11 червня 2013 р.Справа № 820/2736/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.
представника позивача Короткової Н.М.
представника відповідача Данканич М.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2013р. по справі № 820/2736/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Гранит"
до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
25 квітня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Гранит" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 20 березня 2013 року №0000242220 та №0000272220.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В обґрунтування заявлених вимог, відповідач вказує, що судом першої інстанції не враховано той факт, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами ПП "АТМ", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ривс" не мають ознак реальності та не створюють юридичних наслідків для позивача, оскільки за даними відповідача та відповідно до постанови про призначення документальної перевірки від 31.03.2013 року старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М. проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ПП "АТМ", ТОВ "Ривс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", встановлено, що зазначені підприємства надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, чим порушено вимоги чинного податкового законодавства у сфері провадження фінансово-господарської діяльності.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Гранит" у запереченнях на апеляційну скаргу просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2013 року залишити без змін, посилаючись на ухвалення оскаржуваної постанови з врахуванням всіх обставин справи, її обґрунтованість.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит за період, що перевірявся, за рахунок коштів, сплачених за договорами з ПП "АТМ", ТОВ "Ривс", ТОВ "Ангстрем Континенталь" на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку, а також відповідно до договорів, укладених з метою здійснення господарської діяльності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, що за результатом проведеної документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача, висновки якої викладено у акті від 05.03.2013 року №837/2220/35073231, встановлено порушення позивачем:
- п.138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 949377,0 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 р. на суму 43 962,00 грн., за 1 квартал 2012 р. на суму 69895,00 грн., за 2 квартал 2012 р. на суму 462042,00 грн., за 3 квартал 2012 р. на суму 277 459,00грн., за 4 квартал 2012 р. на суму 96 019,00 грн.;
- п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму у розмірі 900 528,00 грн., в тому числі: за лютий 2012 р. у сумі 18 939,00 грн., за березень 2012 року у сумі 47 628.00 грн.. за травень 2012 р. у сумі 233 459,00 грн., за червень 2012 р. у сумі 206 581.00 грн. за липень 2012 р. у сумі 65 841,00 грн., за серпень 2012 р. у сумі - 16 122,00 грн., за вересень 2012 р. у сумі 220 511,00 грн., за жовтень 2012 р. у сумі 91 447,00 грн.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Восток-Гранит" було укладено наступні договори: від 28.11.2011 р. № 741-11 з ТОВ "Ривс", від 27.12.2011 р. № 1227-03 з ТОВ Ангстрем Континенталь" та від 03.02.2012 р. з ПП "АТМ". Предметами даних договорів є надання суб'єктами господарювання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, тобто, транспортно-експедиторських послуг.
Згідно ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 р. № 1955-ІУ із змінами та доповненнями, транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Істотні умови даного виду договору визначені у ст.9 зазначеного Закону та складаються з: відомостей про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; виду послуги експедитора; виду та найменування вантажу; прав, обов'язків сторін; відповідальності сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розміру плати експедитору; порядку розрахунків; пунктів відправлення та призначення вантажу; порядку погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строку (терміну) виконання договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Позивачем до складу податкового кредиту звітного періоду лютий-жовтень 2012 року включено суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні послуг від контрагентів ПП "АТМ", ТОВ "Ривс", ТОВ "Ангстрем Континенталь".
Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Так, вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України.
З матеріалів справи вбачається, що виконання договорів з ПП "АТМ", ТОВ "Ривс", ТОВ "Ангстрем Континенталь" підтверджується належним чином оформленими документами, а саме: актами здачі-приймання наданих послуг з додатками щодо переліку вагонів (номерів вагонів та маси завантаженої у вагон продукції), податковими накладними та перевізними документами - накладними, вагонними листами на маршрутну або групову відправку.
Згідно умов договорів про надання послуг, розрахунки за надані послуги здійснювалися позивачем по факту підписання сторонами актів наданих послуг. Факт оплати позивачем отриманих послуг підтверджується наданими до справи банківськими виписками по рахунку товариства.
Колегія суддів вважає, що зазначені первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88.
Крім того, податкові накладні на виконання договорів між позивачем та ПП "АТМ", ТОВ "Ривс", ТОВ "Ангстрем Континенталь" складені з дотриманням всіх встановлених Законом умов, належним чином, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітні періоди лютий-жовтень 2012 року сум ПДВ, сплачених в ціні послуг за договорами з ПП "АТМ", ТОВ "Ривс", ТОВ "Ангстрем Континенталь".
Щодо тверджень відповідача про неправомірне завищення суми валових витрат на загальну суму 4502638,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року, 1-4 квартали 2012 року в сумі 949377,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п.138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Також, п.п.139.1.9 встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання укладених між позивачем та ПП "АТМ", ТОВ "Ривс", ТОВ "Ангстрем Континенталь" договорів були оформлені всі необхідні первинні документи, а саме: акти здачі-приймання наданих послуг з додатками щодо переліку вагонів (номерів вагонів та маси завантаженої у вагон продукції), податкові накладні та перевізні документи - накладні, вагонні листи на маршрутну або групову відправку. Послуги позивачем оплачено згідно з банківськими виписками по рахунку товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Враховуючи вказані норми Закону, колегія суддів вважає, що первинні документи оформлені належним чином, та є необхідною підставою для включення витрат з оплати послуг за договорами з ПП "АТМ", ТОВ "Ривс", ТОВ "Ангстрем Континенталь" позивачем до складу валових витрат.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Доводи відповідача у апеляційній скарзі про неможливість реального здійснення фінансово-господарської діяльності контрагентами позивача ПП "АТМ", ТОВ "Ривс", ТОВ "Ангстрем Континенталь" із посиланням на постанову про призначення документальної перевірки від 31.03.2013 року старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М. відносно даних підприємств, висновків суду не спростовують з огляду на їх безпідставність.
Так, згідно отриманої постанови про призначення документальної перевірки від 31.01.2013 року від старшого слідчого з ОВС ЕСУ ДПС України Борисенко В.М. встановлено, що головним слідчим управлінням ДПС України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32013180000000005 від 15.01.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України за фактом вчинення невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва з використанням ТОВ "Будівництво та комплектація"; та ознаками попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ПП "АТМ" (податковий номер 24606641), ТОВ "Ангстрем Континенталь" (податковий номер 33906299) та ТОВ "Ривс" (податковий номер 34914473).
Проте, згідно з абз. 2 п.58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.
Тобто факт провадження підприємницької діяльності з порушенням норм чинного законодавства стосовно ПП "АТМ", ТОВ "Ривс", ТОВ "Ангстрем Континенталь" не може вважатись встановленим до моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду у кримінальній справі.
Крім того, враховуючи закріплений Конституцією України принцип особистого характеру юридичної відповідальності, колегія суддів вважає, що відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагентами позивача порушено умови провадження господарської діяльності, не дає підстави застосовувати до підприємства позивача, як добросовісного платника податків, фінансові санкції за збільшення суми податкового кредиту та формування валових витрат по операціям з такими контрагентами.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2013р. по справі № 820/2736/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2013 р.