Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
Іменем України
27.01.2009
Справа №2-19/2119.1-2006А
За позовом - Державної податкової інспекції в м.Керчі, м.Керч АР Крим До відповідача 1 - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Федорової Т.Б., м.Керч АР Крим
До відповідача 2 - ТОВ «Східторгсервіс», м.Київ
Про визнання недійсною угоди
Суддя Мокрушин В.І.
Секретар Хлебнікова Н.С.
Від позивача - Шутенко К.П., начальник юр.відділу, довіреність № 4377//10/10-0 від 28.05.2008 р.; Камнева О.В., начальник відділу, довіреність № 64/10/10-0 від 10.01.2009 р.
Від відповідача 1 - Федорова Т.Б., підприємець.
Від відповідача 2 - не з'явився
Суть спору:
Позивач - Керченська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до господарського суду АР Крим до відповідача з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових та видаткових накладних, а саме: № 1648 від 04.10.2004 р.; № 1657 від 07.10.2004 р.; № 1671 від 15.10.2004 р.; № 1692 від 25.10.2004 р.; № 1698 від 26.10.2004 р.; № 1721 від 04.11.2004 р.; № 1759 від 16.11.2004 р.; № 1788 від 24.11.2004 р.; № 1795 від 29.11.2004 р.; № 1817 від 06.12.2004 р.; № 1826 від 15.12.2004 р.; № 1828 від 16.12.2004 р.; № 1834 від 20.12.2004 р.; № 1837 від 21.12.2004 р.; № 1846 від 24.12.2004 р.; № 96 від 10.01.2005 р.; № 101 від 11.01.2005 р.; № 172 від 18.01.2005 р.; № 180 від 20.01.2005 р.; № 196 від 24.01.2005 р.; № 203 від 26.01.2005 р.; № 247 від 03.02.2005 р.; № 298 від 21.02.2005 р.; № 301 від 22.02.2005 р.; № 328 від 01.03.2005 р.; № 354 від 10.03.2005 р.; № 368 від 14.03.2005 р.; № 391 від 24.03.2005 р.; № 397 від 28.03.2005 р. Також просить визнати недійсним договор постачання № 137/70 від 29.09.2004 р., укладений між Федеровою Т.Б. та ТОВ «Східторгсервіс». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Голосіївського районного суду м.Київа від 21.06.2004 року визнано недійсним з моменту реєстрації устав ТОВ «Східторгсервісу», скасована його державна реєстрація та визнано недійсним свідоцтво платника податків на додану вартість № 37037968 від 11.06.2002 року з моменту його видачі. Позивач по справі вважає, що вказана угода укладена з метою, яка не відповідає інтересам держави і суспільства.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.04.2006 р. в частині визнання недійсною угоди № 137/70 від 29.09.2004 р. позов залишений без розгляду, в частині визнання недійсними податкових та видаткових накладних провадження по справі припинено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2006 р. в порядку ст.25 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) здійснено заміну позивача Керченську міжрайонну державну податкову інспекцію на ДПІ в м.Керчі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 червня 2006 р. апеляційна скарга ДПІ в м.Керчі задоволена, ухвала господарського суду АР Крим у частині припинення провадження по справі відносно позовних вимог про визнання недійсними податкових та видаткових накладних залишена без змін, у частині залишення без розгляду позовних вимог про визнання недійсною угоди № 137/70 від 29 вересня 2004 року скасовано та передано у цій частині на розгляд до господарського суду АР Крим.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19 липня 2006 р. відмовлено в прийнятті касаційної скарги СПД Федорової Т.Б.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2007 р. касаційна скарга СПД Федорової Т.Б. залишена без задоволення, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2006 р. по справі залишена без змін.
Відповідно до резолюції Голови господарського суду АР Крим М.І.Луцяка у зв'язку з відпусткою та закінченням повноважень судді Колової Г.Г. справу передано на розгляд судді Мокрушину В.І.
Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).
Відповідно до ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) відповідач - ТОВ «Східторгсервіс» (код ЄДРПОУ 31900798) повідомлено про розгляд справи шляхом друкування оголошення у газеті «Урядовий кур'єр» від 20.09.2008 року № 175.
Представники позивача та відповідача відмовились від послуг перекладача.
Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представників сторін вони давали пояснення по справі на російській мові.
Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перед початком слухання справи представникам сторін були роз'яснені права, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) та вручені пам'ятки про права та обов'язки сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд -
Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи податкової служби є органами виконавчої влади.
Таким чином органи податкової служби є органами виконавчої влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Федорова Тетяна Борисівна (ІНН 2365501582) зареєстрована у якості субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи виконавчим комітетом Керченської міської ради 02.03.1999 року, про видане свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.24 т.1).
