12 червня 2013 року Справа № 3/77/5022-1020/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоМирошниченка С.В.,
СуддівАкулової Н.В., Алєєвої І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 р.
у справі№ 3/77/5022-1020/2011 господарського суду Тернопільської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс"; Спільного підприємства "Луміс"
третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Київ"
прозвернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс"
доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
провизнання недійсними звітів про вартість об'єктів іпотеки
За участю представників:
позивача:Награбовський О.В., Мельник О.Ю.,
відповідача-1:Не з'явилися;
відповідача-2:Дмитрук Я.С.;
третьої особи:Не з'явилися;
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 р. (суддя І.М. Турецький) у справі № 3/77/5022-1020/2011 частково задоволено первісний позов ПАТ "Укрсоцбанк", звернуто стягнення шляхом визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, а саме торговий комплекс загальною площею 1 649, 7 кв. м, що знаходиться за адресою: бульвар Вишневецького, 9, м. Тернопіль, вартістю 13 657 370 грн., приміщення вбудовано-прибудованого магазину з підвальним приміщенням загальною площею 1 028, 5 кв. м, що знаходиться за адресою: пр. С. Бандери, 47, м. Тернопіль, вартістю 10 141 270 грн. і погасити заборгованість ТОВ "Орвіс" за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 р. та генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008 р. перед ПАТ "Укрсоцбанк" у розмірі 17 109 000 грн., право власності на вищезазначені об'єкти нерухомого майна припинено, провадження у справі в частині первісних позовних вимог щодо звернення стягнення шляхом визнання за ПАТ "Укрсоцбанк" права власності та припинення права власності ТОВ "Орвіс" на нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 1 285, 1 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Київська, 10, м. Тернопіль, припинено; в решті первісних позовних вимог відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. (судді: Бонк Т.Б., Бойко С.М., Малех І.Б.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Рішення суддів мотивовані тим, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, вартість 2-х об'єктів нерухомості, на які звертається стягнення у даній справі, є достатньою для погашення боргу позичальника перед кредитором за генеральними договорами про надання кредитних послуг. Щодо зустрічних позовних вимог, то суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом обрано невірний спосіб захист порушеного права.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями господарських судів, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судами встановлено, що 15.07.2008 р. між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі керуючого Тернопільської обласної філії (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") (кредитор) та ТОВ "Обвіс"(позичальник) укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № 770/9-698, згідно якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти в доларах США в межах загального ліміту 2 200 000 доларів США з щорічним переглядом умов кредитування в залежності від фінансового стану позичальника, збільшення обсягів реалізації та ведення прибуткової діяльності, а також ситуації на грошово-кредитному ринку країни та виконання зобов'язань перед банком на умовах визначених цим договором та додатковими угодами до нього, а позичальник зобов'язується повертати кредит у строки та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у додаткових угодах до цього договору, але в будь-якому разі не більше 14 % річних в доларах США, а також сплачувати комісії у розмірі та у порядку, визначеному тарифами на кредитні послуги, що містяться у додатку № 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною.
26.06.2008 р. АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії (кредитор) та ТОВ "Орвіс" (позичальник) уклали між собою генеральний договір про надання кредитних послуг № 770/9-691.
В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаними генеральними договорами про надання кредитних послуг іпотекодержатель - АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", уклав іпотечні договори.
Відповідно до п.п. 2.4.3 даних іпотечних договорів, іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, задовольнити забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Положеннями ст. 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов кредитних договорів банком були надані кредитні кошти ТОВ "Орвіс", про що свідчить наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія кредитної справи. Даний факт не заперечується відповідачем.
Проте, всупереч договірним умовам позичальник - ТОВ "Орвіс", не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів з відповідними нарахуваннями, в результаті чого у позичальника перед кредитором на момент подання позову виник борг по сплаті кредитних коштів та відсотків за користування ними перед кредитором за генеральними договорами про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 р. та № 770/9-691 від 26.06.2008 р. в загальній сумі 17 109 000 грн.
У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (ст. 12 Закону України "Про іпотеку").
Як вбачається з матеріалів справи, за даними звітів №№ 02-5-11-04, 02-5-11-03, 02-5-11-02, 02-5-11-01 ТОВ "Українська оціночна компанія" про оцінку вартості майна від 23.05.2011 р., наданими банком, оціночна компанія визначила вартість торгового комплексу за адресою: бульвар Вишневецького, 9, м. Тернопіль загальною площею 1 649, 70 кв. м в розмірі 6 287 000 грн.; нежитлових приміщень за адресою: вул. Старий Ринок, 3, м. Тернопіль загальною площею 83, 10 кв. м - 518 000 грн.; приміщення вбудовано-прибудованого магазину з підвальними приміщеннями за адресою: пр. С. Бандери, 47, м. Тернопіль загальною площею 1 028, 5 кв. м - 5 095 000 грн.; нежитлових приміщень за адресою: вул.. Київська, 10, м. Тернопіль загальною площею 1 285, 10 кв. м - 5 209 000 грн.
Але, як встановлено судами та висновками судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Тернопільським відділенням Київського НДІ судових експертиз, та повторної судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Київським НДІ судових експертиз, спростовуються твердження позивача про вартість об'єктів нерухомості, визначну ТОВ "Українська оціночна компанія".
Відповідно, Вищий господарський суд України також погоджується з господарськими судами і вважає, що у задоволенні первісного позову в частині вимог про звернення стягнення шляхом визнання за ПАТ "Укрсоцбанк" права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 83, 1 кв. м за адресою: м. Тернопіль, вул. Старий Ринок, 3, та щодо припинення права власності на цей об'єкт нерухомості СП "Луміс" підставно відмовлено.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із свідоцтва про право власності на нерухоме майно виконавчого комітету Тернопільської міської ради серії САЕ № 236712 від 01.09.2011 р. та витягу про державну реєстрацію прав ТОВ "Міське БТІ"від 01.09.2011 р., власником нерухомого майна - нежилого приміщення загальною площею 1 285, 1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, 10, яке є частиною предмету спору, є Васьковська О. В., тобто фізична особа, а не ТОВ "Орвіс" чи ТОВ Магазин "Київ".
Відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки стороною у справі є фізична особа або вирішення спору порушує права фізичної особи.
За таких обставин справи, суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку про те, що провадження у справі щодо первісного позову в частині вимог про звернення стягнення шляхом визнання за ПАТ "Укрсоцбанк" права власності на нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 1 285, 1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, 10, та щодо припинення права власності на вказане нерухоме майно ТОВ "Орвіс" слід припинити в порядку п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Щодо вимог за зустрічним позовом про визнання недійсними звітів про вартість об'єктів іпотеки, то відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна є визначенням вартості цього майна на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, та є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, виходячи з норм даного Закону, звіт про оцінку майна є документальним відтворенням проведених суб'єктом оціночної діяльності дій по оцінці майна, які мають відповідати встановленій процедурі.
Враховуючи наведене, суди дійшли вірного висновку, що вимоги за зустрічним позовом документально не обґрунтовані, а тому у їх задоволенні правомірно відмовлено місцевим та апеляційним господарськими судами, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права з огляду на те, що звіти про вартість об'єктів іпотеки є документальним відтворенням проведених суб'єктом оціночної діяльності дій по оцінці майна, а не актами в розумінні ст. 20 ГК України.
Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень Вищий господарський суд України не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задовалення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 р. у справі № 3/77/5022-1020/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді: Н.В. Акулова
І.В. Алєєва