Справа № 819/1507/13-a
"14" червня 2013 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої Дерех Н.В.
секретаря Вальчук І.М.
за участю:
прокурора Середзінський І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Лановецького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 2098грн. 40 коп.,
Прокурор Лановецького району звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі (надалі позивач, УПФУ в Лановецькому районі) до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (надалі відповідач, СПД-ФО ОСОБА_2) про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 2098,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач згідно п.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску, та всупереч вимог ст. 9 вказаного Закону не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску до Пенсійного фонду України, внаслідок чого станом на дату подання позову виникла заборгованість на суму 2098,40 грн. за період з січня по грудень 2012 року та І квартал 2013 року, яка підлягає стягненню у судовому порядку.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів передбачених у позові.
Представник позивача Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, однак подав письмове клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності їх представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ч.4 ст.128 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, заслухавши пояснення прокурора, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;
Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 вищевказаного Закону зобов'язано платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Положеннями пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
При цьому, відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік", платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця не менше ніж : з 1 січня 2012 року - 372,33 грн. (1073,00 грн. х 34,7% = 372,33 грн.), з 1 квітня 2012 року - 379,62 грн. (1094,00 грн. х 34,7% = 379,62 грн.), з 1 липня 2012 року - 382,39 грн. (1102,00 грн. х 34,7% = 382,39 грн.), з 1 жовтня 2012 року - 387,95грн. (1118,00 грн. х 34,7% = 387,95 грн.), з 1 грудня 2012 року - 393,50 грн. (1134,00 грн. х 34,7% = 393,50 грн.).
Також, відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня 2013 року - 1147 гривень, з 1 грудня 2013 року - 1218 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 6,88 гривні, з 1 грудня - 7,3 гривні.
Враховуючи п.5 ч.1 ст.1 та ч.11 ст.8 Закону, загальна мінімальна сума єдиного внеску яка підлягає сплаті фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за 2012 рік - 4572,42 грн., за 1 квартал 2013 року - 1194,03 грн.
Станом на 03 червня 2013 року заборгованість відповідача по сумі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 2098,40 грн. та є не погашеною на день розгляду спору.
Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Судом встановлено, що відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа є платником єдиного внеску, та всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у зв'язку з чим станом на дату подання позову за ним рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 2098,40грн., яка виникла за період з січня по грудень 2012 року та І квартал 2013 року.
Вказана заборгованість підтверджується звітом про нарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2012 рік, який самостійно поданий відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі, карткою особового рахунку платника.
При цьому суд враховує, що відповідачу направлялась вимога № 4 від 13 травня 2013 року про наявність недоїмки на суму 2098 грн. 40 коп., доказів оскарження якої, скасування чи визнання нечинною у встановленому законом порядку суду подано не було.
Як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.
Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.
Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86,160-163 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2098 (дві тисячі дев'яносто вісім) грн. 40 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Копію постанови надіслати відповідачу СПД -ФО ОСОБА_2
Головуючий суддя Дерех Н.В.
копія вірна:
Суддя Дерех Н.В.