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, з участю третьої особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СНІП» про відновлення становища, яке існувало до порушення,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, просить винести рішення, яким відновити становище, яке існувало до порушення, а саме зобов'язати ОСОБА_3 розібрати незаконну прибудову, виконану на підставі скасованого розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 326 від 03 квітня 2002 року про надання дозволу на реконструкцію будинку АДРЕСА_1 за кошти відповідача із залишенням частини тильної стіни прибудови довжиною 2,0; 4,0 або 8,0 метрів для забезпечення цілості існуючої квартири АДРЕСА_1 і збереження належних власнику квартири АДРЕСА_2 приміщень належних на правах спільної часткової власності півпідвалу площею 3,3 кв.м. і на рівні першого поверху площею 4,0 кв.м.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 07.12.2011 року повністю задоволено позов ОСОБА_2 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СНІП», третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 326 від 03.04.2002 року, яким ОСОБА_3 було надано дозвіл на реконструкцію з добудовою до будинку АДРЕСА_2, яке ухвалою апеляційного суду Львівської області 27.06.2012р. залишено без змін.
Оскільки розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 326 від 03.04.2002р. визнано незаконним і скасовано, то прибудова до квартири АДРЕСА_1 підлягає знесенню.
Не заперечує щодо залишення задньої тильної стіни прибудови довжиною 8,0 метрів, яка служить контра-форсом ( фактично під-поркою) для задньої тильної стіни до кімнати, що примикає безпосередньо до прибудови, площею 11,8 кв.м. квартири АДРЕСА_1, яка належить відповідачу, оскільки задня тильна стіна необхідна, є частиною його власності (туалету площею 3,3 кв.м. та складського приміщення площею 4,0 кв.м.) та буде відігравати роль огорожі між будинками АДРЕСА_2
У судовому засіданні позивач позов підтримав, дав пояснення, які відповідають обставинам, викладеним у позовній заяві. Крім того, додатково пояснив, що відповідач при здійсненні прибудови незаконно привласнив його майно, а саме туалети загального користування на рівні півпідвалу і першого поверху загальною площею 7,3 кв.м.
Відповідач ОСОБА_3 та представник 3-ої особи позов не визнали, доводи позивача вважають необгрунтованими, оскільки з аналогічними вимогами позивач неодноразово звертався до суду, у задоволенні яких було відмовлено, тому підстав для задоволення позову не вбачають.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані суду письмові докази, суд підстав для задоволення позову не вбачає.
До такого висновку суд приходить, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській чи адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач покликається, як на підставу знесення прибудови до квартири АДРЕСА_1, що розпорядження Галицької районної адміністрації № 326 від 03.04.2002р., яким надано дозвіл ОСОБА_3 на реконструкцію з добудовою квартири АДРЕСА_1 скасоване в судовому порядку, а відтак дана прибудова підлягає знесенню.
Разом з тим, судовим рішенням від 25.11.2011 року ( а.с.45-47), яке набуло законної сили, встановлено, що демонтаж спірної прибудови не може бути здійснено, оскільки може призвести до непередбачуваних та негативних наслідків, як для сторін по справі, так і інших власників квартир та мешканців даного будинку.
З огляду на зазначене, суд підстав для задоволення зазначеної вимоги не вбачає, як і підстав для задоволення позовних вимог щодо збереження за позивачем приміщень на рівні півпідвалу площею 3,3 кв.м. і на рівні першого поверху площею 4,0 кв.м., які за доводами позивача є туалетом і складським приміщенням, що перебувають у спільній частковій власності і незаконно присвоєні відповідачем, оскільки належних доказів суду не надано.
З наданих суду технічних паспортів квартири АДРЕСА_1 не вбачається, що спірні приміщення, на які вказує позивач, перебувають у спільному користуванні.
Таким чином, оцінюючи наведене, суд підстав для задоволення позову не вбачає.
Керуючись ст.ст.10, 60, 61,178, 212-215, 218, 209 ЦПК України, ст.16 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з участю третьої особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СНІП» про відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме розібрати незаконну прибудову із залишенням тильної стіни прибудови і збереження належних власнику квартири АДРЕСА_2 - туалету і складського приміщення - залишити без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.М.Городецька