Іменем України
17 червня 2013 р. Справа №801/4885/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосової Ю.В., представника позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.09.2012р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Реєстраційної служби Сакського міськрайонного управління юстиції
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання виконання певних дій,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Сакського міськрайонного управління юстиції АРК (далі відповідач) про скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сакського міськорайнного управлення юстиції АР Крим Фанди Н.Л. про відмову у задоволенні заяви №1472594 від 08.04.2013 р., №1470535 від 08.04.2013 р., зобов'язання Реєстраційної служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_3 на літній будиночок №1 загальною площею 43,5 кв.м. та літній будиночок №2 загальною площею 43,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі №801/4885/13-а.
Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 17.06.2013 наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
07 жовтня 2003 року відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між СГП «Орехово» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, останній набув право власності на нерухоме майно - літній будиночок №1 загальною площею 43,5 кв.м. та №2 загальною площею 43,5 кв.м., яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1.
Вказаний договір вчинений у простій письмовій формі що не суперечить чинному на момент його укладення законодавству, оскільки статтею 227 ЦК УРСР було передбачено обов'язкову нотаріальну форму для договору купівлі-продажу житлового будинку, стороною за яким є громадянин, якій не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Питання реєстрації права власності на нерухоме майно на момент укладення договору було регламентовано Тимчасовим положеннями про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 у відповідній редакції.
Згідно пункту 1.5. Тимчасового положення, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Згідно пункту 9 Додатку №1 до Тимчасового положення, до правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності були віднесені договори відчуження нерухомого майна, які не підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Суд звертає увагу на те, що чинне на момент укладення договору купівлі-продажу від 07.10.2003 законодавство, передбачаючи необхідність реєстрації права власності не містило положень про те, що право власності на об'єкт нерухомості виникає з моменту реєстрації.
Отже, за вказаних умов суд виходить з необхідності застосування положень статті 128 ЦК УРСР, згідно якої право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Таким чином, право власності у ФОП ОСОБА_3 на літні будиночки №1, 2 виникло з моменту їх передачі, що підтверджується актом приймання-передачі від 07.10.2003.
В той же час, позивачем не вживались заходів з метою реєстрації права власності на нерухоме майно відповідно до чинного на той момент законодавства.
Судом встановлено, що рішенням №1472594 від 08.04.2013 державного реєстратора Реєстраційної служби Сакського міськрайоннго управління юстиції АР Крим відмовлено у задоволені заяви від 03.04.2013 про реєстрацію права власності на літній будиночок №1 з наступних підстав: у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня АДРЕСА_1; у договорі купівлі-продажу нерухомого майна зазначена адреса - АДРЕСА_1, а в інвентаризаційній справі - домоволодіння №9, літній будиночок №1; відсутні дані про земельну ділянку.
Рішенням 1470535 від 08.04.2013 реєстратора Реєстраційної служби Сакського міськрайоннго управління юстиції АР Крим відмовлено у задоволені заяви від 03.04.2013 про реєстрацію права власності на літній будиночок №2 з наступних підстав: у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня АДРЕСА_1; у договорі купівлі-продажу нерухомого майна зазначена адреса - АДРЕСА_1, а в інвентаризаційній справі - домоволодіння №9, літній будиночок №2; відсутні дані про земельну ділянку; для проведення реєстрації наданий не оригінал, а лише засвідчена копія договору купівлі-продажу.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі:
1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;
3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;
5) рішень судів, що набрали законної сили;
6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень» встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у задоволені заяви про реєстрацію речових прав, а саме:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;
5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;
5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;
6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Чинне на момент укладення договору купівлі-продажу літніх будиночків законодавство не передбачало, зокрема, стаття 120 ЗК України не передбачало необхідності зазначення даних щодо земельної ділянки, на якій розташовані вказані об'єкти.
Надання позивачем для реєстрації копії договору купівлі-продажу від 07.10.2003 обумовлено об'єктивною причиною - договір укладено щодо двох об'єктів нерухомості, але в розпорядженні позивача знаходиться лише один екземпляр договору.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень» встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у задоволені заяви про реєстрацію речових прав до яких не віднесена така підстава, як відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно АДРЕСА_1.
Судом досліджені матеріали інвентаризації літніх будиночків №1, 2, в яких зазначено адресу: АДРЕСА_1.
Крім того, судом досліджено інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.05.2013 №3926411, а також матеріали інвентаризаційних справ будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, з яких вбачається що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно вже зареєстроване права власності на літні будиночки №1, №2, але з іншими технічними характеристиками.
За вказаних умов, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, скасувати рішення про відмову у задоволенні заяви №1472594 від 08.04.2013, №1470535 від 08.04.2013 Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Фанди Н.Л., зобов'язати Реєстраційну службу Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_3 на літній будиночок №1а загальною площею 43,5 кв.м. та літній будиночок №2а загальною площею 43,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні 17.06.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено 17.06.2013 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд
1. Позовну заяву задовольнити.
2. Скасувати рішення про відмову у задоволенні заяви №1472594 від 08.04.2013, №1470535 від 08.04.2013 Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Фанди Н.Л.
3. Зобов'язати Реєстраційну службу Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_3 на літній будиночок №1а загальною площею 43,5 кв.м. та літній будиночок №2а загальною площею 43,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Калініченко Г.Б.