29.09.2004 року між СПД Федоровою Тетяною Борисівною (ІНН 2365501582) та ТОВ «Східторгсервіс» (код ЄДРПОУ 31900798) укладений договір поставки (а.с.19 т.1).
Відповідно до п.1.1 вказаного договору ТОВ «Східторгсервіс» (код ЄДРПОУ 31900798) прийняло на себе зобов'язання поставити, а Федорова Тетяна Борисівна (ІНН 2365501582) прийняла на себе зобов'язання оплатити продукцію у кількості та за цінами, вказаними у рахунку ТОВ «Східторгсервіс».
Відповідно до п.2.2 вказаного договору ціна на продукцію, яка поставляється, узгоджується сторонами у момент постачання продукції.
На виконання умов договору ТОВ «Східторгсервіс» (код ЄДРПОУ 31900798) передало Федоровій Тетяні Борисівні (ІНН 2365501582) товар, а відповідач отримав вказаний товар, що підтверджується виданими податковими накладними, рахункоми-фактурами, видатковими накладними (а.с.39-86 т.1). Відповідач сплатив кошти за отриманий товар, що підтверджується відповідними квітанціями (а.с.39-86 т.1).
21.06.2004 року Голосіївським районним судом м.Києва розглянута спрва № 2-2926/3 за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва до ТОВ «Східторгсервіс», Фостенка Владислава Васильовича, Чорної Олени Валеріївни, третя особа Голосиївська районна у м.Києві державна адміністрація про визнання установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість недійсними.
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 21.06.2004 року позов задоволено, визнано статут ТОВ «Східторгсервіс», зареєстрований Голосіївською районною адміністрацією в м.Києві 22.04.2002 року недійсним з часу його реєстрації, скасовано державну реєстрацію ТОВ «Східторгсервіс» та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість № 37037968 від 11.06.2002 року з дати його видачі, стягнено з відповідачів судові витрати (а.с.98-100 т.1).
09.09.2005 року Керченською міжрайонною державною податковою інспекцією складено акт про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства СПД Федоровою Тетяною Борисівною за період з 01.07.2002 року до 31.03.2005 року (а.с.8-18 т.1).
За результатами перевірки Керченською міжрайонною державною податковою інспекцією встановлено необгрунтоване завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 22193,0 грн. в частині віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ без підтверджуючих документів.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) відповідач - ТОВ «Східторгсервіс» (код ЄДРПОУ 31900798) повідомлено про розгляд справи шляхом друкування оголошення у газеті «Урядовий кур'єр» від 20.09.2008 року № 175 (а.с.77 т.3).
Відповідно до довідки Головного міжрегіонального управління статистики від 12.12.2005 року ТОВ «Східторгсервіс» (код ЄДРПОУ 31900798) ще находилося у Єдиному державному реєстрі підприємств та организацій України (а.с.90 т.1). Станом на 11.01.2006 року ТОВ «Східторгсервіс» (код ЄДРПОУ 31900798) також знаходилося у Єдиному державному реєстрі підприємств та организацій України (а.с.102 т.1). Станом на 29.07.2008 року ТОВ «Східторгсервіс» (код ЄДРПОУ 31900798) також знаходилося у Єдиному державному реєстрі підприємств та организацій України (а.с.47 т.3).
У процесі розгляду справи суду не вдалося встановити дату виключення ТОВ «Східторгсервіс» (код ЄДРПОУ 31900798) з державного реєстру інформації платників податку на додану вартість. Господарський суд АР Крим не отримав відповіді на запит № 2-19/2119.1-2006А від 25.11.2008 року.
Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.
Таким чином необхідною умовою для визнання договору недійсним відповідно до вказаної статті є невідповідність господарського зобовязання вимогам закону, вчинення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладена учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків за даною угодою. При цьому під наявністю умислу щодо настання відповідних наслідків за даною угодою слід розуміти, що сторони чи одна із сторін усвідомлювала чи повинна була усвідомлювати протиправність угоди, що укладається, суперечність її інтересам держави і суспільства і прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків.
За наведених обставин, із змісту спірного договору не вбачається наявності у контрагентів, або хоча б у одного з них, мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а саме - умов щодо порушення законодавчо встановленого порядку сплати податку на додану вартість, в зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про відсутність у сторін спірних договорів умислу на укладення угод з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Більше того, наявні в матеріалах справи докази виконання спірних договорів щодо поставки продукції та її оплати, спростовують твердження позивача про наявність умислу у сторін на приховування доходів від оподаткування.
Вказана позиція суду корелюється з позицією Вищого адміністративного суду України від 11.03.2008 року по справі № К-31836/06.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 55, 70, 86, 94, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд -
· У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 27.01.2009 року у 14 год. 40 хв.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.