Справа № 801/10175/2012
Іменем України
13 червня 2013 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
у складі : головуючого -судді Пустовіт З.П.
при секретарі: Гоноболіній О.І.,
з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи -територіальна громада м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, Інспекція Державного архітектурно -будівельного контролю у Запорізькій області про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом звільнення земельної ділянки від самовільно збудованої будівлі,
У вересні 2012 року позивач звернувся до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з зазначеним позовом до відповідача, треті особи -територіальна громада м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, Інспекція Державного архітектурно -будівельного контролю у Запорізькій області, в якому просив усунути йому перешкоди в користуванні гаражем за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_5 здійснити перебудову самочинного гаражу за адресою: АДРЕСА_2, а у разі неможливості здійснити перебудову, шляхом знесення вказаного гаражу. Після проведення судової будівельно-технічної експертизи позивач подав уточнюючий позов, в якому визначив вимоги однозначно: просив усунути йому перешкоди в користуванні належним гаражем шляхом зобов'язання відповідача знести самочинний гараж. В обґрунтування позову зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 0,0042 га, призначеної для будівництва та обслуговування гаражу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 142993 від 12 липня 2005 року. На зазначеній земельній ділянці розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме гараж, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.07.2012 року. В 2010 році навпроти в'їзду до належного йому гаражу громадянин ОСОБА_5 самочинно побудував капітальну споруду, яка своїми розмірами та способом розташування, закриває проїзд до належного гаражу, та таким чином перешкоджає можливості його експлуатації. Так, капітальна стіна самочинно збудованої будівлі відповідача знаходиться на відстані 5,10 м від воріт гаражу позивача, чим робить неможливим в'їзд та виїзд до нього (гаражу) належного йому автомобілю габаритами 4,50 м. х 2,30 м. З приводу зазначених вище порушень він 10 лютого 2011 року звернувся до Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області з заявою, в якій просив найти вирішення даної ситуації та вжити заходи прокурорського реагування щодо усунення порушень. У відповідь на вимогу Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області №10/813 від 18.02.2011 року, КПБТІ було надано лист №273, в якому зазначено, що за ОСОБА_5 право власності на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2, не зареєстровано. Також у відповідь на лист Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області № 289-11 від 21.02.2011 року, виконавчим комітетом Бердянської міської ради листом №05-1138/37 від 01.03.2011 року повідомлено, що управлінням архітектури та містобудування виконкому було проведено перевірку, в результаті якої було встановлено, що дозвільні документи на будівництво вищевказаного капітального гаражу в управлінні архітектури та містобудування та управлінні земельних відносин виконкому ОСОБА_5 не оформлялися. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області на підставі листа Управління архітектури було проведено перевірку, в результаті якої було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.97 КУпАП від 21.02.2011 року відносно ОСОБА_5, у зв'язку з тим, що роботи з будівництва гаража у дворі житлового будинку АДРЕСА_2 виконувались без дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області. 01 березня 2011 року за результатами розгляду вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення від 21.02.2011 року, було винесено постанову №221 про накладення штрафу за адміністративне правопорушення за ст. 97 КУпАП, якою ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 97 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 170 гривень. Управлінням Держкомзему у м. Бердянськ Запорізької області, також було проведено позапланову перевірку з вищевказаного питання, в результаті якої встановлено, що документи, що посвідчують право власності ОСОБА_5 на зазначені споруди відсутні. На час проведення перевірки, документи на землю в ОСОБА_5 також були відсутні. У зв'язку з вищезазначеним, 31.03.2011 року було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та протокол про адміністративне правопорушення, винесено постанову №00010 про накладення штрафу за адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 170 гривень. У зв'язку з вищезазначеним, 09 березня 2011 року ним було отримано лист № 289-11 Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області, яким було повідомлено, що його звернення визнано обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Як видно з усього вищезазначеного, ОСОБА_5, дійсно самочинно, тобто без відповідного дозволу виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, та з істотними порушеннями будівельних норм і правил, здійснив будівництво капітальної споруди, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності. На сьогоднішній день відповідач вказані порушення не усунув. Таким чином, маються всі складові, передбачені ч. 7 ст. 376 ЦК України, за наявності яких самочинно збудована будівля ОСОБА_5 підлягає знесенню, а саме, відсутність проекту взагалі, істотне порушення будівельних норм і правил, відсутність згоди на це з боку власника земельної ділянки в особі Бердянської міської ради, порушення прав позивача як власника гаражу по АДРЕСА_1. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №154/151 від 27.03.2013 року за існуючої схеми розташування гаражів і автомобілів стосовно внутрішнього проїзду і руху автомобілів, ширина внутрішнього проїзду повинна бути не менше 6,0 м. Ширина внутрішнього проїзду в місці розташування гаражу літ «А,а,а1» по АДРЕСА_1 складає 5,27 м, що не відповідає вимогам п.3.11, п.7.27, таблиці 7.1, таблиці 1 обов'язкового Додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень» та п.2.52 ДБН В. 2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів». Ширина внутрішнього проїзду в місці розташування гаражу літ «А,а,а1» звужена за рахунок будівництва самочинного шлакоблочного гаражу, а самочинна будівля є перешкодою для в'їзду автомобіля в гараж літ. «А,а,а1» по АДРЕСА_1. Отже, самочинно побудована ОСОБА_5 капітальна споруда своїми розмірами та способом розташування закриває проїзд до належного йому гаражу, та, таким чином, перешкоджає в можливості його експлуатації. Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. З часу звернення до суду з первинним позовом та проведення попереднього судового засідання з участю представника відповідача адвоката ОСОБА_3, тобто спеціаліста у галузі права, відповідач так і не з'ясував питання щодо технічної можливості перебудови самочинного гаражу та не здійснив жодних дій, направлених на виконання проекту перебудови, що в розумінні п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30.03.2012 року розцінюється як відмова забудовника від перебудови. У серпня 2012 року ОСОБА_4 звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області з заявою, в якій просив здійснити перевірку факту самочинного будівництва ОСОБА_5 гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2; повідомити чи можливо здійснити його з метою усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб та істотного порушення будівельних норм, та у разі неможливості здійснити видати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, шляхом його знесення. Інспекцією ДАБК у Запорізькій області листом №7/8-2646-02 від 13.11.2012 року були направлені пояснення по справі, відповідно до яких Інспекція вважає, що відсутність погодженого та затвердженого проекту в установленому законодавством порядку є суттєвим порушенням будівельних норм та правил, а проведення відповідної перебудови в даному випадку не є можливим, а тому судом може бути ухвалене рішення про знесення самовільно збудованого об'єкту. Крім того, в 2012 році Бердянська міжрайонна прокуратура Запорізької області звернулася до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_5 «про звільнення та вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки». Рішенням суду від 24.09.2012 року по справі № 801/2223/2012, яке набрало законної сили 30.01.2013 року, позовні вимоги задоволено повністю, та зобов'язано ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0035 га, що розташована у дворі жилого будинку АДРЕСА_2, шляхом знесення самовільно збудованого гаражу та повернути земельну ділянку за належністю Бердянській міській раді. До теперішнього часу зазначене рішення суду не виконано, сторони по справі поки що не зверталися до суду за отриманням виконавчого листа. Пунктом 5 Постанови ВССУ № 6 від 30.03.2012р. зазначено, що у випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст. 391 ЦК).У зв'язку з тим, що самочинно побудованим Відповідачем гаражем порушується його право власності, його звернення до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення цих порушень залишилися без реагування, він вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду.
У судовому засіданні представники позивача за довіреностями ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримали уточнений позов із зазначених у ньому підстав, просили задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову, вважаючи, що вже є рішення суду за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах Бердянської міської ради до ОСОБА_5 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинного гаражу. Крім цього, відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України тільки орган місцевого самоврядування може звертатися до суду з таким позовом. Фактично позивач сам у 2008 році здійснив самочинне будівництво свого гаражу, який узаконив лише у 2012 році. Проте на момент будівництва на місці гаражу ОСОБА_5 вже стояли металевий та капітальний гаражі, які відповідач купив і в межах існуючої забудови збудував свій гараж, а тому ніяким чином не порушив права ОСОБА_4 До того ж ішов назустріч позивачу і скосив один кут будівлі. Інші гаражі виступають більше, тому відповідач ніяким чином не перешкоджає позивачу в користуванні належним йому гаражем. Дозвільні документи у ОСОБА_5 відсутні, проте є висновок Бердянської філії ДНІІПпроектреконструкція про відповідність гаражу будівельним нормам. Крім цього, вважає проведену судову експертизу неповною, оскільки в самому тексті висновку відсутнє посилання на норми ДБН В2.3-15-2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», а експертом не враховано тип транспортного засобу - клас автомобіля, спосіб його встановлення, норми, встановлені в додатку - таблиці Є2 - ширина внутрішнього проїзду в приміщеннях зберігання автомобілів і на постах ТО і ТР. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи - територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради до суду не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, згоду на участь у справі суду не направив.
Представник третьої особи Інспекції Державного архітектурно -будівельного контролю у Запорізькій області до суду не з'явився, направив суду клопотання №7/8-1632-02 від 12.06.2013 року, в якому просив розглянути справу без представника Інспекції.
Заслухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і наявності підстав для його задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,0042 га, призначеної для будівництва та обслуговування гаражу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 Запорізької області на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 142993 від 12 липня 2005 року. На цій земельній ділянці розташований належний на праві власності гараж, що підтверджується копією Державного акту від 12.07.2005 року, копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.07.2012 року, копією витягу про державну реєстрацією прав від 18.07.2012 року, копією довідки комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради №273 від 22.02.2011р.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 вересня 2012 року, яке набрало законної сили 30.01.2013 року, встановлено, що відповідач ОСОБА_5 збудував у дворі будинку АДРЕСА_2 капітальний гараж на земельній ділянці, яка не була йому надана у власність або у користування. Будівництво проведено самовільно, без отримання належних дозволів на виконання будівельних робіт та без узгодження проекту, право власності на гараж не зареєстроване, що підтверджується копією рішення суду.
Вказані обставини не заперечувалися і представником відповідача та підтверджуються іншими доказами по справі, наданими позивачем в обґрунтування позову, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення за ст.97 КУпАП від 21.02.2011 року відносно ОСОБА_5, за результатами розгляду якого винесено постанову №221 про накладення штрафу на ОСОБА_5 за адміністративне правопорушення за ст. 97 КУпАП.. На підставі Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управлінням Держкомзему у м. Бердянськ Запорізької області та складеного протоколу про адміністративне правопорушення, винесено постанову №00010 про накладення штрафу за адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 170 гривень.
Також по справі була проведена судова будівельно-технічна експертиза. Відповідно до висновку експертизи №154/151 від 27.03.2013 року: за існуючої схеми розташування гаражів і автомобілів стосовно внутрішнього проїзду і руху автомобілів, ширина внутрішнього проїзду повинна бути не менше 6,0 м. Ширина внутрішнього проїзду в місці розташування гаражу літ «А,а,а1» по АДРЕСА_1 складає 5,27 м, що не відповідає вимогам п.3.11, п.7.27, таблиці 7.1, таблиці 1 обов'язкового Додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень» та п.2.52 ДБН В. 2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів». Ширина внутрішнього проїзду в місці розташування гаражу літ «А,а,а1» звужена за рахунок будівництва самочинного шлакоблочного гаражу. При встановленні автомобілів в гараж за існуючих умов розміщення гаражів і автомобілів, з урахуванням рекомендованого наближення автомобіля, що рухається, до конструкцій будинку, його маневрування, самочинна будівля розташована напроти є перешкодою для в'їзду автомобіля в гараж літ. «А,а,а1» по АДРЕСА_1. Для усунення перешкоди в'їзду автомобіля в гараж літ. «А,а,а1» по АДРЕСА_1 технічно необхідно провести комплекс будівельних робіт по реконструкції конструктивних елементів самочинної будівлі ОСОБА_5, за додатково розробленим проектом, для забезпечення ширини внутрішнього проїзду між гаражем літ. "А,а,а1" та будівлею ОСОБА_5 не менше 6,0 м. У разі встановлення відповідним проектом неможливості проведення реконструкції будівлі, для забезпечення ширини внутрішнього проїзду між гаражем літ."А,а,а1" та будівлею ОСОБА_5 не менше 6,0 м., для усунення перешкоди в'їзду автомобіля в гараж літ. "А,а, а1' необхідно провести комплекс будівельних робіт по знесенню самочинної будівлі ОСОБА_5
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з п. 1.9 ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників» будівлі, що споруджені без проекту та з непогодженими відхиленнями від проекту, вважаються об'єктами самовільної забудови. За самовільне будівництво винні особи притягаються до відповідальності згідно з законодавством України.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Як видно з вищезазначеного, ОСОБА_5, дійсно, самочинно, тобто без відповідного дозволу виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту та з істотними порушеннями будівельних норм і правил, здійснив будівництво капітальної споруди, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності. На сьогоднішній день відповідач вказані порушення не усунув.
Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Пунктом 26 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30.03.2012 року роз'яснено, що притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності за самочинне будівництво не позбавляє відповідні державні органи, органи місцевого самоврядування або осіб, права яких порушено самочинним будівництвом нерухомого майна, можливості пред'явити позов про перебудову чи знесення самовільно збудованого об'єкта нерухомості, а також про відшкодування витрат, пов'язаних із приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 2 та п.б) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30.03.2012 року, а саме п. 17 та п. 24 роз'яснено, що позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК, статтею 103 ЗК; знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови. Якщо технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна. Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов'язання здійснити перебудову.
