донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.06.2013 р. справа №908/761/13-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддівТатенко В.М. Богатир К.В., Марченко О.А.,
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сухі Суміші», м. Запоріжжя
на рішення господарського судуЗапорізької області
від26.04.2013р
по справі№ 908/761/13-г (суддя: Алейникова Т.Г.)
за позовомКомпанії «Торговий дім «Пальміра» дочірнє підприємство компанії «Пальма Груп С.А.» (Швейцарія), м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сухі Суміші», м. Запоріжжя
простягнення 43' 296,98 грн.
Компанія «Торговий дім «Пальміра» дочірнє підприємство компанії «Пальма Груп С.А.» (Швейцарія), м. Одеса (далі - «Позивач») звернулась до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сухі Суміші», м. Запоріжжя (далі - «Відповідач») 43' 296,98грн..
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.04.2013 року у справі № 908/761/13-г позов був задоволений у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з обґрунтованості позовних вимог та правомірності заявлених сум.
Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а також не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі та невірно зроблені висновки.
В апеляційній скарзі звертає увагу, що судом першої інстанції при розгляді справи не була врахована часткова оплата основного боргу за платіжними дорученнями № З24А437181431664045 від 28.12.12р., № 2381 від 16.01.13р., № 2465 від 05.03.13р. на загальну суму 5' 999,94 грн., які скаржник додав до апеляційної скарги.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
Представник відповідача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, з посиланням на неможливість явки, у зв'язку зі слуханням іншої справи в іншому суді.
Клопотання судом відхилено, так як явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, а розгляд справи здійснюється у межах статті 101 ГПК України.
Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу технічними засобами здійснено не було.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з частковим порушенням норм матеріального права, а апеляційну скаргу - такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 01.03.2012р. між сторонами був укладений договорів № 23-12, за яким Компанія «Торговий дім «Пальміра» дочірнє підприємство компанії «Пальма Груп С.А.» виступала, як Продавець, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Сухі Суміші», як Покупець (далі - договор).
Предмет даного договору передбачає, що Продавець зобов'язується продати і доставити власними силами (в межах України) Покупцю продукцію виробництва компанії «Hercules», «Elotex», «Organik Kimya», а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та оплатити його вартість.
Відповідно до п.5.1 п.5 договору, розрахунки за Товар здійснюються Покупцем з відстрочкою платежу в 14 календарних днів з моменту відвантаження.
У разі порушення строків вказаних у п.п.5.1 п.5 договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, а також, відповідно до ст..625 ЦК України - 30% річних (п.п.6.2 п.6 договору).
Відповідно до п.п.8.2 п.8, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2012року.
На виконання умов договору відповідачем було отримано Товар на загальну суму 41' 385,02грн.
Однак, відповідач зобов'язання по договору виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість.
Станом на 31.10.2012р., згідно акту звірки розрахунків, за відповідачем обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 39' 999,94 грн.
В обґрунтування вимог позову Позивач посилається на факт неналежного виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 32' 999,94 грн..
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між сторонами був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, тому спірні відносини, регулюються главою 54 розділом 3 Цивільного кодексу («ЦК») України.
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.202 ГК України, яка кореспондується зі ст.. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно видаткових накладних підписаних та скріплених печатками підприємств (а.с. 12-13,15,17-18), позивач поставив на адресу відповідача Товар, який був прийнятий відповідачем без зауважень.
Наполягаючи на частковій оплаті суми 5' 999,94 грн. скаржник посилається на платіжні доручення: № З24А437181431664045 від 28.12.12р., № 2381 від 16.01.13р., № 2465 від 05.03.13р.
Матеріали справи оригіналів та/чи копій зазначених доказів не містять. Відтак - місцевим господарським судом - не досліджувались.
За ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Наполягаючи на врахуванні зазначених платіжних доручень, скаржник посилається на те, що ці докуменьи не мотивовано не були прийняті місцеви судом від відповідача під час розгляду справи.
Згідно протоколів судового засідання суду першої інстанції (а.с.44, 62, 65), не вбачається намагання відповідача, на підтвердження власних заперечень, надати суду будь-які додаткові докази.
За частиною 5 ст. 811 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.
Доказів подання таких зауважень на зазначені проотоколи матеріали справи не містять. У зв'язку з чим врахувуючи приписи ч. 1 ст. 101 ГПК України колегія апеляційного господарського суду додаткові докази, а саме: платіжні доручення № З24А437181431664045 від 28.12.12р., № 2381 від 16.01.13р., № 2465 від 05.03.13р. до уваги не приймає.
Оскільки, між сторонами існували договірні зобов'язання, які відповідач виконав не у повному обсязі, підтвердивши їх підписанням акту звірки розрахунків, то цілком обґрунтованим є висновок місцевого суду, що за отриманий Товар у відповідача існує заборгованість у розмірі 32' 999,94 грн.
Цілком обгрунтованим є висновок місцевого господарського суду про наявність підстави для настання правових наслідків невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Положеннями ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина шоста статті 232 ГК України визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова ВСУ від 16.05.2006 у справі № 10/557-26/155).
Перевіривши нарахування пені та 30% річних у встановлені позивачем періоди, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягненню підлягає, у контексті заявлених вимог, пеня у розмірі 2' 441,08 грн. Стосовно 30% річних, враховуючи неправильний розрахунок місцевим судом суми річних - стягненню підлягає сума 30% річних у розмірі 5' 929,72 грн. Відтак, позов - частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сухі Суміші», м. Запоріжжя - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.2013 року по справі № 908/761/13-г - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Компанії «Торговий дім «Пальміра» дочірнє підприємство компанії «Пальма Груп С.А.» задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сухі Суміші» (код ЄДРПОУ 30493238) на користь Компанії «Торговий дім «Пальміра» дочірнє підприємство компанії «Пальма Груп С.А.» (код ЄДРПОУ 25422297) 32' 999,94 грн. - суму основного боргу; 5' 929,72 грн. - суму 30% річних, 2' 441,08 грн. - суму пені; судовий збір за звернення з позовною заявою у розмірі 1' 643,96 грн.
У задовленні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сухі Суміші» (код ЄДРПОУ 30493238) на користь Компанії «Торговий дім «Пальміра» дочірнє підприємство компанії «Пальма Груп С.А.» (код ЄДРПОУ 25422297) 821,97 грн. судового збору за звернення з апеляційною скаргою.
Доручити господарськогму суду Запорізької області видати відповідні накази, оформивши їх згідно приписів Закону України «Про виконавче провадження»
Головуючий суддя: В.М. Татенко
Судді: К.В. Богатир О.А. Марченко
Надруковано примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСЗО; 1-ДАГС