13 червня 2013 рокум. Ужгород№ 807/333/13-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Дору Ю.Ю.,суддів Луцович М.М., Скраль Т.В., при секретарі судового засідання Сабадаш В.І., та сторін, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 - не з'явився,
відповідача 1: Ужгородського міськрайонного суду - представник не з'явився,
відповідача 2: Голови Ужгородського міськрайонного суду Домніцького Вячеслава Вікторовича - представник не з'явився,
відповідача 3: Керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_11 - представник не з'явився,
третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ТУ ДСА в Закарпатській області- представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородського міськрайонного суду, Голови Ужгородського міськрайонного суду Домніцького Вячеслава Вікторовича, Керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_11 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТУ ДСА в Закарпатській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, -
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 13 червня 2013 року було винесено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 14 червня 2013 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Ужгородського міськрайонного суду, Голови Ужгородського міськрайонного суду Домніцького Вячеслава Вікторовича, Керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_11 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТУ ДСА в Закарпатській області про визнання дій та бездіяльності протиправними.
Ухвалою суду від 19.04.2013 року було закрито провадження в частині позовних вимог щодо рішення зборів суддів, а саме: позовної вимоги №3, якою позивач просив суд визнати рішення зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду від 27.01.2012 року в Пункті 2 п.п. А "внести зміни до запровадженої в суді спеціалізації по розподілу справ та встановити порядок розподілу справ між: суддями Ужгородського міськрайонного суду."; та відповідно до того ж самого пункту п.п. Б "з метою якісного та своєчасного розгляду особливо складних кримінальних справ та матеріалів, що випливають з кримінально-процесуального законодавства, створити із числа суддів дві колегії у складі суддів : 1- Домніцького В.В., Семерака І.О., Микуляка П.П. та 2-Деметрадзе Т.Р., Малюка В.М., Придачука О. А. Уразі вибуття члена колегії, в тому числі у випадку задоволення відводу, відповідні зміни до складу колегії вносить голова суду чи особа, що виконує його обов'язки"- протиправним та №16, якою позивач просить суд визнати Рішення зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду від 27.01.2012 року в частині п. 2 п.п. А та п.п. Б таким, що в період з 13.11.2012 року по 01.01. 2013 року діяло протиправно.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в Ужгородському міськрайонному суді діє систематичне порушення норм права та конституційних прав щодо неупередженого судочинства громадян м. Ужгорода та Ужгородського району Закарпатської області, які є учасниками судового процесу. 27 січня 2012 року в приміщені Ужгородського міськрайонного суду було проведено збори суддів, які ведуть трудову діяльність в даному суді. Проведення зазначених зборів відбувалося під головуванням голови Ужгородського міськрайонного суду Домніцького В.В., на яких було вирішено внести зміни до запровадженої в суді спеціалізації по розподілу справ та встановити порядок розподілу справ між суддями Ужгородського міськрайонного суду. Таким чином голова Ужгородського міськрайонного суду Домніцький В.В. взяв на себе ініціативу протиправно запровадити в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області колегії суддів, які повинні розглядати особливо складні кримінальні справи, а розподіл справ в даному суді повинен проводитись саме між вказаними колегіями, якщо буде встановлено, що кримінальна справа є особливо складною, хоча законодавством України не передбачене встановлення складності кримінальних справ, а також не передбачене втручання в розподіл кримінальних справ в судах. Відповідач-2 відповідно до п. 2 п.п. Б - голова суду взяв на себе ті повноваження, які йому не належать відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а саме, щодо внесення змін до складу колегій, які розглядають особливо складні кримінальні справи. 13 листопада 2012 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, після проведення повторного досудового слідства, з Закарпатської обласної прокуратури були направлені матеріали кримінальної справи № 712/20792/12 по якій позивач ОСОБА_1 проходить в якості обвинуваченого. Дана кримінальна справа була розподілена для розгляду по суті кільком суддям, які заявили собі самовідвід. Таким чином станом з 13.11.2012 року по 07.02.2013 року кримінальна справа № 712/20792/12 за обвинуваченням ОСОБА_1 не була призначена до розгляду. Відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Відповідач -3 несе повну відповідальність з приводу функціонування діяльності канцелярії суду. Відповідачем -2 прямо порушено його функціональні обов'язки, оскільки даний Відповідач не вів належний контроль за додержанням вимог чинного законодавства в довіреній йому установі. Відповідно до листа № 294 від 11.01.2013 року встановлено, що Відповідач -1 керувався при розподілі кримінальних справ саме спеціалізацією суддів та процедурою, яка відповідно до рішення зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду діяла з 01.02.2012 року в Ужгородському міськрайонному суді по 01.01.2013 р. За таких обставин Відповідач 2 спільно з Відповідачем 3 проводили процедуру розподілу справ в Ужгородському міськрайонному суді у вказаний вище період в супереч нормам закону. Також вважає протиправними дії відповідача-2 з приводу надання позивачу ОСОБА_1 відповідей відповідно до Закону України «Про звернення громадян» - протиправними.
В судове засідання 24.05.2013 року позивач не з'явився, розгляд справи було відкладено на 03.06.2013 року. 03.06.2013 року від імені позивача було подано заяву про розгляд справи без його участі (а.с.162). Оскільки підпис на вищевказаній заяві про розгляд справи без участі позивача, поданій від імені позивача ОСОБА_1, візуально відрізнявся від підпису на адміністративному позові, з метою з'ясування позиції позивача щодо протиправності дій відповідачів, враховуючи те, що в заяві про розгляд справи без участі позивача було вказано інших сторін, ніж у даній справі, 03.06.2013 року, суд ухвалив визнати явку позивача обов'язковою. 13.06.2013 року в судове засідання позивач не з'явився, проте від адвоката ОСОБА_1 було подано заяву про розгляд справи без участі позивача, оскільки такий знаходиться у Лук'янівському СІЗО. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача.
Відповідач-1 - Ужгородський міськрайонний суд (далі відповідач-1) та відповідач-2 - голова Ужгородського міськрайонного суду Домніцький В.В. (далі відповідач-2), проти позову заперечили, надавши суду письмові заперечення (а.с.54-56, 175-176). В судовому засіданні 26.03.2013 року представник відповідачів-1 та 2 проти позову заперечив, пояснивши суду, що всі дії щодо спеціалізації суддів були вирішені на загальних зборах Ужгородського міськрайонного суду, рішення яких є обов'язковим, а відтак відповідач-1 та 2 діяли в межах компетенції та повноважень. В судове засідання 13.06.2013 року представник відповідачів-1 та 2 не з'явився, подавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.174).
Представник відповідача-3 - керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_11. (далі відповідач-3) проти позову заперечив, пояснивши, що ОСОБА_11. вже не обіймає зазначену посаду із травня 2012 року, а в період роботи на посаді керівника апарату виконував свої функціональні обов'язки згідно положення та у відповідності до рішення зборів суддів. В судове засідання 13.06.2013 року представник відповідача-3 не з'явився, проте подав суду заяву, якою просив розглянути справу без його участі.(а.с.173)
Представник третьої особи - ТУ ДСА в Закарпатській області в судовому засіданні проти позову заперечила, надавши суду письмові заперечення (а.с.51-53). В судове засідання 13.06.2013 року представник третьої особи на стороні відповідача не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі.(а.с.175)
Оскільки сторони в судове засідання 13.06.2013 року не з'явилися, то згідно ч.1 ст. 41 КАС України, фіксація судового процесу не здійснювалася.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи із наступного.