Як було встановлено висновком судової будівельно-технічної експертизи, яка узгоджується з іншими доказами по справі, самочинно побудована ОСОБА_5 капітальна споруда гаражу своїми розмірами та способом розташування закриває проїзд до належного позивачу гаражу, та, таким чином, перешкоджає в можливості його експлуатації, а відповідачем не надано суду проекту щодо можливості його перебудови.
Суд вважає неприйнятними заперечення представника відповідача на неповноту проведеної судової експертизи та подання на неї відзиву, враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України, при неповноті чи неясності висновку експертизи, судом може бути призначена додаткова експертиза, проте клопотання про проведення додаткової експертизи ані відповідачем, ані його представником суду не подавалося.
Крім цього, як роз'яснив сам судовий експерт Персов Ю.А., який проводив судову будівельно-технічну експертизу, викликаний в судове засідання за клопотанням представника відповідача, що норми ДБН В.2.3-15-2007 «Автостоянки і гаражі», які, на думку представника відповідача, не застосовані ним у висновку експертизи, то вони поширюються на проектування нових та реконструкцію існуючих автостоянок і гаражів (на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці) незалежно від форм власності. Проте дослідженню підлягав не гараж, не машино-місце, не внутрішнє приміщення гаражу, постів ТО і ТР та їх проїзди, а внутрішній проїзд до індивідуального гаражу з окремою поштовою адресою і місце розташування гаражу. Як показало дослідження, це є внутрішній проїзд як під'їзд транспортних засобів до об'єктів забудови, в т.ч.гаражів, в місці постійного зберігання автомобілів в зоні міської забудови в районі житлового кварталу, у внутрішньому двору, а тому це не є внутрішнім проїздом у приміщенні зберігання автомобілів і у приміщеннях постів ТО і ТР, як помилково вважає представник відповідача.
Також не доведено належними і допустимими доказами представником відповідача, що ОСОБА_5 збудував свій гараж саме на місці раніше існуючих металевого та капітального гаражів, які він придбав у фізичних осіб за розписками. Втім дана обставина взагалі не має значення для розгляду справи, враховуючи те, що судом було встановлено факт самочинного будівництва гаражу саме відповідачем і доведено відповідними доказами, що ця будівля є перешкодою позивачу в користуванні гаражем, який належить йому на праві власності.
Суд також не приймає до уваги в заперечення відповідача проти позову наданий ним звіт Бердянської філії НДІІпроектреконструкція», метою якого була оцінка технічного стану будівельних конструкцій збудованої будівлі і можливість її безпечної експлуатації. Посилання ж у звіті у висновках та рекомендаціях в п.5.4 на норми розташування згідно ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» , як забудова, що склалася. Правила третіх осіб (сусідів) не обмежені і не порушені, є такими, що суперечать самому завданню: оцінка та обстеження стану будівельних конструкцій будівлі самочинного гаражу виконувалася з використанням інших ДБН та СНіПів, зазначених в розділі «Вихідні дані». Обстеження проводилося з прив'язкою до житлових будинків по АДРЕСА_2 НОМЕР_2 та НОМЕР_1 а не до будівлі гаражу АДРЕСА_1, який належить позивачу. А висновок в звіті про відсутність порушень прав сусідів зроблений інженером, який проводив обстеження, без відповідного дослідження та постановки конкретного запитання.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним належними доказами, а тому підлягає задоволенню.
На підставі ч.2 ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір на загальну суму 214,60 грн., сплачений за подачу позовної заяви в сумі 107,30 грн. згідно квитанції №8509.691.1 від 24.09.2012р., та за подання клопотання про проведення судової експертизи в сумі 107,30 грн. згідно квитанції №8514.883.1. від 24.10.2012 року.
Керуючись ст..ст.3, 10,11, 57-61, 62, 64,66, 88, 212-215 ЦПК України, ч. 1, ч. 4 та ч. 7 ст. 376, ч. 1 ст. 391 ЦК України, п. п. 5, 17, 22, 24, 26 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», ч. 2 та п.б) ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», суд.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - територіальна громада м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, Інспекція Державного архітектурно -будівельного контролю у Запорізькій області про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом звільнення земельної ділянки від самовільно збудованої будівлі задовольнити повністю.
Усунути ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., ІІН НОМЕР_3, перешкоди в користуванні гаражем, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., ІІН НОМЕР_4, знести самочинний гараж за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 214 грн.60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: З. П. Пустовіт