Справа №1706/1627/12
10 червня 2013 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Державної фінансової інспекції в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що 14.11.2011 року на підставі Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Рівненського природного заповідника № 260-16/11 від 01.11.2011 року за період з 01.01.2009 по 30.06.2011 року, працівниками контрольно-ревізійного відділу в Сарненському районі в особі Васильчук Наталії Назарівни на неї було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.І ст. 164-2 КУпАП. Васильчук Н.Н. стверджувала, що нею було порушено порядок ведення бухгалтерського обліку, а саме: покриття витрат за рахунок коштів загального фонду на оплату праці лісорубів та проведення відрахувань на неї, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами з їх основною діяльністю по спецфонду за період з січня по червень 2011 року на суму 235,84 тис.грн. Як наслідок даних тверджень, що були викладені у протоколі, відносно неї було винесено постанову від 22 грудня 2011 року № 728 серії ДКРС № 17-0748/2011 про притягнення до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255,00 грн. Вважає, що твердження посадової особи щодо винесення відносно неї постанови про адміністративне правопорушення № 728 серії ДКРС № 17-0748/2011 є помилковим, через її суб'єктивне бачення справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. №2456- VI одними із складових частин спеціального фонду бюджету є: доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ). Власні надходження бюджетних установ поділяються: 1. надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством: 1) плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; 2) надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; 3) плата за оренду майна бюджетних установ; 4) надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна). 2. інші джерела власних надходжень бюджетних установ. Згідно з п. 19 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002року спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямками їх використання. Розподіл видатків бюджету або надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді. Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась. Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.
Відповідно до ст.16 Закону України "Про природно-заповідний фонд України», для збереження і відтворення корінних природних комплексів у природному заповіднику здійснюються санітарно-оздоровчі заходи. Постановою від 27 липня 1995 року № 555 "Про затвердження Санітарних правил в Лісах України ", передбачено що: вибіркові санітарні рубки здійснюються лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, усихаючих, сильно ослаблених, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів окремих дерев або їх груп запасом 5 і більше кубічний метрів з гектара за умови, що вилучення цих дерев не призведе до зменшення повнотипристигаючих, стиглиг та перестійних деревостанів; суцільні санітарні рубки проводяться лісокористувачами шляхом вирубання одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів до ступеня втрати цими насадженнями біологічної стійкості; суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші санітарно-оздоровчі заходи на можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня.
Відповідно до пункту 10 Положення "Про Рівненський природний заповідник", зареєстрованого розпорядженням голови Сарненської районної адміністрації № 196 від 09.06.1999 року для збереження та відтворення корінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт та виконання інших завдань у Рівненському ПЗ відповідно до Проекту організації його території та охорони природних комплексів, який затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, допускається проведення санітарних рубок та влаштування протипожежних розривів, на підставі наукового обґрунтування і погодження з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Для виконання вищезазначених завдань Рівненським ПЗ розробляється План проведення санітарно-оздоровчих заходів на території Рівненського природного заповідника на відповідний рік, який затверджується Рівненським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та погоджується Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області. На основі Планів проведення санітарно-оздоровчих заходів готуються Плани рубок формування і оздоровлення лісів та інші пов'язані заходи та не пов'язані з веденням лісового господарства на відповідний рік. Після закінчення формування та затвердження вищевказаних планів, Рівненським ПЗ виписуються лісорубні квитки на вибіркову санітарну рубку. Для виконання завдань, що передбачені в Положенні "Про Рівненський природний заповідник ", складається кошторис та штатний розпис Рівненського ПЗ. Згідно штатного розпису Рівненського ПЗ, який вводився в дію з 04.01.2011 року за рахунок загального фонду отримували заробітну плату 133 працівники, з яких 23 - лісоруби.
Пункт 2 ч.2 ст.13 Бюджетного кодексу України передбачено, що складовою частиною загального фонду бюджету є всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету. Відповідно до п.13 ч.І ст.2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. Державним бюджетом України на 2011 рік було передбачено виділення коштів на збереження лісового фонду України, що відображається у погоджених штатному розписі та кошторисі Рівненського ПЗ.
З огляду на вище викладене вважає, що Рівненським ПЗ правомірно віднесено заробітну плату лісорубів до загального фонду бюджету, оскільки вони здійснювали санітарні рубки та рубки пов'язані з реконструкцією малоцінних деревостанів та влаштування протипожежних розривів, а не заготівлю деревини для подальшої її реалізації, що суперечувало б основному напрямку діяльності заповідника. Здійснення таких видатків відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та Положення "Про Рівненський природний заповідник ", передбачалося відповідним бюджетом.
Також посилається на те, що першо-початковий Акт Контрольно-ревізійного відділу № 260-16/11 від 01.11.2011 року, згідно якого відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення, на даний час є скасованим постановою Рівненського окружного адміністративного суду №2а/1770/5702/2011 від 26 березня 2012 року. На дану постанову 03.08.2012 року Контрольно-ревізійним відділом було подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного адміністративного суду, яка була розглянута та 18.09.2012 року з винесенням ухвали про залишення скарги без задоволення, а постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року № 2а/1770/5702/2011, без змін.
У судовому засіданні представник відповідача Ткачук В.В. вимоги позивачки не визнав та пояснив, що про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повідомлено рекомендованим листом від 19.12.2011 №17- 01-29/8480. Місцем розгляду даної справи про адміністративне правопорушення з метою належного забезпечення такого розгляду було визначено робоче місце першого заступника начальника Державної фінансової інспекції в Рівненській області за її місцезнаходженням. При розгляді справи ОСОБА_1 була присутня. Згідно ч.1 ст.268 КУпАП 22.12.2011 року відносно головного економіста Рівненського природного заповідника ОСОБА_1 проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. про що відповідно до ч.ч. 1,2 ст.283 КУпАП винесено постанову. В порядку ч.ч.1,3 ст.285 КУпАП копія постанови по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надіслана листом від 01.10.2012 року №17-01-29/7326, про що зроблена відповідна відмітка у справі. Вважає дії Державної фінансової інспекції в Рівненській області правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства. Також ним заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. На думку представника відповідача, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду для поновлення оспорюваних прав та його інтересів, оскільки про порушене право позивачу було відомо ще в грудні 2011 року. Просив суд залишити позовну заяву без розгляду з вищевказаних мотивів.
Позивачка ОСОБА_1 щодо залишення позовної заяви без розгляду заперечувала. Вказала на ту обставину, що нею було оскаржено першо-початковий акт Контрольно-ревізійного відділу №260-16/11 від 01.11.2011 року, згідно якого відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення, на даний час який скасований, а відтак і повина бути скасована постанова про накладення на неї адміністративного стягнення.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду за пропуском встановленого законодавством строку для звернення до суду.
Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з наступних обставин.
На думку суду, доводи позивачки про оскарження нею акту Контрольно-ревізійного відділу №260-16/11 від 01.11.2011 року, не позбавляло позивачку права вчасно оскаржити постанову від 22 грудня 2011 року №728 серії ДКРС №17-0748/2011 контрольно-ревізійного управління в Рівненській області. Позивачка була присутня при розгляді справи про аднімістративне правопорушення, а також в порядку ч.ч.1,3 ст.285 КУпАП копія постанови по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 була надіслана листом від 01.10.2012 №17-01-29/7326, про що зроблена відповідна відмітка у справі. Тому суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Згідно з частиною 1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 162 КАС України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, оскільки позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Керуючись п.9 ч.1 ст. 155, ст. 165, ст. 186 КАС України, суд, -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. за пропуском встановленого законом строку звернення до суду.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду: Отупор К.М.