04 червня 2013 р.Справа № 816/1022/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,
в присутності:
представника позивача Канівець О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. по справі № 816/1022/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод"
до Лубенської об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод", звернулося до суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 листопада 2012 року №0000192301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 4 872 399,00 грн.
Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 16 листопада 2012 року №0000192301.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 05463791) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 18 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, на підставі направлень від 6 жовтня 2012 року №1583, 1584, 1585 та 1586, згідно із пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, працівниками Лубенської ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Оржицький цукровий завод" з питань достовірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року, результати якої оформлено актом від 02 листопада 2012 року №1894/22-05463791 /а.с.57-68/.
Висновками акта перевірки встановлено порушення підприємством пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2012 року на 4 872 399,00 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки Лубенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2012 року №0000192301, яким ТОВ "Оржицький цукровий завод" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 4 872 399,00 грн. /а.с. 18/.
За наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги платника податків - без задоволення /а.с.20-27/.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України та, відповідно, відсутності факту завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість. Висновки відповідача викладені в акті перевірки позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
14 жовтня 2011 року між ТОВ "Кернел - Трейд" (постачальник) та ТОВ "Оржицький цукровий завод" (покупець) укладено договір №2-ОСЗ-1 /а.с.46/, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця олію соняшникову нерафіновану.
Пунктом 2 договору визначено, що загальна кількість товару - 11 000 метричних тонн (МТ)+/- 15% за вибором покупця; ціна на товар складає 9 720,00 грн. за одну МТ, у тому числі ПДВ 20% - 1 620,00 грн.; загальна вартість товару складає 106 920 000,00 грн. +/- 15%, в тому числі ПДВ 20% - 17 820 000,00 грн.
Пунктом 3 встановлено умови поставки товару. Зокрема зазначено, що умови поставки DDU - база наливних вантажів №2 ТОВ "Ойлтрантермінал", за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23/1, згідно з правилами "Інкотермс - 2000". У випадку розбіжностей умов цього договору з правилами "Інкотермс - 2000", пріоритет мають умови договору. Термін поставки - з 01 листопада 2011 року по 30 червня 2012 року. Датою поставки вважається дата підписання сторонами товарних накладних на передачу - приймання товару та оформлення акту приймання - передачі. Товар поставляється окремими партіями, вагою не менше 60 тон. Остаточна кількість товару визначається згідно ваги, вказаній у видатковій накладній на товар. Датою передачі власності на товар, вважаються дата виписки видаткової накладної на товар. При виконанні договору сторони належним чином оформляють податкові, видаткові накладні та інші документи на товар згідно вимог чинного законодавства.
На підтвердження факту здійснення господарської операції позивач надав первинну документацію, а саме:
- податкову накладну від 10 серпня 2012 року №209 /а.с.48/;
- акт прийому-передачі до договору №2-ОСЗ-1 від 14 жовтня 2011 року /а.с.47/;
- видаткову накладну № РН-083262 від 10 серпня 2012 року /а.с.76/;
- платіжні доручення №1 від 07 лютого 2013 року /а.с.77/ №4 від 06 лютого 2013 року /а.с.78/, №8 від 08 лютого 2013 року /а.с.79/.
Так, відповідно до акта прийому-передачі до договору №2-ОСЗ-1 від 14 жовтня 2011 року ТОВ "Кернел - Трейд" (постачальник) передав, а ТОВ "Оржицький цукровий завод" (покупець) прийняв у власність товар: олію соняшникову нерафіновану у кількості 3 007,654 тон по ціні 8 100,00 грн. без урахування ПДВ на суму 24 361 997,40 грн., ПДВ - 4 872 399,48 грн., загальна сума з ПДВ складає 29 234 396,88 грн., що знаходиться на базі наливних вантажів №2 ТОВ "Ойлтранстермінал".
У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з абз. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пунктами 200.1 - 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, основною підставою зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми ПДВ стали висновки контролюючого органу щодо відсутності у ТОВ "Оржицький цукровий завод" товарно-транспортних накладних, або інших транспортних документів, що підтверджують факт доставки товарів від продавця до покупця у відповідності до умов поставки DDU правил тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року.
Надаючи правову оцінку вказаним доводам контролюючого органу, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) ІНКОТЕРМС визначено, що DDU поставка без сплати мита означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких "мит" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Обов'язки щодо такого "мита" покладаються на покупця, так само як будь-які витрати і ризики, що виникнуть у зв'язку з тим, що він не здійснить своєчасно митного очищення товару для імпорту.
