Справа № 161/2674/13-ц
Провадження № 2/161/1503/13
13 червня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Олексюка А.В.
при секретарі - Шумиводі О.І.
з участю: позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.» про визнання недійсним договору № 22 від 19.09.2008 року, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.» про визнання недійсним договору № 22 від 19.09.2008 року.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.09.2008 року між ним та ТзОВ «М.Ж.К.» укладено договір № 22, згідно якого він зобов'язався виконати роботи по ремонту приміщення колясочної першого під'їзду, сходової клітки першого під'їзду від вхідних дверей в під'їзд до поверхової площадки четвертого поверху в будинку № 2в по вул. В. Чорновола в м. Луцьку Волинської області, а саме: ремонту штукатурки та побілки стін та стелі, фарбування панелей, перил, поручнів, дверей, вікон.
Позивач вважає, що на момент укладення даного договору у відповідача не було законних підстав на виконання вказаних в договорі ремонтно-будівельних робіт в будинку № 2в по вул. В. Чорновола в м. Луцьку Волинської області та зобов'язання його до виконання даних робіт.
Крім того, оспорюваний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки між сторонами не досягнуто усіх його істотних умов.
Просить суд, визнати недійсним вищевказаний договір та стягнути з відповідача в його користь понесені судові витрати по справі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовну заяву з підстав в ній зазначених. Просив суд, позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. Просив суд, при розгляді справи застосувати строки позовної давності.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.
Ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб визначений законом.
19.09.2008 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «М.Ж.К.» укладено договір № 22, згідно якого він зобов'язався виконати роботи по ремонту приміщення колясочної першого під'їзду, сходової клітки першого під'їзду від вхідних дверей в під'їзд до поверхової площадки четвертого поверху в будинку № 2в по вул. В. Чорновола в м. Луцьку Волинської області, а саме: ремонту штукатурки та побілки стін та стелі, фарбування панелей, перил, поручнів, дверей, вікон. (а.с. 4-6)
Ст. 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
П. 2.4.2. договору передбачено що у випадку, коли виконавець не розпочав роботи за два місяці до закінчення строку договору, роботи виконуються замовником власними силами або силами підрядної організації, в даному випадку кошти затрачені замовником відшкодовуються виконавцем згідно актів виконаних робіт.
В судовому засіданні встановлено, що зобов'язання за вищевказаним договором ОСОБА_1 не виконав. Роботи по ремонту приміщення були проведені ТзОВ «М.Ж.К.», вартість яких згідно акту виконаних робіт становить 10 351,20 грн.
10.12.2009 року судовим наказом стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «М.Ж.К.» - 10 351,20 грн. (а.с. 31)
02.09.2011 року ОСОБА_1 сплачено кошти по відшкодуванню вартості виконаних робіт, що підтверджується відповідними квитанціями. (а.с. 32, 33)
03.2012 року ухвалою суду вищевказаний судовий наказ скасовано. (а.с. 34)
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 01.02.2013 року за позовом ТзОВ «М.Ж.К.» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «М.Ж.К.» 10 351,20 грн. вартості виконаних робіт та понесені судові витрати по справі. (а.с. 37, 38)
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 30.04.2013 року вищевказане рішення суду залишено без змін. (а.с. )
Згідно ч. 1. ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Ч. 1. ст. 215 ЦК України прередбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
З рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.12.2006 року № 695-1 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Луцька» вбачається, що ТзОВ «М.Ж.К.» визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. (а.с. 48)
Угодою про надання послуг з утримання і споруд та прибудинкової території від 17.05.2008 року, що укладена між виконавчим комітетом Луцької міської ради та ТзОВ «М.Ж.К.», останнє обслуговує будинок № 2в по вул. В. Чорновола в м. Луцьку Волинської області.
З ліцензії від 11.04.2007 року вбачається, що видом господарської діяльності ТзОВ «М.Ж.К.» є будівельна діяльність. (а.с. 28)
Тому, суд не вбачає підстав для визнання оспорюваного договору недійсним в порядку ст. 227 ЦК України.
Крім того, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що даний правочин вчинений під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах, оскільки всупереч ст. 60 ЦПК України ним не доведено та не підтверджено жодними доказами ту обставину, що саме підписання акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - аптеки по вул. В. Чорновола, 2в в м. Луцьку Волинської області, на будівництво якої ним витрачено велику кількість взятих у кредит коштів, являлось тяжкою для нього обставиною.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи ту обставину що при укладені договору ОСОБА_1 діяв добровільно, був вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору та враховуючи вимоги розумності та справедливості, а також ту обставину, що оскаржуваний договір не суперечить вимогам чинного законодавства, на думку суду в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог. (а.с. )
Ст. 256 ЦК Ураїни передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
П. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В суд з позовом позивач звернувся 13.02.2013 року, тобто з пропуском трьохрічного строку звернення з позовом до суду. Заяву про поновлення строків звернення з позовом до суду позивач не подав.
Крім того, суд не вбачає поважних причин пропуску строків позовної давності.
Керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 210, 215 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 227, 233, 256, 257, 627 ЦК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.» про визнання недійсним договору № 22 від 19.09.2008 року - відмовити.
Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк