04 червня 2013 року м. Київ К-39745/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Блажівської Н.Є.
Голубєвої Г.К.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2010 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року
у справі № 2а-11943/10/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Г.К.Т.»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Г.К.Т.» (позивач) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0006402305 від 03 серпня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2010 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку господарської одиниці, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0628/26/50/23/21488572 від 21 липня 2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0006402305 від 03 серпня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 331 848,90 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з проведенням розрахункових операцій за період з 13 січня 2010 року по 20 липня 2010 року без видачі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Вказаний висновок податковим органом зроблено з огляду на те, що у фіскальних (звітних) чеках, що роздруковувались позивачем при проведенні розрахунків, назва господарської одиниці «магазин» не відповідає назві господарської одиниці, яка зазначена у реєстраційному посвідченні № 2650005781 від 21 грудня 2006 року.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
За приписами статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Статтею 8 Закону № 265/95-ВР передбачено, що форма та зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення), касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити як назву та адресу господарської одиниці.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Поряд з цим, слід зазначити, що недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняно в Положенні до відсутності розрахункового документа.
Як встановлено судами, в спірних розрахункових документах зазначено назву господарської одиниці, а саме - ТОВ «ТД Г.К.Т.» магазин, а також її адресу: м. Київ, вул. Героїв оборони, 3.
З урахуванням викладеного та з огляду на те, що досліджені судами попередніх інстанцій фіскальні (звітні) чеки відповідають визначенню розрахункового документа, містять назву господарської одиниці, а також підтверджують виконання розрахункових операцій, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у податкового органу правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним рішенням.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2010 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Блажівська Н.Є.
Голубєва Г.К.