Згідно ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Позовні вимоги, щодо «визнання дій Відповідача - 1 відповідно до Рішення зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду від 27.01.2012 року такими, що в період з 01.02.2012 року по 01.01.2013 року були протиправними, стосовно розподілу кримінальних справ в Ужгородському міськрайонному суді, які розподілялися не серед всього складу суддів даного суду, а серед окремих суддів зазначених в вищевказаному Рішенні зборів; визнання дій Відповідача - 2 відповідно до Рішення зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду п. 2 п.п. Б - протиправними, оскільки Голова суду взяв на себе ті повноваження, які йому не належать відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а саме, щодо внесення змін до складу колегій, які розглядають особливо складні кримінальні справи; визнання дій відповідача- 2 не компетентними та такими, що не можуть мати повноваження вносити зміни в колегії, які розглядають кримінальні справи особливої складності» до задоволення не підлягають, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (далі-Закон), Голова місцевого суду: 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; 2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду; 3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; 4) видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ; 5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у суді в десятиденний строк з дня їх утворення; 6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду; 7) контролює ведення в суді судової статистики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства; 8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду; 81) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів; 9) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Згідно ст. 113 Закону, для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями. Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їх діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя. До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо: 1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; 2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність; 3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення; 4) вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом; 5) призначення суддів Конституційного Суду України; 6) призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 114 Закону, організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, ради суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється, зокрема через збори суддів місцевого суду. Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом, іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з цим Законом.
Відповідно до ст.. 115 Закону, збори суддів - це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Згідно ч.4 ст. 115 Закону, збори суддів є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів даного суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду. Відповідно до ч.5 ст. 115 Закону, збори суддів місцевих та апеляційних судів: 1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, які є обов'язковими для суддів та працівників даного суду; 2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ відповідної судової юрисдикції за пропозицією голови суду; 3) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в даному суді, та керівника апарату суду; 4) подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференцію суддів; 5) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 117 Закону, виконання рішень зборів суддів за дорученням зборів покладається на голову відповідного суду або його заступника.
Частиною 2 статті 18 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що у судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Спеціалізація суддів, відповідно до п.3.1.4 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30. визначається рішенням зборів суддів відповідного суду. Пунктом 3.1.2 вказаного Положення визначено, що автоматичний розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахування спеціалізації судді. Збори суддів відповідного суду визначають особливості з розподілу судових справ (п.3.1.7.)
Як вбачається із матеріалів справи, 27.01.2012 року, в Ужгородському міськрайонному суді відбулися збори суддів, рішення яких було оформлене протоколом (а.с.11-14). Згідно даного протоколу, в Ужгородському міськрайонному суді вводилася спеціалізація суддів щодо розгляду справ, рішення щодо введення спеціалізації було прийнято 17 голосів «за», 1 - «утримався». Відтак, відповідач-1 - Ужгородський міськрайонний суд, відповідач-2 Голова Ужгородського міськрайонного суду Домніцький В.В. та відповідач-3 керівник апарату ОСОБА_11. при введенні справ до автоматичної системи діловодства керувалися вищевказаним рішенням зборів суддів, яке для них було обов'язковим, а тому протиправних дій чи бездіяльності не допустили.
Позовні вимоги щодо «визнання діяльності Відповідача 2 такою, що безпосередньо відсутня при проведенні контролю за додержанням законності під час діяльності суду, тобто за правомірністю розподілу справ в зазначеній установі та вимога щодо визнання бездіяльність голови Ужгородського міськрайонного суду Домніцького В.В. щодо ведення контролю за законом передбаченою діяльністю суду - неправомірною» до задоволення не підлягає, оскільки повноваження голови суду, передбачені в ст. 24 Закону не відносять до компетенції голови суду контроль за правомірністю розподілу справ. Окрім цього, даних щодо неправомірного розподілу кримінальної справи про обвинувачення позивача ОСОБА_1 або втручання в такий розподіл в ході судового розгляду надано не було, натомість надано довідку про рух кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 в Ужгородському міськрайонному суді (а.с.108-109).
