ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" червня 2013 р. Справа № 809/17/13-а
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.,
за участю:
представника позивача Товкало П.О.,
представника відповідача Сендунь М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: приватного підприємства "Оберіг"
до відповідача: Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано - Франківській області
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000612300 та №0000622300 від 18.12.2012 р,-
Приватне підприємство "Оберіг" (надалі - позивач) звернулося в суд з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Галицькому районі Івано-Франківської області ДПС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000612300 та №0000622300 від 18.12.2012 року (том 1 а.с. 5-15).
З підстав реорганізації суб'єкта владних повноважень згідно постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" суд допустив заміну відповідача Державну податкову інспекцію у Галицькому районі Івано-Франківської області ДПС на правонаступника Державну податкову інспекцію у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано - Франківській області (надалі - відповідач) (том 3 а.с. 151-152).
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі позапланової виїзної перевірки відповідачем складено Акт №1241/2200/31476496 від 04.12.2012 року з питань дотримання позивачем податкового законодавства за період з 01.11.2009 р. по 01.11.2012 р., в якому зафіксовано порушення Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в державний бюджет в сумі 295318,00 грн. та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 344185,00 грн. На підставі вищенаведеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000612300 від 18.12.2012 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 344059,75 грн., з яких 295318,00 грн. за основним платежем та 48741,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №0000622300 від 18.12.2012 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 402257,50., з яких 344185,00 грн. за основним платежем та 58072,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач просив визнати нечинними податкові повідомлення рішення №0000612300 та №0000622300 від 18.12.2012 року, як такі, що винесені на основі необґрунтованих та неправомірних висновків відповідача щодо відсутності господарських правовідносин з контрагентами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, надав суду додаткові письмові пояснення (том 2 а.с. 178-181). Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засідання подав заперечення (том 1 а.с. 91-98) та письмові пояснення (том 2 а.с. 216-222, том 3 а.с. 145-150), в яких зазначив, що ДПІ у Галицькому районі правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.
Так, при вирішенні даної справи суд керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ДПІ в Галицькому районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Оберіг" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.11.2009 року по 01.11.2012 року.
Як встановлено судом, перевірка проводилась відповідно до наказу ДПІ №557 від 19.11.2012 року (том 1 а.с. 101) на підставі направлення від 19.11.2012 року №0000485 (том 1 а.с. 102), виданого ДПІ у Галицькому районі, оскільки на письмовий запит відповідача №1117/10/22-3 від 05.09.2012 року "Про надання інформації та її документального підтвердження" (том 1 а.с. 99) позивач не в повному обсязі надав необхідні документи (відсутні докази взаєморозрахунків між сторонами - платіжні доручення та банківські виписки про рух коштів), про що свідчить копія відповіді №18 від 12.09.2012 року (том 1 а.с. 100). Крім того, згідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПС України між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по вищевказаних контрагентах позивача виявлено відповідні розбіжності, про що вказано в акті перевірки.
За результатами перевірки складено Акт №1241/2200/31476496 від 04.12.2012 року (том 1, а.с.17-64). Згідно з висновками даного акту встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями, який діяв на момент вчинення порушення), п.198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 295318,00 грн. за період з 01.11.2009 року по 01.11.2012 року, а також виявлено порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1. ст. 5, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п. 5.3.9 п.5.9 ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (із змінами та і доповненнями) та п. 138.2, ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток на загальну суму 344185,00 грн., в тому числі за четвертий квартал 2009 року в сумі 17094,00 грн., за 2010 рік в сумі 215192,00 грн., в тому числі за третій квартал 2010 року в сумі 89827,00 грн. та четвертий квартал 2010 року в сумі 125365,00 грн., перший квартал 2011 року в сумі 36222,00 грн., другий квартал 2011 року в сумі 75677,00 грн.
Вирішуючи відповідно до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України питання, яку правову норму необхідно застосувати до спірних відносин суд зазначає, що правовідносини з приводу формування податкового кредиту і валових витрат до 01.01.2011року були врегульовані положеннями Законів України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а з 01.01.2011 року Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання згаданих Законів.
Досліджуючи доводи позивача про помилковість висновків відповідача, викладених у акті перевірки від 04.12.2012 року, щодо відсутності господарських операцій з контрагентами, судом встановлено наступне.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції Закону чинного на час придбання товарів) податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
У відповідності до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Аналогічно, поняття податкового кредиту і його формування із 01.01.2011 року врегульовано підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14, пунктоми 198.2, 198.3 статті 198 та статтею 200 Податкового кодексу України.
В той же час, за змістом вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодекс.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) "валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності".
Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених, нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, встановлених підпунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п. 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" "Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах…"
Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI "Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу".
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України "… не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку".
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання товарів, робіт чи послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Згідно акту перевірки №1241/2200/31476496 від 04.12.2012 року, в зв'язку із виявленими порушеннями відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000612300 від 18.12.2012 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 344059,75 грн., з яких 295318,00 грн. за основним платежем та 48741,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №0000622300 від 18.12.2012 року, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 402257,50 грн., з яких 344185,00 грн. за основним платежем та 58072,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 65-66).
До матеріалів справи судом долучені розрахунки розміру визначених оскаржуваними рішеннями податкових зобов'язань в розрізі податку на прибуток та податку на додану вартість, періодів, контрагентів, договорів, податкових накладних, декларацій, розміру основних платежів та штрафних (фінансових) санкцій (том 2 а.с.223-228).
Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугували встановлені відповідачем обставини про відсутність у позивача правовідносин з такими контрагентами як ПП „Екоенергобуд", ТзОВ „Білдальянс", ПП „Воллі" та ПП „Львівкомфортгруп-К" щодо придбання товарів (робіт, послуг) у цих суб'єктів господарювання
При цьому, позивач стверджує, що висновок відповідача про нікчемність угод з даними контрагентами та вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства зроблено відповідачем в порушення норм Цивільного кодексу України та ст.20 Податкового кодексу України.
Таким чином, з врахуванням обставин спірних правовідносин, норм матеріального та процесуального законодавства, яке регулює такі правовідносини, матеріалів справи і пояснень сторін суд вважає необхідним дослідити господарські операції позивача з контрагентами: ПП „Екоенергобуд", ТзОВ „Білдальянс", ПП „Воллі" та ПП „Львівкомфортгруп-К".
Щодо господарських операцій позивача з ПП „Екоенергобуд" судом встановлено наступне.
Приватне підприємство "Оберіг" за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року здійснювало фінансово - господарські операції з ПП "Екоенергобуд", в результаті яких ПП "Оберіг" включено до рядка 04.1 Декларації про прибуток "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" вартість будівельних робіт в сумі 501458,0 грн., у тому числі у 4 кварталі 2010 року в сумі 501458,0 грн.
Так, згідно укладеного договору з ПП "Екоенергобуд" №5.10 від 01.10.2010 року виконано роботи на загальну суму 750000,00 грн, в тому числі ПДВ 125000,0 грн. (том 1 а.с. 111). Відповідно до укладеного договору підрядних робіт №9.12 від 15.12.2010 року виконано роботи на загальну суму 28500,00 грн, в тому числі ПДВ 4750,0 грн. (том 1 а.с. 112). Згідно укладеного договору №7.11 від 01.11.2010 року виконано роботи на загальну суму 40000,00 грн., в тому числі ПДВ 6666,67грн. (том 1 а.с. 113).
Судом досліджено дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПП "Екоенергобуд". Встановлено, що засновником даного підприємства є житель м.Харкова ОСОБА_3, керівником юридичної особи - Кравець О.І. Згідно довідки з ЄДР підприємство зареєстроване: 23.03.2007 року м.Львів, Залізничний р-н, вул.Патона Б2/5, кв.54; згідно запису 3. 28.01.2009 року м.Львів, Залізничний р-н, вул.Патона 22; згідно запису 9. 29.11.2010 року м.Київ, Шевченківський р-н, вул.Яр.Вал, буд.13/2, Літера Б, офіс 3; згідно запису 15. 12.01.2011 року м.Львів, Залізничний р-н, вул.Патона 22; згідно запису 19. 06.04.2011 року м.Харків, Дзержинський р-н, вул.Р.Ролана, буд.7, кв.22; згідно запису 22. 17.05.2011 року внесено судове рішення про порушення справи про банкрутство; згідно запису 26 05.09.2012 року внесено судове рішення про припинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи (том 2 а.с. 229-236).
