17 червня 2013 року Справа № 920/158/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого),
Катеринчук Л.Й. (доповідача),
Куровського С.В.
розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах
на постанову та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року
у справі господарського суду№ 920/158/13-г Сумської області
за заявоюУправління Пенсійного фонду України в місті Сумах
дофізичної особи - підприємця ОСОБА_4
про визнання банкрутом
подана Управлінням Пенсійного фонду України в місті Сумах (далі - скаржником) касаційна скарга не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 111 ГПК України, касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
Частиною 1 статті 1111 ГПК України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Абзацом 21 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 18.01.2013 року, передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником додано фіскальний чек №5328 від 25.04.2013 року відділення поштового зв'язку в підтвердження надіслання її копії боржнику на ім'я ОСОБА_4, 40000, Суми, тоді як боржником у даній справі є фізична особа - підприємець ОСОБА_4.
При цьому, опису вкладення у цінний лист скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано.
З огляду на зазначене, фіскальний чек №5328 від 25.04.2013 року не може вважатися належним доказом направлення копії касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 09.04.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 18.01.2013 року у справі №920/158/13-г фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини 1 статті 1113 ГПК України.
Відповідно до частини 3 статті 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року у справі №920/158/13-г повернути скаржнику.
Головуючий Н.Г. Ткаченко
Судді Л.Й. Катеринчук
С.В. Куровський