10 червня 2013 року м. Київ К-19823/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області (ДПІ у Чуднівському районі Житомирської області)
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2010
у справі №2-а-28501/08
за позовом Чуднівського споживчого товариства Чуднівської райспоживспілки Житомирської області (Чуднівське споживче товариство)
до ДПІ у Чуднівському районі Житомирської області
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2010, позов задоволено. Рішення ДПІ у Чуднівському районі Житомирської області № 0000532300/0 від 04.09.2008 про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 195269,25 грн. до Чуднівського споживчого товариства визнано протиправним.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено перевірку Чуднівського споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 31.03.2008 за результатами якої складено акт перевірки № 43/23-00/31147318 від 27.08.2008.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 1, 2 ст. 3, ст. 10 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), а саме не було впроваджено та не застосовувався реєстратор розрахункових операцій при перевищенні граничного річного обсягу розрахункових операцій (75000 грн.) та провадились розрахунки без роздрукування відповідного розрахункового документу на розрахункових об'єктах. Перевищення граничного річного обсягу розрахункових операцій настало в червні 2007, а тому відповідно позивач повинен був перейти на проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО з серпня 2007.
На підставі вказаного акту перевірки прийнято рішення 0000532300/0 від 04.09.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 195269,25 грн.
Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що розрахунок річного обсягу розрахункових операцій здійснений податковим органом за довільно визначені місяці, а саме з липня 2006 по червень 2007.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно зі статтею 10 Закону № 265/95-ВР перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Такий перелік встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема згідно п. 2 абз. 1 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених, зокрема, у пункті 4 переліку (роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємством споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва) - 75 000 гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Водночас ні Закон № 265/95-ВР, ні постанова № 1336, ні постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» не містять норм, якими визначено, що річний обсяг розрахункових операцій для переходу на застосування РРО обраховується за будь-який період, що складає 12 місяців.
Разом з тим, Кабінет Міністрів України у пункті 1 Постанови від 16.03.2000 № 507 «Про роз'яснення указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роз'яснив, що в Указі Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99) у статті 1 під словом «рік» розуміється календарний рік.
З огляду на викладене суди попередніх інстанцій, дійшли правильного висновку, що при здійсненні роздрібної торгівлі, що здійснюється підприємством споживчої кооперації, застосування РРО є обов'язковим при перевищенні річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, встановленого у розмірі 75 000 грн на один структурний підрозділ, має обчислюватися за календарний рік, а не будь-які 12 місяців за вибором органу державної податкової служби.
При цьому календарний рік - проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2010 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
М.О.Федоров