Справа № 752/9453/13-ц
Провадження № 2/752/3200/13
Іменем України
03.06.2013 року суддя Голосіївського районного суду м.Києва Колдіна О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиії у м.Києві про зобов»язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві про зобов»язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, 2/3 частини якої належить позивачу на праві приватної власності.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження за даним позовом з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач звернулась до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ в м. Києві, оскаржуючи дії державного виконавця в частині невжиття заходів щодо зняття арешту з нерухомого майна - 1/3 частини квартири АДРЕСА_2.
Даний арешт, як зазначає позивач, був накладений 05.02.2008 р. в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2674, який виданий 01.10.2007 р. Солом'янським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Будинкоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління міністерства Оборони України заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Однак, при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем не було встановлено ідентифікуючі дані боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прізвище, ім'я та по-батькові якої співпадають з прізвищем, ім'ям та по-батькові позивача. Наявність накладеного арешту на частку квартири порушує права ОСОБА_1 як власника користуватись та розпоряджатись належним їй майном.
Натомість, арешт з квартири не було знято, а лише надана відповідь, що виконавчий лист був повернутий 05.02.2008 р. стягувачу та неможливістю надати повну та достовірну інформацію щодо підстав накладення арешту на майно ОСОБА_1 у зв'язку із знищенням завершеного виконавчого провадження. ОСОБА_1 було запропоновано звернутись до суду, оскільки чинним законодавством України не передбачено механізм та порядок зняття арешту по виконавчим провадженням, які є знищеними, або внесення змін до процесуальних документів знищеного виконавчого провадження, в тому числі внесення змін до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час проведення виконавчих дій, розглядаються з особливостями, встановленими статтею 181 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до ст.383-384 ЦПК України ( в редакції 2004 року) учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
З матеріалів справи вбачається, що арешт на нерухоме майно був накладений 05.02.2008 р. в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом, що виданий 01.10.2007 р. Солом'янським районним судом м.Києва.
Дане виконавче провадження було завершено шляхом повернення виконавчого документа стягувачу 15.02.2008 р. згідно п.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач за даним позовом не була стороною у виконавчому провадженні.
Враховуючи викладене, на думку суду, дану справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а позивач може захистити свої права шляхом подання позову до адміністративного суду, до компетенції якого належить розглядати дану скаргу.
Згідно з ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.122 ЦПК України,
відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиії у м.Києві про зобов»язання вчинити дії.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя