"13" червня 2013 р. м. Київ К-41917/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Заїки М.М.,
Стародуба О.П., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Верховної Ради України, Управління Державного казначейства в Ізяславському районі Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в Хмельницькій області, УПФ України в Ізяславському районі Хмельницької області про зобов'язання провести нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дітям війни, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року, -
У січні 2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися в суд із вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивували тим, що вони відносяться до категорії «діти війни» і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки належна надбавка до пенсії їм не виплачувалась, після неодноразових уточнень позовних вимог, просили зобов'язати відповідачів провести нарахування та виплату недоплаченої надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2006р. і надалі.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.04.2009р. позов задоволено частково. Визнано незаконними дії Головного УПФ України в Хмельницькій області та УПФ України в Ізяславському районі Хмельницької області щодо невиплати щомісячного підвищення до пенсії дітям війни для позивачів. Зобов'язано Головне УПФ України в Хмельницькій області здійснити щомісячну виплату для ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. включно та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. включно, врахувавши виплати, які були проведені в 2008 році. Зобов'язано УПФ України в Ізяславському районі Хмельницької області здійснити щомісячну виплату для ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. включно та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. включно, врахувавши виплати, які були проведені в 2008 році. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010р. постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.04.2009р. змінено, доповнивши резолютивну частину постанови таким змістом: «Зобов'язати Головне УПФ України в Хмельницькій області починаючи з 01.01.2009р. проводити нарахування та виплату позивачеві ОСОБА_4 передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, обчисленої виходячи з вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат. Зобов'язати УПФ України в Ізяславському районі Хмельницької області починаючи з 01.01.2009р. проводити нарахування та виплату позивачеві ОСОБА_5 передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, обчисленої виходячи з вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат». У іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм права, просять скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.04.2009р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010р. в частині незадоволення їх позовних вимог за 2006 рік, з 01.01.2007р. по 09.07.2007р. та з 01.01.2008р. по 22.05.2008р. і прийняти рішення про задоволення їх позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судами встановлено, що ОСОБА_4, 1943 року народження, ОСОБА_5, 1944 року народження, є дітьми війни в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004р. і мають право на державну соціальну підтримку, зокрема, відповідно до ст.6 цього Закону - на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач ОСОБА_4 перебуває на обліку в Головному УПФ України в Хмельницькій області, а позивач ОСОБА_5 перебуває на обліку в УПФ України в Ізяславському районі Хмельницької області.
Відповідно до п.1 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про соціальний захист дітей війни», цей Закон набрав чинності з 01.01.2006р.
Пунктом 17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою проведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України №3367-IV від 19.01.2006р. до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» внесені зміни, відповідно до яких п.17 ст.77 виключено, а ст.110 викладена в такій редакції: «установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006р., а ст.6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».
Закони України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006р. не були визнані неконституційними та діяли протягом 2006 року.
Оскільки до 19.01.2006р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, а пізніше Кабінет Міністрів України так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни й ці пільги фактично запроваджені не були, то у 2006 році відповідачі не мали підстав проводити позивачам виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з ухваленням Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали, а тому відповідачі з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. повинні були нараховувати і виплачувати позивачам підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У 2009 році ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
А тому, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Слід звернути увагу, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, правильними є висновки судів щодо невзяття до уваги доводів відповідачів про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та положень ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком.
Відповідно до ч.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.
Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Верховної Ради України, Управління Державного казначейства в Ізяславському районі Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про зобов'язання провести нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Заїка М.М.
Стародуб О.П.