Справа № 0805/6287/2012
Провадження № 2/314/136/2013
14 червня 2013 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Галянчук Н.М.,
при секретарі Майдановій Н.І.,
за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника позивачів ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4,
представника відповідачів ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру,
Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру, посилаючись на те, що наприкінці квітня 2004 року відповідач ОСОБА_6 показав для огляду і подальшої купівлі квартиру АДРЕСА_1. Вказана квартира на праві спільної сумісної власності належала відповідачам ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 В подальшому сторони домовились про продажну ціну квартири - 4400 грн., що було еквівалентно 800 доларам США. 05.05.2004 ОСОБА_1 в якості завдатку передав ОСОБА_7 2750 грн. (еквівалент 500 доларів США), про що було складено розписку і договір в присутності двох свідків, а передачу іншої частини суми - 1650 грн. (еквівалент 300 доларам США) сторони домовились здійснити 01.10.2004. 31.09.2004 згідно попередньо укладеного договору ОСОБА_1 передав 300 доларів США ОСОБА_7, про що була складена письмова розписка. Після передачі коштів, відповідачі передали оригінали усіх правовстановлюючих документів та зареєстрували позивачів у спірній квартирі.
Дійшовши згоди, сторони зустрілись у нотаріуса для нотаріального оформлення договору купівлі-продажу вищезазначеної квартири. Але нотаріус не зміг посвідчити договір купівлі-продажу у зв'язку з відсутністю усіх співвласників, оскільки на той час ОСОБА_4 проходив службу в армії.
За час проживання у квартирі позивачі зробили капітальний ремонт квартири, сплатили всі борги за комунальні послуги.
У 2012 році позивачі знову звернулися до відповідачів з приводу переоформлення права власності на квартиру. Проте відповідачі ухилялися від виконання угоди.
У зв'язку з викладеним, зважаючи, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, позивачами виконаний договір повністю, а відповідачі навмисно ухиляються від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, позивачі просять суд визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 05 травня 2004 року, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, виконаним та дійсним. Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ? та за ОСОБА_2 ? частини квартири.
У судовому засіданні позивачі та їх представник позов підтримали, просили суд його задовольнити з тих підстав, що в ньому зазначені.
Відповідач ОСОБА_6 позов не визнав та пояснив, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить йому, а також його колишній дружині ОСОБА_7 та сину ОСОБА_4 З приводу продажу квартири йому нічого невідомо, оскільки жодних документів особисто він не підписував, згоди на продаж іншим співвласникам не надавав. Як пояснювала йому ОСОБА_7 вона уклала договір найму житла з позивачами, про продаж квартири мова взагалі ніколи не йшла. У зв'язку з цим просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву про слухання справи за її відсутності, проти позову заперечує (а.с. 88).
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він разом з батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. У 2004 році він був неповнолітнім, тому з приводу продажу вищевказаної квартири йому нічого не було відомо.
Представник відповідачів ОСОБА_5 у судовому засіданні вказала на недоведеність та необґрунтованість позову. Так, позивачами не надано жодного доказу існування договору купівлі-продажу квартири, який би був підписаний усіма сторонами. Наявні у матеріалах справи договір та розписки не містять усіх істотних умов договору, прав та обов'язків сторін, підписані лише ОСОБА_7, інші співвласники квартири свою згоду на продаж квартири не надавали, договір не підписували. Також зазначила, що у 2004 році відповідач ОСОБА_4 був неповнолітнім, тому для укладення договору купівлі-продажу квартири від імені неповнолітнього необхідна була згода органу опіки та піклування.
Крім того, у судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які кожен окремо пояснили суду, що в кінці квітня 2004 року ОСОБА_6 продав позивачам квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Квартира знаходилась у занедбаному стані, після придбання позивачі зробили капітальний ремонт. Особисто під час укладання договору свідки присутні не були, про продаж квартири свідки дізналися від сторонніх осіб.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та свідків, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить відповідачам ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № 146 від 14.04.1997 (копія а.с. 6).
Відповідно до договору, укладеного 05.05.2004, власник ОСОБА_7 передає вказану квартиру в найом ОСОБА_1 строком до 01.10.2004 з наступним викупом та переоформленням документів. Крім того, при купівлі-продажу квартири наймач зобов'язується доплатити 300 доларів США. Вказаний договір підписаний ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (копія а.с. 9).
Згідно з розпискою від 05.05.2004 (копія а.с. 10) ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_1 завдаток за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, грошові кошти в сумі 500 доларів США.
Згідно з розпискою (копія а.с. 11) ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 300 доларів США за продану квартиру.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Разом з тим, наданий суду договір не відповідає всім вимогам, викладеним у вищевказаних нормах. Зокрема, не містить усіх істотних умов договору, прав, обов'язків та відповідальності сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (покупець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивачі наполягають, що вищевказаний договір купівлі-продажу від 05.05.2004 укладений з усіма співвласниками. Разом з тим, з такими доводами позивачів не можна погодитись, оскільки як встановлено власниками квартири є ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, але наданий позивачами договір підписаний лише ОСОБА_7
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Разом з тим, у порушення вимог ст. 60 ЦПК України, позивачами не надано доказів, які б свідчили, що інші співвласники квартири підписували договір купівлі-продажу, доручали продаж квартири ОСОБА_7, а також давали свою згоду на продаж квартири.
Крім того, на підставі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно із ч. 2 цієї ж статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Таким чином, посилання позивачів, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, позивачами виконаний договір повністю, а відповідачі навмисно ухиляються від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, не можуть буди прийняті судом. За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 626, 638, 640, 655, 657 ЦК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.М. Галянчук
14.06.2013