Справа № 550/262/13
Номер провадження 22-ц/786/2330/2013
Головуючий у 1-й інстанції Лисенко В.М.
Доповідач Дряниця Ю. В.
20 червня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді : Дряниці Ю.В.
Суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.
При секретарі: Ткаченко Т.І.
З участю: представника позивача ОСОБА_1
Адвоката ОСОБА_2,
Відповідача - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на ухвалу судді Чутівського районного суду Полтавської області від 17 травня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподял майна подружжя.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
Ухвалою судді Чутівського районного суду Полтавської області від 17 травня 2013 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову.
Не погодившись з ухвалою місцевого суду її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_4, яка в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати дану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт і заборонити вчиняти дії щодо переліченого в заяві рухомого майна. Свої доводи обґрунтовує тим, що існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Колегія суддів, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, підстав для задоволення скарги не знаходить.
Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, серед яких заявила вимогу про стягнення на її користь грошової компенсації за ? частину рухомого майна.
В окремій заяві про забезпечення позову просила накласти арешт та заборону вчиняти певні дії на автомобіль ВАЗ-2109, д.н.з. НОМЕР_3, причіп ПГА-1 д.н.з. НОМЕР_1, автомобіль Фольцваген Транспортер, д.н.з. НОМЕР_2, трактор колісний ЮМЗ-6Л, 1976р.в., трактор гусеничний Т-150, 1988 р.в., що належать на праві власності ОСОБА_3.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Застосовані заходи забезпечення позову повинні не перевищувати обсягу пред'явлених позивачем позовних вимог, тобто повинні бути співмірними.
Позивачем заявлена підстава для забезпечення позову, така як - реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.
При цьому обґрунтування наявності цієї підстави позивач вказує на те, що між сторонами існує спір, який розглядається судом, що на думку колегії суддів, не може розцінюватися як належний та допустимий доказ існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.
Окрім того, колегія суддів вважає, що вказані в заяві про забезпечення позову такі доводи щодо необхідності її задоволення як: підвищена небезпека транспортних засобів, необхідність проведення експертного дослідження для встановлення остаточної вартості спірного майна, зменшення амортизаційного зносу внаслідок заборони експлуатації транспортного засобу, не являються беззаперечними доказами реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову в частині стягнення грошової компенсації за ? частину вартості рухомого майна.
Будь-яких належних та допустимих переконливих доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем суду першої інстанції не надано.
Таким чином, вірними є висновки суду про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, враховуючи наведене, а також ту обставину, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали судді місцевого суду, вважаючи її законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 307, 312 ч.1 п.1 , 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Ухвалу судді Чутівського районного суду Полтавської області від 17 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: (підпис) Дряниця Ю.В.
Судді: (підпис) Кривчун Т.О.
(підпис) Пилипчук Л.І.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Дряниця Ю.В.