13.06.2013
Справа №4-с/489/84/2013
13 червня 2013 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Іваніцькій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві скаргу публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (даті - ПАТ МТЕЦ) на постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - ВДВС) про повернення виконавчого документу стягувачу, -
У травні 2013 р. ПАТ МТЕЦ пред'явило дану скаргу на постанову про повернення йому виконавчого документу - виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва, посилаючись на неповноту розшуку майна та з'ясування майнового стану боржника ОСОБА_1.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази, встанови наступні обставини.
Скаржнику від ВДВС повернуто виконавчого листа про стягнення боргу з боржника грошової суми за виконавчим листом №2-3380, виданого 22 листопаду 2010 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), тобто у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Дії державного виконавця з розшуку майна боржника (з'ясування місце отримання ним доходів) шляхом направлення запитів до реєструючих, контролюючих органів, установ та юридичних осіб, що мають конфіденційну інформацію щодо боржника, визначені орієнтовно (але не вичерпно) пунктом 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮ України N 512/5 від 02 квітня 2012 р. (далі - Інструкція).
З матеріалів наданих суду видно, що державним виконавцем запити щодо з'ясування вказаної інформації, яку є передумовою для успішного виконання рішення суду, прийняття законного та обґрунтованого рішення в провадженні, в об'ємі та за переліком визначеному п. 3.12 Інструкції не надсилалися. Інформація щодо боржника є неповною.
Отже рішення про повернення виконавчого документу є неправомірним і передчасним, а тому права стягувача підлягають поновленню шляхом скасуванню оскаржуваної постанови. Покладення цього обов'язку на самого державного виконавця затягне поновлення прав стягувача, тому в іншій частині скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 383-389 ЦПК України, суд -
Скаргу задовольнити частково.
Визнати неправомірною і скасувати постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Суслової М.В. від 29 грудня 2012 р. про повернення виконавчого документу за виконавчим провадженням №33936595.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст.. 294, 296 ЦПК України до апеляційного суду Миколаївської області.
Суддя Д.Г. Губницький