Провадження № 1-кп/200/248/13
Справа № 200/7837/13-к
19 червня 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Татарчук Л.О.,
при секретарі - Солодовник А.О.,
за участю прокурора - Чередник І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12013040640000926, за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, працюючого вантажником на овочевій базі «УФК», не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_1 05 лютого 2013 року, знаходячись на передньому пасажирському сидінні автомобіля служби таксі «Еталон», який належить ОСОБА_2, реалізуючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майно, виходячи біля АДРЕСА_1 шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа 5530» білого кольору, який належить ОСОБА_2, вартість якого складає 1000 грн.. Після чого з викраденим майном залишив місце скоєння злочину.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 04 лютого 2013 року приблизно о 01:40 він з малознайомою дівчиною знаходився на зупинці навпроти кафе «Фаворит», де викликали таксі служби Еталон. Після чого приблизно о 01:45 зателефонував водій таксі і запитав, де вони знаходяться, на що він передав дівчині телефон і вона розповіла в телефонному режимі місцезнаходження. Через деякий час до них приїхав автомобіль таксі, в який вони сіли та поїхали до будинку АДРЕСА_1. Під'їжджаючи до вищевказаного будинку він зрозумів, що сів на якийсь предмет, який знаходився на передньому пасажирському сидінні. Він сказав водію, що не потрібно заїжджати у двір будинку, після чого водій зупинився і він дістав телефон, на який він сів, та поклав його в лівий карман своєї куртки. Потім він запитав у водія вартість проїзду, та розрахувавшись з ним і не попрощавшись з дівчиною, пішов до свого будинку за вищевказаною адресою. Находячись в квартирі № 915 вищевказаного будинку він дістав телефон, який викрав з автомобіля, а саме «Нокіа 5530», та в цей час на цей мобільний телефон став телефонувати невідомий номер, але він не взяв слухавку, після чого виключив телефон і поміняв сім-карту.
В скоєному покаявся.
Міри фізичного та психічного примусу з боку працівників міліції до нього не застосовувались.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними доказами:
Показами потерпілого ОСОБА_2, оголошенними в судовому засіданні про те, що 05 лютого 2013 року йому надійшло від диспетчера фірми «Еталон» по Інтернету повідомлення про замовлення таксі. Таксі викликали до кафе «Фаворит», яке знаходиться по вул. Героїв Сталінграда в м. Дніпропетровську. Там потрібно було забрати чоловіка, який замовив таксі і відвезти до АДРЕСА_1. Приблизно о 01:45 він прибув за вищевказаною адресою, щоб забрати чоловіка який замовив таксі, він зателефонував до чоловіка, який замовив таксі. 3початку по телефону він почув чоловічий голос, він запитав, чи замовляли таксі, на що останній відповів, що замовляли. Він запитав, де вони знаходиться, на що останній передав телефон дівчині і вона пояснила, що вони знаходяться на зупинці, яка розташована навпроти кафе «Фаворит». Після чого невідомий чоловік і дівчина підійшли до нього і запитали, чи їх він чекає. Коли вони сіли в автомобіль, він запитав, куди потрібно їхати, на що невідомий чоловік відповів, що потрібно їхати до АДРЕСА_1. Коли він під» їхав за вищевказаною адресою, невідомий чоловік відповів, що не потрібно заїжджати у двір будинку, в зв'язку з чим він зупинився перед в'їздом, після чого невідомий чоловік запитав, скільки буде коштувати послуги таксі, щоб завести дівчину в с. Дороге Дніпропетровської області. Він йому відповів, що вартість додаткового замовлення з урахуванням виконаного буде коштувати 120 грн., після чого невідомий чоловік розрахувався і не попрощавшись з дівчиною пішов в сторону АДРЕСА_1. Після чого, від'їхавши від будинку разом з дівчиною, він згадав про те, що його телефон «Нокіа 5530» знаходився на передньому пасажирському сидінні перед тим, як в салон сів невідомий чоловік. Після чого він взяв свій другий телефон і почав телефонувати на телефон який зник. Перший раз гудки йшли, але звука від дзвінка в автомобілі не було і на виклик ніхто не відповідав. На другий раз телефон вже був вимкнутий. Він зрозумів, що телефон викрав невідомий чоловік, який знаходився на передньому сидінні. Він запитав дівчину, чи знає вона анкетні дані невідомого, на що вона відповіла, що невідомий чоловік проживає в будинку АДРЕСА_1 Також розповіла, що з невідомим вона познайомилась 04 лютого 2013 року, коли відпочивали в нічному клубі. Після чого він відвіз дівчину, а потім звернувся до чергової частини ОСОБА_3
Протоколом огляду від 22 вересня 2012 року, в ході якого вилучений мобільний телефон «Нокіа 5530» (а.с. 8-12)
Протоколом пред»явлення речей для впізнання від 22 березня 2013року, в ході якого потерпілий серед пред»явлених йому телефонів по індивідуальним ознакам впізнав викрадений у нього телефон ( а.с.18-21), який визнаний речовим доказом ( а.с.22) та переданий на зберігання по розписці потерпілому ( а.с.23).
Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю, а його умисні дії, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем свого проживання та навчання.
Щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 та його активне сприяння розкриттю злочину, суд відносить до обставин, що пом'якшують покарання.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України, як таке, що буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 124, 368, 370, 371 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року випробувального терміну не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти органам кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 - особисте зобов'язання - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речовий доказ - мобільний телефон Нокіа 5530 (а.с. 23) - вважати повернутими власнику.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Л.О. Татарчук