Єдиний унікальний номер: 378/545/13-ц
Провадження № 2/378/201/13
"11" червня 2013 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.
за участю секретаря: Шевченко Т. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права на спадщину за заповітом, -
До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що із погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради за 1991-1995 роки та довідки ОСОБА_2 сільської ради вбачається, що житловий будинок №17 по вул. Жовтнева в с. Іванівка Ставищенського району Київської області належав до майна колгоспного двору. Відповідно до рішення виконкому Ставищенської районної Ради №153 від 11.10.1988 року, житловий будинок по вулиці Жовтнева, 17 в селі Іванівна Ставищенського району Київської області належить двору, головою якого є ОСОБА_5. Рішенням №36 від 26 жовтня 1995 року виконкому ОСОБА_2 сільської ради «Про визнання права власності на жилі будинки громадян сіл Іванівка та Багатирка” було вирішено «признати» право власності на жилий будинок по вулиці Жовтневій, 17 за ОСОБА_6. В обох вказаних рішенням допущена помилка в прізвищі батька, а саме: замість «Драговоз» помилково зазначено «Дроговоз». Рішенням XV сесії п'ятого скликання ОСОБА_2 сільської ради №230 від 11 червня 2008 року вулиця «Жовтнева» перейменована на вулицю «Убариську». 26 грудня 2000 року ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №151, яким заповів все своє майно ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 29 жовтня 2012 року ОСОБА_6 помер, спадщину після смерті якого прийняв він подавши до державної нотаріальної контори відповідну заяву, інші спадкоємці за заповітом відмовилися від прийняття спадщини. Вважає, що ОСОБА_6 за життя набув право власності на житловий будинок №17 по вул. Жовтнева в с. Іванівка, як на частку в майні колгоспного двору, а тому це право увійшло до складу спадщини, яка відкрилася після смерті останнього. Житловий будинок загальною площею 44,5 кв. метри, жилою площею 23,2 кв. метри, вартістю 83875 гривень. Земельна ділянка для обслуговування житлового будинку не приватизована.
Позивач просить суд визнати за ним право на спадщину за заповітом після смерті 29 жовтня 2012 року ОСОБА_6 на житловий будинок №17 по вул. Убариська в с. Іванівка Ставищенського району Київської області.
В судове засідання позивач та його представник не прибули, направили до суду заяви, в яких позовні вимоги підтримали, просять справу розглядати без їх участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув. Відповідач направив до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просить справу розглядати без участі його представника.
Треті особи в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду повідомлені належним чином, до суду направили заяви, в яких проти задоволення позову не заперечують, справу просять розглядати без їх участі
Суд, розглянувши матеріали справи, письмову заяву про визнання позову відповідачем, та перевіривши матеріали справи, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради за 1991-1995 роки житловий будинок №17 по вул. Жовтнева в с. Іванівка Ставищенського району Київської області, 1914 року побудови, належав до майна колгоспного двору, в якому проживав ОСОБА_6, який набув право власності на житловий будинок, як на майно колгоспного двору.
Відповідно до рішення виконкому Ставищенської районної Ради №153 від 11,10.1988 року, житловий будинок по вулиці Жовтнева,17 в селі Іванівна Ставищенського району Київської області належить двору, головою якого є ОСОБА_5.
Рішенням №36 від 26 жовтня 1995 року виконкому ОСОБА_2 сільської ради «Про визнання права власності на жилі будинки громадян сіл Іванівка та Багатирка” було вирішено «признати» право власності на жилий будинок по вулиці Жовтневій, 17 за ОСОБА_5.
В обох вказаних рішенням допущена помилка в прізвищі батька, а саме замість «Драговоз» помилково зазначено «Дроговоз», що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради.
Рішенням XV сесії п'ятого скликання іванівської сільської ради №230 від 11 червня 2008 року вулиця «Жовтнева» перейменована на вулицю «Убариську».
26 грудня 2000 року ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 151, яким заповів все своє майно ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4
29 жовтня 2012 року ОСОБА_6 помер, спадщину після смерті якого прийняв позивач, спадкоємець за заповітом, подавши до Ставищенської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Інші спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_7 за заповітом відмовилися від прийняття спадщини, подавши до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу відповідні заяви.
Житловий будинок загальною площею 44,5 кв. метри, жилою площею 23,2 кв. метри, вартістю 83875 гривень. Дані про приватизацію земельної ділянки для обслуговування вказаного житлового будинку відсутні.
Згідно ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або проголошення її померлою.
Згідно ч.1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 за життя набув право власності на житловий будинок №17 по вул. Убариська в с. Іванівка Ставищенського району Київської області, як на частку в майні колгоспного двору, а позивач набув право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 на даний житловий будинок і оскільки відповідачем позов визнається, то він підлягає задоволенню.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 сільська рада до пред'явлення позову про визнання права на спадщину на житловий будинок і в судовому засіданні не оспорювала цього права, то відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на неї не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню судових витрат.
Керуючись ст. ст. 120, 123, 549 ЦК України (1963 р.), ст. ст. 182, 392, 1220, 1223 ч. 1, 1270 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за заповітом після смерті 29 жовтня 2012 року ОСОБА_6 на житловий будинок №17 по вул. Убариська в с. Іванівка Ставищенського району Київської області, загальною площею 44,5 кв. метри, житловою площею 23,2 кв. метри, вартістю 83875 (вісімдесят три тисячі вісімсот сімдесят п'ять) гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Р. В. Гуртовенко