13 червня 2013 р.Справа № 2-а-8540/11/1416
Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Рум'янцева Н.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.,
суддів - Бітова А.І.,
- Милосердного М.М.,
розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання незаконними дій та стягнення грошової допомоги, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання незаконними дій та стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2011 році.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначав, що він, як учасник бойових дій, на підставі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної грошової допомоги до п'ятого травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак за 2011 рік зазначена допомога була нарахована та виплачена відповідачем у меншому розмірі.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради здійснити перерахунок ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 5 травня 2011 року, виходячи з п'яти визначених відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальних пенсій за віком встановленої на 2011 рік.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1
Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_2, як учасник бойових дій, у 2011 році мав право на отримання щорічної допомоги до п'ятого травня у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Так, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, статус якого має позивач, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно частинам 1 та 4 ст. 17-1 названого Закону вказану виплату здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину 5 статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в новій редакції, відповідно до якої інвалідам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо встановлення на 2008 рік розміру щорічної допомоги до п'ятого травня учасникам бойових дій втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/08.
Таким чином, з 22 травня 2008 року відновлено дію частини 5 статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якої розмір грошової допомоги учасникам бойових дій має становити 5 мінімальних пенсій за віком.
Наявність у позивача права на отримання допомоги у вказаному розмірі є визначальною для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, до яких відносяться і пенсії, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.
Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком Кабінетом Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.
На підставі ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Із врахуванням наведеної конституційної норми, розмір мінімальної пенсії за віком, з якого має обраховуватися щорічна разова грошова допомога позивачу, не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналогічне положення щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком міститься в ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 названого Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Будь-якими іншими чинними законодавчими актами розмір мінімальної пенсії за віком не визначається.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку щодо не взяття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання грошової допомоги у встановлених законом розмірах.
Безпідставними є і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної грошової допомоги у вказаному розмірі, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
З огляду на зазначене ОСОБА_2, як учасник бойових дій, у 2011 році мав право на отримання щорічної допомоги до п'ятого травня у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову районного суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія судів-
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2011 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: