73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"11" червня 2013 р. Справа № 821/2134/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Транчуковій О.С.,
за участю:
представників позивача - Бойко Н.А., Коби Н.В.,
відповідача - Васильєва Д.Л.,
представника відповідача - Рефлер Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" до державного інспектора сільського господарства в Херсонській області Васильєва Д.Л. Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування приписів,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" (далі - позивач, ТОВ "Таврида-Плюс") звернулося з позовом до державного інспектора сільського господарства в Херсонській області Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії, скасувати приписи щодо усунення земельного законодавства від 13.05.2013 р. №№ 000100, 000101, 000102.
Свої вимог мотивує тим, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про самовільне зайняття земельних ділянок, оскільки будь-яких вимірів державним інспектором не проводилося, документів, підтверджуючих наявність на земельних ділянках польових доріг та лісосмуг не надавав. При перевірці відповідачем взято до уваги дані карти, які розроблялися ще у 1995 році при розпаюванні земель колективної власності.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Зазначили, що висновок відповідача про самовільне зайняття земельних ділянок ґрунтується на застарілих даних. Державним інспектором не взято до уваги те, що земельні ділянки, стосовно яких проводилася перевірка, орендуються позивачем у громадян. В технічній документації на орендовані земельні ділянки вказана категорія землі "сільськогосподарські землі" з цільовим призначенням "для ведення сільськогосподарського товарного виробництва". Іншого цільового призначення в технічній документації немає. На даний час технічна документація на проектні лісосмуги та польові дороги не розроблялася та земельні ділянки в натурі (на місцевості) не виносилися, межові знаки не встановлювалися, а тому неможливо встановити наявність та місце розташування проектних лісосмуг та польових доріг, про самовільне зайняття яких зазначає відповідач. Просять задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач та представник відповідача заперечували проти задоволення позову, оскільки державним інспектором під час перевірки встановлено порушення ст.125 Земельного кодексу України - самовільне зайняття земель державної власності. ТОВ "Таврида-Плюс" не надало жодних документів, які б підтверджували правомірність зайняття та засівання територій, на яких згідно існуючих на час перевірки планів, карт та схем повинні бути польові дороги та лісосмуги. У зв'язку з виявленими порушеннями винесено три приписи про усунення порушень земельного законодавства. Просять відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області Васильєвим Д.Л. проведена планова перевірка дотримання ТОВ "Таврида-Плюс" земельного законодавства, за результатами якої складено акт від 13.05.2013 р.
У акті перевірки зазначено, що встановлено порушення ст.125 Земельного кодексу України: ТОВ "Таврида-Плюс" самовільно зайнято земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 6,0 га, які розташовані в територіальних межах Гаврилівської сільської ради Каланчацького району (контури 117, 118, 9, 10, 121, 71); 1,2 га, які розташовані в територіальних межах Новопавлівської сільської ради Каланчацького району (контури 9, 28, 8); 7,8 га, які розташовані в територіальних межах Привільської сільської ради Каланчацького району (контури 90, 122, 126, 127).
На підставі акту перевірки державним інспектором сільського господарства винесено приписи від 13.05.2013 р.:
- № 000100, в якому зазначено самовільне зайняття ТОВ "Таврида-Плюс" земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення в територіальних межах Привільської сільської ради Каланчацького району загальною площею 7,8 га, які призначені для проектних лісосмуг та польових доріг у контурі № 90 - проектна лісосмуга - 1,6 га, проектна дорога - 0,7 га, № 122 - проектна лісосмуга - 1,1 га, проектна дорога - 0,4 га, № 128 - проектна лісосмуга - 1,2 га, проектна дорога - 0,5 га, № 127 - проектна лісосмуга - 1,6 га, проектна дорога - 0,7 га;
- № 000101, в якому зазначено самовільне зайняття ТОВ "Таврида-Плюс" земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення в територіальних межах Новопавлівської сільської ради Каланчацького району загальною площею 1,2 га, які призначені для польових доріг у контурах № 9 - 0,6 га, № 28 - 0,3 га, № 8 - 0,3 га;
- № 000102, в якому зазначено самовільне зайняття ТОВ "Таврида-Плюс" земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення в територіальних межах Гаврилівської сільської ради Каланчацького району загальною площею 6,0 га, які призначені для проектних лісосмуг та польових доріг у контурах № 117 - польова дорога - 0,6 га, № 118 - польова дорога - 0,6 га, № 9 - польові дороги - 0,5 га, 0,7 га, № 10 - польові дороги - 0,9 га, 0,5 га, № 121 - проектна лісосмуга - 1,0 га, польова дорога - 0,4 га, № 71 - проектна лісосмуга - 1,2 га.
Вказаними приписами встановлено строк для усунення виявлених порушень до 13.06.2013 р.
Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Порядком планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 р. № 132 (далі - Порядок № 132).
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною 5 статті 126 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Статтями 18, 20 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.05.2013 р., в актах обстеження земельних ділянок від 25.04.2013 р. №№ 6, 7, 8, а також у приписах від 13.05.2013 р. №№ 000100, 000101, 000102, в провину позивачу ставиться самовільне зайняття земельних ділянок, які призначені для проектних лісосмуг та польових доріг. Вказані земельні ділянки, як зазначено у вищевказаних документах, використовуються ТОВ "Таврида-Плюс" у господарській діяльності шляхом вирощування озимих культур, проведенням агротехнічних робіт.
Поняття самовільне зайняття земельної ділянки визначено у ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", відповідно до якої самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Отже, виходячи з припису вищевказаної норми, самовільним є зайняття земельної ділянки у випадку використання земельної ділянки без відповідного рішення власника такої ділянки про передачу її у власність або користування, або за відсутності правочину щодо такої земельної ділянки.
Судом встановлено, що у 2008, 2009 роках ТОВ "Таврида-Плюс" були укладені договори оренди земельних ділянок, які розташовані в територіальних межах Гаврилівської сільської ради, Привільської сільської ради, Новопавлівської сільської ради, що належать громадянам, які зареєстровані у встановленому законодавством порядку.
Досліджуючи правову природу земельних ділянок, що передані громадянами ТОВ "Таврида-Плюс" в оренду, суд звертає увагу на наступне.
Положеннями ст.5 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 р. визначено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, у тому числі створені на базі радгоспів ті інших державних сільськогосподарських підприємств. У колективну власності можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств - за рішенням загальних зборів цих підприємств. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської Ради. Площа земель, що передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходиться у віданні відповідної Ради, і площею земель, які залишаються у державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд, резервний фонд) і у власності громадян.
Згідно Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 р. № 720/95 паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Радгоспи "Шлях до комунізму", розташований на території Гаврилівської сільської ради, "Ключовий", розташований на території Привільської сільської ради, "Серп і Молот", розташований на території Новопавлівської сільської ради, були перетворені на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до п.2 Методичних рекомендацій "Щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 20.02.1996 р. № 11, паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств здійснюється після передачі їх у колективну власність на підставі матеріалів по видачі державних актів на право колективної власності на землю та грошової оцінки сільськогосподарських угідь.
На підставі державних актів на право колективної власності на землю, землі були передані у колективну власність КСП "Нива" - 22.08.1996 р., КСП "Ключовий" - 15.05.1995 р., КСП "Серп і Молот" - 12.03.1996 р. згідно списків, що були додатками до державних актів.
Згідно ст.5 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 р. внутрішньогосподарські шляхи, полезахисні смуги та інші ґрунтозахисні насадження, гідротехнічні споруди тощо, є землями загального користування колективних сільськогосподарських підприємств. Землі загального користування (внутрішньогосподарські шляхи, полезахисні смуги та інші ґрунтозахисні насадження, гідротехнічні споруди тощо) колективних сільськогосподарських підприємств, що ліквідуються або збанкрутілі, передаються у відання відповідних місцевих Рад народних депутатів.
З даної правової норми слідує, що земельні ділянки підприємств, що не ліквідуються та не збанкрутілі, залишаються у колективній власності.
Відповідно до п.2.8 Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю0 в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.06.1996 р. № 47/172/48, при складанні схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) з метою уточнення площі сільськогосподарських угідь, підприємства, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, визначаються площі, які необхідні для створення системи полезахисних лісових смуг і захисних лісових насаджень, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд, створення системи природних територій в агроландшафтах, мережі польових доріг та площі деградованих і забруднених земель, що підлягають консервації.
Згідно з п.2.12 Методичних рекомендацій в разі потреби проектується зручна і раціональна мережа під'їзних шляхів шириною 5 м з виходом на існуючу шляхову мережу. На кресленні Схеми запроектовані земельні частки (паї) нумеруються в зростаючому порядку, визначається їх площа, показуються розміри сторін ділянок, окремих під'їзних шляхів.
Пунктами 3.3, 3.5, 3.8 Методичних рекомендацій передбачено, що передача земельної частки (паю) в натурі провадиться згідно зі Схемою поділу земель. Встановлення і закріплення меж земельної ділянки в натурі провадиться за участю громадянина, якому передається земельна ділянка, та представника від підприємства, а також власників землі і землекористувачів суміжних ділянок. Після визначення меж в натурі складається акт передачі земельної ділянки із земель колективної власності у власність громадянину, складається технічна документація та державний акт на право власності на земельну ділянку, в якому встановлювалися межі земельних ділянок.
Як вбачається з технічної документації, долученої до договорів оренди земельних ділянок від 2008, 2009 років, межі проектних лісосмуг та польових доріг у ній не вказані. Проектні лісосмуги та польові дороги існували лише на картах розподілу земель колективної власності, тобто, на картах, які існували до розпаювання земель та передачі земель у власність громадянам.
У судовому засіданні відповідачем було надано план-схему, датовану 1999 роком, і саме цим документом, як пояснив державний інспектор, він керувався при визначенні площі самовільно зайнятих земельних ділянок, які складаються з проектних лісосмуг та польових доріг. Тобто, відповідачем було використано дані, які на час проведення перевірки є застарілими і не відображають дійсного стану земельних ділянок.
Положеннями п.5.7 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 р. № 132 (далі - Порядок № 132), передбачено, що планові та позапланові заходи щодо перевірки стану фактичного використання та охорони земель проводяться в обов'язковому порядку на території земельних ділянок, що використовуються суб'єктами господарювання.
Пунктом 5.8 Порядку № 132 визначено, що у разі виявлення порушення вимог земельного законодавства державні інспектори: з'ясовують обставини та суть вчиненого порушення земельного законодавства, установлюють особу, яка його вчинила, чи особу, внаслідок бездіяльності якої порушено вимоги земельного законодавства; установлюють, чи є в діях осіб, які вчинили правопорушення, чи осіб, внаслідок бездіяльності яких порушено вимоги земельного законодавства, ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення; встановлюють шляхом обстеження земельних ділянок, чи завдана суб'єктом господарювання або третіми особами шкода земельним ресурсам унаслідок здійснення ними господарської чи іншої діяльності.
Відповідно до п.6.1 Порядку № 132 у разі необхідності в акті перевірки наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття, нецільове використання земельної ділянки тощо).
З долучених до актів обстеження земельних ділянок від 25.04.2013 р. №№ 6, 7, 8 план-схем слідує, що державним інспектором власноруч на планах-схемах кульковою ручкою намальовано лінії проектних лісосмуг та польових доріг та зроблені відповідні позначення. Між тим, будь-яких затверджених у встановленому законодавством порядку документів, на яких були б в наявності намальовані відповідачем лісосмуги і польові дороги, до суду державним інспектором не надано.
Більш того, згідно листа Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області від 05.06.2013 р. № 1357/02.01-10 проекти землеустрою на запроектовані польові дороги і лісосмуги не виготовлялися.
Також необхідно зазначити, що намальовані державним інспектором дані щодо проектних лісосмуг та польових доріг суперечать експлікаціям земель, які є невід'ємною частиною технічної документації до договорів оренди від 2008, 2009 років.
Окремо суд звертає увагу на те, що згідно договорів оренди від 2008, 2009 років, ТОВ "Таврида-Плюс" взяла в оренду земельні ділянки загальним масивом, а не вибірково.
Приписами п.3.5 Інструкції встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 18.05.2010 р. № 376 (в редакції від 25.02.2011 р.), межі земельних ділянок, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками лише по окружній межі єдиного масиву.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що чинне законодавство дає змогу орендарю використовувати орендні земельні ділянки єдиним масивом.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду жодних фактів чи свідчень, на підставі яких ним встановлені обставини самовільного зайняття ТОВ "Таврида-Плюс" земельних ділянок.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що приписи державного інспектора Державної інспекції сільського господарства у Херсонській області Васильєва Д.Л. від 13.05.2013 р. №№ 000100, 000101, 000102 є неправомірними та підлягають скасуванню.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій, то вони не підлягають задоволення виходячи з наступного.
Як пояснили у судовому засідання представники позивача незаконність дій державного інспектора полягає у зазначені в актах обстеження земельних ділянок висновків щодо самовільного зайняття земельних ділянок. Між тим, дія та висновок це різні поняття і їх не можна ототожнювати. Дія суб'єкта владних повноважень в розумінні ст.17 КАС України реалізується у активній формі і визначена певними законодавчими рамками, зокрема, компетенцією суб'єкта владних повноважень. В даному випадку протиправність дій відповідача може бути пов'язана з організацією та проведенням перевірки. Однак, позивач не оскаржує правомірність проведення перевірки державним інспектором.
Стосовно висновків відповідача щодо самовільного зайняття земельних ділянок, то вони знайшли свої відображення в актах обстеження земельних ділянок та рішенні суб'єкта владних повноважень - приписах від 13.05.2013 р. №№ 000100, 000101, 000102, які і оскаржуються ТОВ "Таврида-Плюс".
Оскільки інших обґрунтувань протиправності дій державного інспектора позивачем не наведено, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання протиправності дій.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати приписи щодо усунення порушень земельного законодавства від 13.05.2013 р. №№ 000100, 000101, 000102.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 червня 2013 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 6.1