Таким чином, з досліджених даних Єдиного державного реєстру судом встановлено, що згідно договору підрядних робіт №9.12 від 15.12.2010 року та податкової накладної №1229000051 від 29.12.2010 року на загальну суму будівельних робіт 119187,60 грн., в т.ч. ПДВ 19864,60 грн., зазначена адреса ПП "Екоенергобуд" м.Львів, вул.Патона 22, а згідно запису 14. довідки з ЄДР дата реєстрації 19.12.2010р. про взяття на облік за адресою м.Київ, вул.Ярослаавів Вал буд.13/2, літера Б, офіс 3.
Встановлено, що в ході перевірки податковим органом, в тому числі, використано акт перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харькова № 508/2204/35009599 від 11.06.2012 року (том 1 а.с. 103-110).
Зокрема, згідно п.1 акту № 508/2204/35009599 директором ПП "Екоенергобуд" є ОСОБА_3, однак, як вбачається із копій договорів від імені цього підприємства вони укладені та підписані директором Кравцем О.І. Цією особою підписані і акти приймання виконаних робіт та податкові накладні. Довідки форми КБ-3 згідно п.6.3 договорів відсутні. Юридична адреса ПП "Екоенергобуд" на договорах і податкових накладних (м.Львів, вул. Патона,22) тобто не відповідає податковій адресі. Відповідно до п.9 акту №508/2204/35009599 контрагент здійснював ліцензійну діяльність за відсутності відповідних ліцензій, патентів та договорів.
Крім того, при перевірці ПП "Екоенергобуд" не доведена реальність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.
Дані висновки частково спростовуються в ході судового розгляду, зокрема, судом досліджено ліцензії ПП "Екоенергобуд" на будівельну діяльність серії АВ №369890, строк дії ліцензії з 21.11.2007 року по 21.11.2012 року, якою позивач підверджує реальність господарських відносин в 2010 році між ПП "Оберіг" та ПП "Екоенергобуд".
При цьому, суд констатує, що взаєморозрахунки між ПП "Оберіг" та ПП "Екоенергобуд" проводились через розрахунковий рахунок, а саме, згідно платіжних доручень: від 30.11.2010 року №77 на загальну суму 160000,00 грн.; від 22.12.2010 року №91 на загальну суму 258000,00 грн; від 01.12.2010 року №76 на загальну суму 320000,00 грн. (том 2 а.с. 207). Однак, згідно п.10 акту № 508/2204/35009599 ПП "Екоенергобуд" не має відкритих рахунків в установах банків.
Судом встановлено, що відповідно до актів про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2В, затвердженої наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 04.12.2009 року №554 у 4 кварталі 2010 року всього позивачем включено витрат у рядок 04.1 Декларації "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)", вартість виконаних робіт з урахуванням ПДВ 501458,00 грн., а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт стадіону по вул. Стрийській - кільцевій дорозі у м.Львові за жовтень 2010 року - всього без ПДВ 266666,67 грн.; акт приймання виконаних будівельних робіт стадіону по вул. Стрийській - кільцевій дорозі у м.Львові за листопад 2010 року - всього без ПДВ 78389,29 грн.; акт приймання виконаних будівельних робіт стадіону по вул. Стрийській - кільцевій дорозі у м.Львові за грудень 2010 року - всього без ПДВ 99323 грн.; акт приймання виконаних будівельних робіт стадіону по вул. Стрийській - кільцевій дорозі у м.Львові за грудень 2010 року - всього без ПДВ 23750,0грн.; акт приймання виконаних підрядних робіт за кошторисом на проведення заходів захисту від підтоплення та затоплення на території Насташинської с/ради Галицького району Івано-Франківської області за листопад 2010 року - всього без ПДВ 33330,00 грн. (том 1 а.с. 114-117).
Як вбачається із наданих позивачем даних актів форми №КБ-2в, вони не відповідають вимогам наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 від 04.12.2009 р. "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" (даний документ є трьохстороннім, що передбачає Замовника, Генпідрядника, Субпідрядника). Довідки теж є трьохстороннім документом і підписуються Замовником, Генпідрядником, Субпідрядником.
Крім того, на день перевірки та час розгляду справи довідки №КБ-3 відсутні. При цьому, суд звертає увагу, що акти форми №КБ-2в та довідки №КБ-3 є первинними бухгалтерськими документами.
Здійснення даних операцій позивач також підтверджує податковими накладними (том 1 а.с. 118-120), які досліджені в судовому засіданні: №1029000330 від 29.10.2010 року на загальну суму будівельно-монтажних робіт 320000,00 грн., в т.ч. ПДВ 53333,33 грн.; №1115000010 від 15.11.2010 року на загальну суму по будівництву стадіону по вул.Стрийській-кільцевій м.Львова 39996,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,00 грн.; №1125000018 від 25.11.2010 року на загальну суму виконаних робіт 94 067,00 грн., в т.ч. ПДВ 15677,83 грн. ; №1217000036 від 28.12.2010 року на суму робіт 23400,00 грн., в т.ч. ПДВ 3900,00 грн.; №1229000051 від 29.12.2010 року на суму будівельних робіт 119187,60 грн., в т.ч. ПДВ 19864,60 грн.; №1220000012 від 20.12.2010 року на загальну суму 28500,00 грн., в т.ч. ПДВ 4750,00 грн.
Суд констатує, що всі первинні фінансово-бухгалтерські та податкові документи у взаємовідносинах з ПП "Екоенергобуд" підписані Кравцем О.І.
Однак, як вбачається із висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №11 від 24.05.2013 року всі документи (договори, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт) від імені ТОВ „Екоенергобуд" підписані не посадовою особою Кравцем О.І., а від його імені невстановленими особами (том 3 а.с. 137 - 145).
Таким чином, дослідивши в сукупності наведені обставини щодо наявності формально складених, але недостовірних документів, суд констатує відсутність факту придбання товарів, робіт чи послуг від ПП "Екоенергобуд", як наслідок відповідні суми не можуть включатися ПП "Оберіг" до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств.
Щодо господарських операцій позивача з ТзОВ "Білдальянс" судом встановлено наступне.
ТзОВ „Білдальянс" згідно укладеного договору з ПП "Оберіг" №22.04/11 від 04.04.2011 року виконано роботи по реконструкції каналізаційних мереж та споруд на них школи-саду в м.Бурштині із використанням власних матеріалів, про що вказано в договорі, на загальну суму 10000,00 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн. (том 1 а.с. 127). Відповідно до укладеного договору №21.02./11 від 21.02.2011 року виконано роботи на загальну суму 650000,00 грн., в тому числі ПДВ 108333,33 грн. (том 1 а.с. 127). Згідно укладеного договору №11.07./10 від 01.07.2010 року виконано роботи на суму 500000,00 грн., в тому числі ПДВ 83333,33 грн. (том 1 а.с. 129).
Судом досліджено дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТзОВ "Білдальянс" (том 2 а.с. 237-243). Встановлено, що засновниками товариства є житель м.Запоріжжя ОСОБА_8, внесок якого до статутного фонду складає 67500,00 грн. та ПП „Онісгрупп" м.Луцьк, Волинської області, внесок якого до статутного фонду складає 7500,00 грн.
Згідно довідки з ЄДР товариство зареєстроване: 30.11.2009 року м.Київ, вул. Щусєва, 36; згідно запису 9. 17.01.2012 року м.Київ, Шевченківський р-н, вул.Пирогова, буд.10, Корпус В; запис 19. 10.12.2012 року зняття з обліку; запис 20. 08.01.2013 року взято на облік м.Київ, Печерський р-н, вул.Щорса, буд.26, Літера А, офіс 131.
Таким чином, суд не погоджується з твердженням відповідача, що платник відсутній за місцем знаходження, оскільки на час здійснення операцій адреса позивача згідно ЄДР м.Київ, вул. Щусєва, 36. Така адреса, яка зазначена у вищевказаних договорах, податкових накладних тощо. Будь-яких даних про те, що позивач станом на 2010-2011 роки не знаходився за цією адресою суду не надано.
Поряд з цим, згідно наданого листом слідчого з ОВС слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області Петріва І.Р. №1120/7/09-018/658 від 04.04.2013 року протоколу огляду місця події від 31.01.2013 року (том 3 а.с. 66-68) та акту перевірки Броварської оДПІ Київської області №228/22-3/36857716 від 27.04.2012 року (том 1 а.с.121-126) платник відсутній за місцем знаходження в м.Київ, Печерський р-н, вул.Щорса, буд.26, Літера А, офіс 131 (за вказаною адресою знаходиться незавершене будівництво).
Суд констатує, що на ст. 4-5 акту перевірки Броварської оДПІ Київської області встановлено, що у даного платника відсутні складські приміщення, автомобільні та інші транспортні засоби, а також устаткування для здійснення господарської діяльності, згідно бази даних ДПС України на підприємстві рахується 1 чоловік.
На запит ДПІ у Галицькому районі №30/7/10 від 06.02.2013 року листом від 13.02.2013 року №1352/09-10 слідче управління ДПС у м.Києві повідомило, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32012110100000052 щодо фіктивного підприємництва, вчиненого невстановленими особами, з метою прикриття незаконної діяльності при реєстрації на ім'я ОСОБА_10 ТОВ "Білдальянс" за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво). Дане кримінальне провадження направлене за підслідністю до РУ ГУ МВС Шевченківського раойну м.Києва (том 3 а.с 45).
Відповідно до листа начальника відділення СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 23.04.2013 року досудове слідство у кримінальному провадженні триває, проводяться слідчі дії спрямовані на збір достатніх доказів для підготовки повідомлення про підозру (том 3 а.с. 107).
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що згідно накладної №135 від 28.06.2010 року ТОВ "Білдальянс" поставив позивачу товар на суму 31418,00 грн., в т.ч.ПДВ 5236,40 грн. (том 1 а.с. 141), однак суду не наданий договір поставки чи купівлі-продажу товару, довіреність на отримання ТМЦ, докази транспортування, оплата за товар не проводилась.
В судовому засіданні досліджені вищевказані договори, які укладені між ПП "Оберіг" та ТОВ "Білдальянс", податкові накладні та акти виконаних робіт (том 1 а.с.127-141), в яких зазначено директора товариства ОСОБА_10 та відповідні підписи цієї особи.
Однак, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТзОВ "Білдальянс" керівником товариства є ОСОБА_8 Будь-які дані щодо призначення директором товариства ОСОБА_10 відсутні (том 2 а.с. 237-243).
Також, судом встановлено, що згідно умов договору, виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт. Як вбачається із наданих позивачем актів, вони не відповідають вимогам наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 від 04.12.2009 року "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" (даний документ є трьохстороннім, що передбачає Замовника, Генпідрядника, Субпідрядника). Довідки теж є трьохсторонніми документами і підписуються Замовником, Генпідрядником, Субпідрядником, однак у позивача на день перевірки та час розгляду справи вони відсутні.
При цьому, суд не погоджується з твердженнями представника позивача про відсутність підстав для оформлення у наведених господарських операціях довідки №КБ-3, оскільки така довідка є документом з обліку в будівництві, тобто первинним бухгалтерським документом. Враховуючи вищевказане, встановлено, що ПП "Оберіг" прийнято до виконання від ТОВ "Білдальянс" акти виконаних робіт на загальну суму 656296,00 грн.
Крім того, встановлено, що розрахунки у готівковій чи безготівковій формі ПП "Оберіг" з ТзОВ "Білдальянс" не проводились.
Таким чином, суд приходить до переконання, що ПП „Оберіг" завищено валові витрати по розрахунках з ТзОВ "Білдальянс" на суму 656296,00 грн., у тому числі за: ІІІ квартал 2010 року - 359310,00 грн.; І квартал 2011 року - 144890,00 грн.; ІІ квартал 2011 року - 152096,00 грн.
Як наслідок, дослідивши наведені обставини щодо наявності формально складених, але недостовірних документів, суд констатує відсутність факту придбання товарів, робіт чи послуг від ТОВ "Білдальянс", тому відповідні суми не можуть включатися ПП "Оберіг" до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств.
Щодо господарських операцій позивача з ПП "Воллі" судом встановлено наступне.
Згідно акту перевірки ДПІ у Франківському районі м.Львова від 23.08.2011 року №1559/23-4/34029609 платник ПП "Воллі" не знаходиться за місцем своєї реєстрації (том 1 а.с. 148-157). Відповідно до п.2.7 акту відсутні відомості про наявність ліцензій на виконання робіт, а остання звітність з податку на доходи фізичних осіб платником подана за лютий 2011року, якою ним задекларовано 0 грн. з цього податку, що свідчить про відсутність трудових ресурсів. Відповідно до висновку акту, у ПП "Воллі" відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, трудові ресурси, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення господарських операцій, які не мають реального товарного характеру, для надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
Згідно наданих позивачем матеріалів, ПП "Воллі" укладено договір підрядних робіт з ПП "Оберіг" №04.04 від 12.04.2011 року, відповідно до якого виконано роботи по реконструкції каналізаційних мереж та споруд на них школи-саду в м.Бурштині із використанням власних матеріалів, про що вказано в договорі, на загальну суму 33000,00 грн., в тому числі ПДВ 5500,00 грн. (том 1 а.с. 206). Відповідно до укладеного договору від 04.05.2011 року виконано роботи на загальну суму 620000,00 грн., в тому числі ПДВ 103333,33 грн. (том 1 а.с. 188).
Взаєморозрахунки між ПП "Оберіг" та ПП "Воллі" проводились через розрахунковий рахунок, а саме, згідно платіжних доручень: 17.05.2011 року №43 на загальну суму 70 000,00 грн.; 16.06.2011 року №54 на суму 32325,60 грн.; 16.06.2011 року №55 на суму 50000,00 грн.; 22.06.2011 року №58 на загальну суму 60000,00 грн. (том 1 а.с. 189-190).
Як встановлено судом, по даних господарських операціях довідки форми КБ-3 відсутні. Згідно актів про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2В у 2 кварталі 2011 року всього включено витрат у рядок 05.1 Декларації "витрати операційної діяльності, у тому числі собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)", вартість виконаних робіт з урахуванням ПДВ 176937,0грн., а саме: акт приймання виконаних підрядних робіт за кошторисом на реконструкцію каналізаційних мереж і споруд на них школи - сад в м.Бурштин за травень 2011року - всього без ПДВ 26938,00 грн.; акт приймання виконаних будівельних робіт стадіону по вул. Стрийській - кільцевій дорозі у м.Львові за травень 2011 року - всього без ПДВ 100000,0грн.; акт приймання виконаних будівельних робіт стадіону по вул. Стрийській - кільцевій дорозі у м.Львові за червень 2011 року - всього без ПДВ 49999,90 грн. (том 1 а.с. 191-192, 198-199, 207-208).
В судовому засіданні досліджені вищевказані договори, які укладені між ПП "Оберіг" та ПП "Воллі", податкові накладні (том 1 а.с. 193, 200, 209) та акти виконаних робіт, в яких зазначено директора товариства ОСОБА_5 та відповідні підписи цієї особи.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з ЄДР керівником юридичної особи є ОСОБА_5 (том 3 а.с. 2-6).
Як встановлено судом, 26.12.2012 року вироком Сихівського районного суду м. Львова у кримінальній справі №1319/5265/2012 власника та директора приватного підприємства "Воллі" ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 27 ч. 2, 205 ч. 2, 358 ч. 4 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 85000,00 грн. (том 3 а.с. 12-19).
Вироком встановлено, що ОСОБА_5 переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, не маючи наміру здійснювати фактичну господарську діяльність, за попередньою змовою із іншими особами наприкінці жовтня 2010 року придбав ПП "Воллі". Ним розроблено схему, суть якої полягала в тому, що підприємствами - вигодонабувачами та підконтрольними ОСОБА_12 та невстановленим слідством особам суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності - ТОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТОВ "Крафт ЛВ", здійснювалось документальне оформлення начебто проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт), однак фактично цими підприємствами ніякі товари не поставлялись, роботи не виконувались та послуги не надавались. Економічним результатом документального оформлення операцій було безпідставне завищення податкового кредиту у підприємств - вигодонабувачів, що надавало контрагентам - покупцям змогу мінімізувати свої податкові зобов'язання.
Таким чином, ПП "Воллі" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.
Відповідно з боку ПП "Воллі" вбачається незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинах з підприємствами постачальниками та незаконне формування податкового зобов'язання по взаємовідносинах з підприємствами покупцями.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до переконання про те, що ПП "Воллі" не виконувало роботи згідно вищенаведених договорів з ПП "Оберіг".
Як наслідок, правомірним є висновок податкового органу про те, що ПП "Оберіг" завищено витрати в Деклараціях з податку на прибуток підприємства по статті "Витрати операційної діяльності" на 176937,00 грн , в т.ч. за 2 квартал 2011 року в сумі 176937,00 грн.
З приводу господарських операцій позивача з ПП "Львівкомфортгруп-К" встановлено наступне.
ДПІ у Галицькому районі 10.12.2012 року отримано від ДПІ у Сихівському районі м.Львова акт від 16.02.2011р. за №115/23-209/35383018 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП "Львівкомфортгруп-К" з питань правильності формування сум податкового зобов'язання та суми податкового кредиту за період з 10.09.2007 року по 30.09.2010 року (том 1 а.с. 165-169).
Як вбачається із акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м.Львова встановлено відсутність платника податків та його посадових осіб за юридичною адресою. Колишній директор ОСОБА_13 продав підприємство громадянину Польщі ОСОБА_16.
Згідно вищеназваного акту перевірки директором ПП "Львівкомфортгруп-К" є ОСОБА_16, гол.бухгалтер ОСОБА_13, що підтверджується витягом з ЄДР (том 2 а.с. 244-246, том 3 а.с. 1).
В ході проведення перевірки встановлено, що підприємство не володіє власними офісними та складськими приміщеннями, транспортними засобами, землями та спорудами.
Судом досліджено, що ПП "Львівкомфортгруп-К" виписано на користь ПП "Оберіг" видаткові та податкові накладні на загальну суму 82054,41 грн. ( в т.ч. ПДВ 13675,73 грн.), а саме: від 14.12.2009 року №496 на загальну суму 44799,26 грн. (в т.ч. ПДВ - 7466,54 грн.), від 30.12.2009 року №681 на загальну суму 37255,15 грн. (в т.ч. ПДВ - 6209,19 грн.). Податкові накладні підписані невстановлено особою ОСОБА_17 (том 1 а.с. 232-236).
При цьому, суд звертає увагу на те, що договори поставки чи купівлі-продажу відсутні, докази отримання ТМЦ, транспортування, довіреністі відсутні.
Взаєморозрахунки між ПП "Оберіг" та ПП "Львівкомфортгруп-К" проводились через розрахунковий рахунок, а саме, згідно платіжного доручення від 21.01.2010 року №2 на загальну суму 55700,0 грн. (том 1 а.с. 237). Станом на 01.11.2012 року рахується кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках в сумі 26,4 тис.грн. (арк.32 акту ДПІ) Доказів щодо примусового стягнення даної суми боргу позивач не надав на момент перевірки і на момент розгляду справи.
Крім того, дану господарську операцію позивач не відобразив у валових витратах, а тому відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ не має права на податковий кредит.
Поряд з цим, відповідно до акту перевірки (том 1 а.с. 50) в постанові СВ ПМ ДПА у Львівській обл. від 12.11.2010 року зазначено, що слідчим відділом податкової міліції ДПА у Львівській області розслідується кримінальна справа №179-0467, за ознаками злочинів, передбачених КК України, в пособництві в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Як встановлено розслідуванням, в схемі мінімізації податкових зобов'язань задіяне ПП "Львівкомфортгруп-К", яке відповідно до даних податкових декларацій тісно пов'язане із фіктивними суб'єктами господарської діяльності, директорами або засновниками яких є особи, щодо яких розслідується кримінальна справа.
Встановлено, що дана кримінальна спрва направлена для розгляду в Сихівський районний суд м.Львова. Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 29.12.2011року визнано винними ряд осіб у вчиненні злочинів за ст.ст. 27 ч.3, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, однак на підставі ЗУ „Про амністію у 2011 році" їх звільнено від кримінальної відповідальності (том 1 а.с. 89-92).
Таким чином, судом досліджені господарські операції позивача з контрагентами: ПП „Екоенергобуд", ТзОВ „Білдальянс", ПП „Воллі" та ПП „Львівкомфортгруп-К".
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що ПП "Оберіг" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення мінімізації податкових зобов'язань.
Встановлено, що згідно довідки слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області про прийняття і реєстрацію заяви від 10.01.2013 року, повідомлення ДПІ щодо проведеної позапланової документальної перевірки позивача, 04.01.2013 року зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування (том 3 а.с. 44).
Як вбачається із складених слідчим з ОВС слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області Петрівим І.Р. протоколів допиту свідків від 20.05.2013 року (том 3 а.с. 109-136) ОСОБА_18 - інженера КП "Капітальне будівництво Бурштинської міської ради" та ОСОБА_19 - директора Бурштинського навчально-виховного комлексу Замовником виконання будівельних робіт у школі-саду в м.Бурштині була Бурштинська міська рада, яка і здійсювала фінансування цих робіт. Виконання робіт здійснювалось працівниками ПП "Оберіг" в травні 2011 року згідно укладеного між КП „Капітальне будівництво Бурштинської міської ради" та ПП "Оберіг" договору на виконання підрядних робіт від 30.03.2011р. №29, про що складено відповідні акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт. Дані документи підписувались посадовими особами Бурштинської міської ради, КП "Капітальне будівництво Бурштинської міської ради" та ПП "Оберіг". Про інших суб'єктів господарювання, які б були задіяні до виконання робіт, зокрема ПП "Екоенергобуд", ТОВ "Білдальянс", ПП "Воллі" відомості відсутні.
Суд констатує, що вказані обставини про відсутність у позивача правовідносин з такими контрагентами як ПП „Екоенергобуд", ТзОВ „Білдальянс", ПП „Воллі" та ПП „Львівкомфортгруп-К" підтверджують також тим, що такі роботи проведено безпосередньо ПП "Оберіг".
Так, суду надані та досліджені в судовому засіданні первинні документи, які відображають господарські операції ПП "Оберіг" з Бурштинською міською радою щодо реконструкції каналізаційних мереж та споруд на них школи-сад в м.Бурштин (том 1 а.с. 210-214), ПП "Оберіг" з ДП "Львівське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенерго-монтаж" щодо проведення робіт з капітального ремонту котлоагрегату та турбіни ст. №1, обладнання загальностанційних систем та споруд ВФ ДПЗД "Укрінтеренерго" "Калуська ТЕЦ" (том 1 а.с.215-222, 225-231, 193-205), ПП "Оберіг" з ТОВ "Донспецмонтаж" щодо виконання робіт по будівництву стадіону у м.Львові (том 2 а.с. 52-54, 80-84, 89-93, 98-146) ПП "Оберіг" з Насташинською сільською радою про проведення робіт по захисту від підтоплення та затоплення території водостічної канави (том 2 а.с. 63-68). Крім того, дані операції відображені представником позивача згідно наданої таблиці в розрізі контрагентів (том 2 а.с. 182-185).
Вказані обставини, поряд з вищедослідженими доказами по кожному контрагенту, підтверджують висновки відповідача, які викладені в акті перевірки №1241/2200/31476496 від 04.12.2012 року та спростовують твердження позивача.
Суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Таким чином, суд приходить до переконання, що в такій категорії спорів перш за все необхідно звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 07.02.2012 року за позовом ВАТ "Броварисільбуд" до Броварської оДПІ Київської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень чітко визначено, що відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ №168/97-ВР (чинного на момент правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Позивач, не віднісши до складу валових витрат вартість придбаних у звітному періоді товарів (робіт, послуг) не має права на податковий кредит.
Крім того, відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05.03.2012 року за позовом ТОВ "Нафта" до Шосткинської МДПІ Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень чітко визначено, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані і підписані невстановленими особами не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ №168/97-ВР (чинного на момент правовідносин) не підлягають включенню до кладу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт,послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).
Суд констатує, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Виходячи із вищевикладеного, та на підставі наявних в матеріалах справи доказів, підтверджено висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо безтоварності операцій з контрагентами позивача, з метою заниження ним податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість та спростовано позовні вимоги позивача щодо незаконності оскаржуваних ним податкових повідомлень-рішень контролюючого органу.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Галицькому районі .
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 14.06.2013 року.