Пунктом А.4. вказаного розділу встановлено, що продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, названої покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.
У відповідності до п.А.8. продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю делівері-ордер і/або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення), яких може потребувати покупець для прийняття поставки товару у відповідності зі статтями А.4/Б.4.
Делівері-ордер - це розпорядження власника товару власнику складу або перевізнику вантажу про передачу товару отримувачу - фізичній або юридичній особі, зазначеному в делівері-ордері.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, ТОВ "Кернел - Трейд" 10 серпня 2012 року на ім'я директора ТОВ "Ойлтранстермінал" видано наказ, зареєстрований в ТОВ "Ойлтранстермінал" за №01-2/396 від 10 серпня 2012 року /а.с. 45/, яким власник товару дає розпорядження власнику складу про передачу товару отримувачу - ТОВ "Оржицький цукровий завод".
Отже, наданий належним чином оформлений делівері-ордер засвідчує факт передачі товару, тоді як доводи податкового органу щодо неправомірності підтвердження господарської операції саме цим документом є безпідставними та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Крім того, судовим розглядом встановлено, що станом на момент передачі товару позивачу соняшникова олія вже знаходилась на зберіганні на складах ТОВ "Ойлтранстермінал", тобто вказаний товар був доставлений на зберігання до моменту передачі його у власність ТОВ "Оржицький цукровий завод".
Таким чином, в момент доставки олії на склад зберігання позивач не мав статусу отримувача даної продукції і не міг претендувати на примірник товарно-транспортної накладної чи будь-якого іншого транспортного документа.
Додатково для підтвердження товарності господарської операції з придбання соняшникової олії позивачем надано суду договір на транспортно-експедиційне обслуговування №209/1207 від 12 липня 2011 року з ТОВ "Ойлтранстермінал" /а.с. 80-85/ та додаткову угоду до зазначеного договору №1 від 30 грудня 2011 року /а.с. 86/, у відповідності до яких ТОВ "Ойлтранстермінал" (виконавець) за дорученням та за рахунок ТОВ "Оржицький цукровий завод" (замовник) приймає на себе зобов'язання по комплексному транспортно-експедиційному обслуговуванню олії нерафінованої, її приймання, зберігання і подальшу обробку згідно заявок та інструкцій замовника. Також, до матеріалів справи долучено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13 серпня 2012 року №145 /а.с. 87/, рахунок на оплату від 13 серпня 2012 року №150 /а.с. 88/ та виписки установи банку /а.с. 89/.
Придбану у ТОВ "Кернел - Трейд" олію, що знаходилась на зберіганні на складах ТОВ "Ойлтранстермінал", позивач продав компанії Inerco Trade S.A. відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 07 жовтня 2011 року №1112-OSP-І-1 /а.с. 90-92/.
Так, листом від 09 серпня 2012 року №362 позивач надав розпорядження зберігачу товару ТОВ "Ойлтранстермінал" здійснити відвантаження олії за вказаним зовнішньоекономічним контрактом. Згідно вантажно-митної декларації від 15 серпня 2012 року №504020000/2012/001455 /а.с. 93-95/ товар (олія соняшникова нерафінована, неочищена пресова для виробництва продуктів харчування, наливом -3007,654 МТ, ДСТ 4492:2005, виготовлена з насіння соняшника врожаю 2011 року) перетнув кордон 14 серпня 2012 року, про що зроблено відмітку на ВМД Миколаївською митницею 23 серпня 2012 року. Компанія Inerco Trade S.A. здійснила оплату за придбаний товар 20 вересня 2012 року у розмірі 2 000 000,00 доларів США /а.с. 97/ та 09 жовтня 2012 року у розмірі 2 000 000,00 доларів США /а.с. 98/.
Таким чином, матеріалами справи, матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій та факт сплати позивачем у ціні придбаних товарів/робіт ПДВ загалом в розмірі 4 872 399,00 грн.
Окрім того, судом першої інстанції правомірно застосовані норми ст. 11 КАС України
З огляду на викладене, колегія суду погоджується з висновками суду про відсутність в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України та, відповідно, відсутності факту завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2012 року на 4 872 399,00 грн.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року по справі № 2а-816/1022/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Лубенської об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. по справі № 816/1022/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.
Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2013 р.