№ 207/1567/13-к
№ 1-кп/207/97/13
05.06.2013 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровсько області у складі:
Головуючого судді Подобєд О.К.
При секретарі Кошеваровій М.В.
за участю прокурора Костенко О.В.
розглянувши матеріали кримінального провадження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013040780000809 від 15.03.2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженца ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України; маючого середню освіту; не працюючого; одруженого, який має на утриманні сина ІНФОРМАЦІЯ_3; раніше судимого 10.03.1995 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 06.10.1998 року по відбуттю покарання, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, суд,-
ОСОБА_1 будучи раніше судимим 10.03.1995 року Заводським р/с м. Дніпродзержинська до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 06.10.1998 року по відбуттю терміну покарання, однак необхідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, і знову скоїв злочин.
Так повторно, 26.03.2003 року приблизно о 12 годині 00 хвилин за попередньою змовою з гр. ОСОБА_2 за пропозицією останнього, керуючись умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, прийшов до буд. № 8 по вул. Алтайська м. Дніпродзержинська, де діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_1 залишився біля входу в під'їзд вищевказаного будинку, щоб в разі виникнення небезпеки попередити про це гр. ОСОБА_3, який в цей час піднявся в АДРЕСА_2 м .Дніпродзержинську, де реалізуя свій злочинний намір, відчинив вхідні двері ключем який в нього був, та зайшовши до квартири викрав наступне майно: аудіо магнітофон «Домотек» вартістю 350 грн., аудіокасету вартістю 8 грн., а всього на загальну суму 358 грн. З викраденим майном з місця злочину зникли і розпорядились ним на свій розсуд чим спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 350 грн.
Діючи повторно 26.03.2003 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, за попередньою змовою з гр. ОСОБА_2, за пропозицією останнього, керуючись умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, прийшли до АДРЕСА_3, де реалізуючи свій злочинний намір, відчинили вхідні двері квартири ключем який був у гр. ОСОБА_2 викрали з вищевказаної квартир наступне майно: відео магнітофон «Саньйон» вартістю 439 грн., відеокасету вартістю 35 грн., а всього на загальну суму 474 грн. З викраденим майном, з місця злочину зникли і розпорядились ним на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 474 грн.
В судовому засідання підсудний свою вину визнав у повному обсязі. Суду пояснив, що дійсно він 26.03.2003 року заволодів майном, яке належить ОСОБА_4 Гроші витратив на власні потреби. У скоєному злочинні, щиро кається, просить строго не наказувати. Матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 відшкодував у повному обсязі.
Ухвалою суду в порядку ч.3 ст. 349 КПК України дослідження доказів винуватості підсудного визнано не доцільним, оскільки обставини злочину ніким не заперечуються. У зв'язку з чим суд не наводить доказів в мотивувальної частині вироку.
Приймаючи до уваги викладене, суд доходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, а його дії ,- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в житло, суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 УК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини злочину, особу винуватого та обставини, що пом'якшують вину обвинуваченого, а саме: щире каяття та визнання вини, що ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується задовільно.
Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, той факт, що відсутні будь - які претензії з боку потерпілих, суд вважає можливим визначити покарання обвинуваченому в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України в виді позбавлення волі, проте з застосуванням ст. 75 КК України і звільненням від відбування призначеного покарання, із випробуванням і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_1, визнати виним у скоєнні злочину, предбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотири) роки та 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Згідно з ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання, якщо він на протязі виправного терміну в 1 (один) рік та 6 (шість) місяців не скоїть нового злочину та виконає покладенні на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України забов'язати ОСОБА_1: не виїджати за межі України на постійне проживання без дозвілу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання термін тримання під вартою з 13 березня 2013 року по 05.06.2013 року.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 змінити з утримання під вартою на особисте забов'язання. Звільнити ОСОБА_1 з під варти із залу судового засідання.
На вирок суду може бути подана апелляція в апелляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апелляції в районний суд на протязі 30 діб з момента вручення копії вирока засудженому та в той же строк з момента проголошення вирока іншими учасниками процессу.
Суддя О.К. Подобєд