Позовна вимога щодо «визнання бездіяльності Відповідача № 3 неправомірною щодо виконання ним його безпосередніх функціональних обов'язків передбачених чинним законодавством України, а саме при веденні контролю за діяльністю канцелярії Ужгородського міськрайонного суду при розподілі кримінальних справ та особисто при розподілі кримінальної справи № 712/20792/12; визнання дій Відповідача № 3 такими, що порушили конституційні права на неупереджене судочинство позивача, як учасника судового процесу по кримінальній справі № 712/20792/12, оскільки дана кримінальна справа розподілялася в Ужгородському міськрайонному суді не в законом передбаченому порядку серед всього складу суду, а серед окремих суддів даної установи» до задоволення не підлягає, з огляду на наступне. Спеціалізація в Ужгородському міськрайонному суді вводилася на 2012 рік, згідно протоколу зборів суддів від 27.01.2012 року (а.с.11-14) та була скасована, згідно протоколу від 18.12.2012 року (а.с.105). Відповідно, дане рішення було прийнято зборами суддів, згідно ст.115 Закону, а відтак, і розподіл кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 здійснювався в автоматизованій системі діловодства суду із врахуванням рішень, прийнятих на зборах суддів. На виконання рішення зборів суддів щодо спеціалізації в Ужгородському міськрайонному суді, 27.01.2012 року, керівник апарату суду видав розпорядження №3, щодо внесення справ для їх розподілу до автоматизованої системи діловодства із врахуванням рішення зборів суду (а.с.59), а відтак, відповідач-3 не допустив порушення своїх функціональних обов'язків.
Відповідно до ст. 149 Закону, організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Згідно ч.2 ст. 149 Закону, керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність. Згідно ч.4 ст. 149 Закону, керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.
Позовна вимога щодо «визнання дії голови Ужгородського міськрайонного суду Домніцького В.В. з приводу надання позивачеві відповідей відповідно до ЗУ «Про звернення громадян» - протиправними» до задоволення не підлягає, виходячи із наступного. Як вбачається із матеріалів справи, 04.01.2013 року, на адресу голови Ужгородського міськрайнного суду ОСОБА_1 було подано скаргу на дії керівника канцелярії суду, в тому числі стосовно розподілу справ (а.c. 69). Згідно резолюції на даній скарзі, голови Ужгородського міськрайонного суду Домніцького В.В., в.о. керівника апарату суду Бабидорич О.В. було доручено надати відповідь. 11.01.2013 року в.о. керівника апарату суду Бабидорич О.В. надала ОСОБА_1 відповідь на його скаргу (а.с.9). Оскільки, згідно ст.. 149 Закону, контроль за діяльністю працівників апарату суду, на дії яких було подано ОСОБА_1 скаргу та контроль за розподілом справ здійснює керівник апарату, то голова Ужгородського міськрайонного суду вірно скерував скаргу ОСОБА_1 за належністю до в.о. керівника апарату суду для надання відповіді по скарзі, а відтак, жодних протиправних дій голова Ужгородського міськрайонного суду не допустив.
Позовна вимога щодо винесення окремої ухвали та згідно ч.2 ст. 162 КАС України зобов'язати відповідача-1 вчинити поворот виконання рішення у встановлений судом спосіб, а саме в період з 13.11.2012 р. по 01.01.2013 року зобов'язати відповідача-1 провести перерозподіл всіх справ, які розподілялися відповідно до рішення зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду від 27.01.2012 року до задоволення не підлягає, оскільки, Згідно ч.1 ст. 166 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. Відповідно до ч.2 ст. 166 КАС України, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Згідно п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Оскільки за наслідками розгляду справи суд прийшов до висновку про необґрунтованість позову та під час розгляду справи не виявив жодних порушень законодавства, то в суду немає підстав для задоволення вищевказаних позовних вимог.
Згідно ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності. Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ч.1 ст. 86 КАС, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до переконання про відмову в задоволенні позову, оскільки відповідачі діяли в межах компетенції та повноважень, передбаченої Законом.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
1.У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ужгородського міськрайонного суду, Голови Ужгородського міськрайонного суду Домніцького Вячеслава Вікторовича, Керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_11 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТУ ДСА в Закарпатській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, - відмовити повністю.
2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддяЮ.Ю. Дору
Судді Луцович М.М.
Скраль Т.В.