"06" червня 2013 р. м. Київ К/9991/14190/12
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Калашнікової О.В.,
Леонтович К.Г
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону ДВГРС (ОВГРЗ) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2012 року у адміністративній справі за позовом Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька,
про зобов'язання виключити зі своїх розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
У жовтні 2011 року Оперативно воєнізований гірничорятувальний загін (далі - ОВГРЗ) звернувся із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька (далі - УПФУ) про зобов'язання виключити з розрахунків фактичні витрати коштів на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на загальну суму 41162,79 грн. за період з квітня 2011 року до серпня 2011 року.
7 грудня 2011 року постановою Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.
ОВГРЗ звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і вбачається із матеріалів адміністративної справи, ОВГРЗ зареєстрований 10.01.2003 року, як юридична особа у виконавчому комітеті Донецької міської ради Донецької області та перебуває на обліку УПФУ як платник страхових внесків.
У ОВГРЗ працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 5.11.1991 року (далі - Закон № 1788-ХІІ) та яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №1.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV), який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Відповідно до п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, азі січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком №1 покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 - IV виплати пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату і доставку пільгових пенсії покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Відповідно до ст. 14 Закону № 1788-ХІІ працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що спір у справі стосується відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.
Суди не прийняли до уваги пояснення ОВГРЗ, що воно не зобов'язане відшкодовувати УПФУ витрати на виплату та доставку пенсії у зв'язку із призначенням пенсій до 1.01.2004 року, тобто до набрання чинності Закону № 1058-IV, оскільки даний Закон в цій частині не містить виключень.
За таких обставин обґрунтованими та законними є висновки суду першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам у справі дано вірно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону ДВГРС (ОВГРЗ) залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: