Справа № 185/6068/13-к
1-кп/185/317/13
20 червня 2013 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Косюка А.П.,
при секретарі Пожидаєвій Л.М.,
за участю прокурора Кобринчук С.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
обвинуваченої ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження № 1-кп/185/317/13, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040370001718 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Павлограда Дніпропетровської області, українки, громадянки України, освіта середня, розлученої, працює барменом в ПП «ОСОБА_3», проживає і прописана за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,
ОСОБА_2 на підставі трудового договору № 260 від 01 серпня 2008 року прийнята на роботу до ПП ОСОБА_1 на посаду продавця товарів на ринку. Згідно трудового договору № 260 від 01 серпня 2008 року ОСОБА_2 була матеріально-відповідальною особою та відповідальною за збереження ввірених їй матеріальних цінностей та грошей, отриманих від їх реалізації.
В вересні 2011 року (більш точної дати слідством не встановлено) у ОСОБА_2, виник єдиний злочинний умисел, направлений на діяння, пов'язане з привласненням та розтратою чужого майна, яке було їй ввірене, а саме товар отриманий для реалізації та грошові кошти отримані від реалізації вказаного товару.
Так, ОСОБА_2, знаходячись на своєму робочому місці, в торгівельному кіоску № НОМЕР_1, що розташований на центральному ринку по вул. Полтавська м. Павлограда в період з 01 вересня 2011 року до 14 березня 2012 року реалізовувала товар покупцям, який отримувала від торгівельних представників різних приватних підприємств відповідно до видаткових накладних, в подальшому частину грошових коштів, отриманих від реалізації товару та частину не реалізованого товару, який їй не належав привласнювала собі.
Привласнений товар, який отримала відповідно до видаткових накладних, на яких ставила свій підпис, використовувала на свій розсуд.
Таким чином, відповідно до акту ревізії товарно-матеріальних цінностей на торговому місці № НОМЕР_1 центрального ринку м. Павлограда ПП «ОСОБА_1» від 14 березня 2012 року, ОСОБА_2 з 01 вересня 2011 року до 14 березня 2012 привласнила грошові кошти та товарно-матеріальні цінності приватного підприємства «Маркова» на свою користь на загальну суму 31 240 гривень, які в послідуючому розтратила на свій розсуд.
Отже, ОСОБА_2 будучи матеріально-відповідальною особою, в період з 01 вересня 2011 року до 14 березня 2012 року незаконно присвоїла, а в послідуючому розтратила, грошові кошти та товарно-матеріальні цінності ПП ОСОБА_1 на загальну суму 31 240 грн.
Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КК України, як привласнення та розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало у її віданні.
31 травня 2013 року між обвинуваченою та потерпілою була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно даної угоди потерпіла ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 191 КК України, обвинувачена визнала вину в скоєному в повному обсязі, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинна понести ОСОБА_2 у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., з урахуванням, що на день укладення угоди про примирення обвинувачена ОСОБА_2 станом на 30 травня 2013 року сплатила потерпілій ОСОБА_1 частину присвоєних нею грошових коштів в сумі 1100 гривень, та 17 червня 2013 року сплатила потерпілій ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 30 140 гривень.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про примирення .
Згідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла також цілком розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 від 31 травня 2013 року і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення від 31 травня 2013 року укладену між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2.
Визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: А.П.Косюк