04.06.2013
Справа № 522/5534/13-ц
Провадження № 2/522/7122/13
04 червня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючої судді - Свяченої Ю.Б.
при секретарі - Шеян І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить визнати за нею права власності на однокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1.
В позовній заяві позивачка вказує, що вона перебувала у зареєстровано му шлюбі з ОСОБА_3 з 25 серпня 1945 року. Від шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також вказує, що за рахунок спільного прибутку, подружжям було придбано у власність однокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 листопада 1992 р., укладеного на ім'я ОСОБА_3
22 березня 1998 року ОСОБА_3 помер, внаслідок чого відкрилась спадщина у вигляді ? частини вищевказаної квартири. До спадкоємців першої черги за законом належать позивачка та її донька ОСОБА_2 Спадщина фактично була прийнята ОСОБА_1, яка проживала разом із спадкодавцем на момент його смерті. Проте у зв'язку з із незадовільним станом здоров'я, вона до цього часу не оформила своє право власності на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1, ? частини якої належить їй в якості частини у спільному майні подружжя, а ? частини - в якості спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_3 Крім того, оформленню правовстановлюючих документів перешкоджає відсутність належно оформленої відмови відповідача від спадщини.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнала у повному обсязі, та не заперечувала проти їх задоволення.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25 серпня 1945 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії І-ЖД № 444097. Від шлюбу подружжя має дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За рахунок спільного прибутку, подружжям було придбано у власність однокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18 листопада 1992 року, укладеного на ім'я ОСОБА_3 Право власності на вказану квартиру зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» 02 грудня 1992 року, реєстр №3-12987 кн.74 доп.-58-1183.
Відповідно до ст.22 КЗпШС України в редакції 1969 року, який діяв на момент придбання квартири, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з под ружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Згідно ст. 28 КЗпШС України в редакції 1969 року в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки ви знаються рівними.
Виходячи з наведеного, частки подружжя ОСОБА_3 у спільному майні - квартирі АДРЕСА_2, рахуються рівними.
22 березня 1998 року ОСОБА_3 помер, внаслідок чого відкрилась спадщина у вигляді ? частини вищевказаної квартири. До складу спадкоємців першої черги за законом належать позивачка та її донька ОСОБА_2
У судовому засіданні доведено, що ОСОБА_2 спадщину не приймала, до нотаріальної контори з цього питання не зверталась, до позивачки вимог не заявляла.
Оскільки право на спадкування в позивачки виникло з моменту смерті ОСОБА_3, тобто з 22 березня 1998 року, до спірних правовідносин належить застосовувати положення Цивільного кодексу УРСР 1963 року.
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, що встановлене ч. 1 ст. 548 ЦК УРСР.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Факт прийняття спадщини підтверджується тим, що ОСОБА_1 постійно проживала разом з ОСОБА_3 до дня його смерті і продовжує проживати в спірній квартирі, що підтверджується довідкою Дільниці №2 КП ЖКС «Фонтанський» від 28 січня 2013 року, і що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.
На підставі ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Спадкоємець по закону або по заповіту має право відмовитися від спадщини на користь інших осіб згідно ст. 553 ЦК УРСР.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 заяву про відмову від спадщини не подавала.
Відповідно до ст. 560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
Згідно зі ст. 567 ЦК УРСР свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Однак у зв'язку із незадовільним станом здоров'я, ОСОБА_1 до цього часу не оформила своє право власності на квартиру АДРЕСА_2, ? частини якої належить їй в якості частини у майні подружжя, а ? частини - в якості спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_3
Крім того, як було встановлено у судовому засіданні, оформленню правовстановлюючих документів перешкоджає відсутність належно оформленої відмови ОСОБА_2 від спадщини.
Від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про визнання позову, в якій вона підтвердила факт фактичного прийняття спадщини ОСОБА_1, вказала, що позивачка фактично володіє майном, сплачує комунальні послуги за квартиру, отримує пенсію за адресою вищевказаної квартири, обслуговується у відповідному медичному закладі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що передбачено ст. 16 ЦК України.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» № 4 від 24 червня 1983 року, передбачений ст.549 ЦК шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Згідно п.6 вказаної Постанови при встановленні в справі про поділ спадщини, що до її складу включено майно, придбане спадкодавцем у шлюбі разом з тим з подружжя, хто пережив іншого, суд визначає частку останнього у спільній власності і майно, що на неї припадає, за правилами статей 28, 29 КпШС і виключає його з того, що підлягає поділу між спадкоємцями.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись п. 4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» № 4 від 24 червня 1983 року, ст.ст. 548, 549, 553, 560, 567, ЦК УРСР, ст.ст. 22, 28 КЗпШС України в редакції1969 року, ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну житлову квартиру під №26 в будинку №9 по вулиці Відрадній в місті Одесі.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ю.Б. Свячена