"13" червня 2013 р. м. Київ К/9991/84686/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Васильченко Н.В.
Розваляєвої Т.С.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 15.05.2009р. та на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2009р. у справі № 2а-2278/09/1214 за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про перерахунок допомоги, -
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 15.05.2009р. позов задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.07.2009р. апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю скарги вимогам ст.187 КАС України - неподанням апелянтом документів на підтвердження сплати судового збору, та надано строк для усунення недоліків до 27.07.2009р.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2009р. апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку з не усуненням вказаних недоліків у встановлений судом строк.
На постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 15.05.2009р. та на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2009р. надійшла касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, ставиться питання про їх скасування.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з приписами ч.7 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993р., від сплати державного мита звільняються, зокрема, органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.
Інших випадків звільнення відповідача від сплати державного мита Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" не встановлено.
Таким чином, оскільки позов у справі було заявлено не Управлінням праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, а ОСОБА_4 про стягнення недоотриманої допомоги при народжені за дитиною, посилання скаржника на те, що він звільнений від сплати державного мита є такими, що не відповідають вимогам закону.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, щодо повернення апеляційної скарги у зв'язку з не усуненням вказаних недоліків у встановлений судом строк.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судова колегія вважає, що при вирішенні справи апеляційним судом вірно застосовані норми процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Судова колегія вважає, що вимога скаржника про скасування постанови суду першої інстанції є такою, що позбавлена правового обґрунтування, оскільки відповідно до ч.1 ст. 211 КАС України сторони можуть оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції лише після їх перегляду в апеляційному порядку. Постанова Лисичанського міського суду Луганської області від 15.05.2009р. в апеляційному порядку не переглядалась.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2009р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: