"07" червня 2013 р. м. Київ К/9991/42569/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про перерахунок пенсії,
встановила:
У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області, в якому просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком як працюючому пенсіонеру починаючи з 01 січня 2011 року відповідно до вимог статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік, тобто за рік, що передує року перерахунку пенсії.
Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 березня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року скасувати, а постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 березня 2011 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером та продовжує працювати.
На звернення у січні 2011 року до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік, тобто за рік, що передує перерахунку пенсії, позивачу було відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено застосування при перерахунку пенсії показника заробітної плати за рік, що передує року призначення або перерахунку пенсії, тому відмова відповідача у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік є протиправною.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні законодавчі підстави для застосування показника заробітної плати за 2010 рік при перерахунку пенсії.
З таким висновком суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» наведену норму викладено в новій редакції, проте у зв'язку із визнанням цих змін такими, що не відповідають Конституції (рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008), на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії діяла вищенаведена редакція статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана редакція пов'язує розмір перерахованої пенсії із розміром заробітної плати, з якого обчислювалась пенсія (при її первісному призначенні або останньому перерахунку). Тобто, за змістом статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для застосування будь-якого іншого показника (в тому числі і показника заробітної плати за рік, що передує перерахунку), відсутні.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року №530 встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, встановлено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами застосуванню підлягає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме нормативні положення статті 42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених за Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та були і залишаються чинними на момент проведення перерахунку пенсії.
За таких обставин, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що зі змісту частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України. Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, відповідач обґрунтовано відмовив позивачу у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про перерахунок пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя М.М. Заїка
судді: О.П. Стародуб
І.В. Штульман