Єдиний унікальний номер: 378/590/13-к
Провадження № 1-кп/378/44/13
12.06.2013 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Марущак Н. М.,
при секретарі: Крабань З. І.,
з участю прокурора: Чугаєва В. Ю.,
захисника: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище - кримінальне провадження, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012100280000035, відносно:
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дмитрушки Уманського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, освіта повна загальна середня, одруженого, не працюючого, раніше судимого Уманським міськрайонним судом Черкаської області 10.04.2006 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі та 27.05.2008 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ст.ст. 391, 71 КК України до покарання у виді 2 років 8 місяців позбавлення волі, обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, та відносно:
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Дмитрушки Уманського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_3, зареєстрованого в АДРЕСА_4, освіта повна вища, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою 4 грудня 2012 року, близько 04 години 30 хвилин, шляхом вільного доступу проникли до кабіни вантажного автомобіля "МАН" 430 ТGА, д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився на 134-км автодороги Київ-Одеса, поблизу с. Сніжки Ставищенського району Київської області, та в якому знаходився водій ОСОБА_4, звідки діючи узгоджено між собою та відкрито для останнього, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна викрали чуже майно, а саме мобільний телефон "Нокіа" 1661 вартістю 152 гривні з сім-карткою "Білайн" вартістю 15 гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 15 гривень, чоловічу куртку вартістю 194 гривні, чоловічі джинси вартістю 116 гривень 40 копійок, чоловічий шерстяний светр вартістю 174 гривні 60 копійок та шкіряну барсетку вартістю 28 гривень 80 копійок, в якій знаходились грошові кошти в сумі 2400 гривень, пластикова банківська картка ПАТ «ПУМБ», на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 2700 гривень і паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4. З викраденим майном ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3080 гривень 80 копійок.
Крім цього, ОСОБА_2 05 березня 2013 року, близько 03 години 45 хвилин, знаходячись на 134-км автодороги Київ-Одеса, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом відкривання вікна автомобіля „Мерседес спринтер 311", д.н.з. НОМЕР_2, таємно повторно викрав майно, що належить ОСОБА_5, а саме матерчасту спортивну сумку з особистими речами останнього, в тому числі грошовими коштами в сумі 83 тисячі 470 білоруських рублів, 140 польських злотих та 10 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 439 гривень 22 копійки.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, суду показав, що 4 грудня 2012 року він попросив ОСОБА_6 на автомобілі останнього марки ВАЗ-21099 підвезти до Ставищенського району свого знайомого ОСОБА_3 з м. Умань. Близько 4 години поблизу с. Сніжки на автодорозі Київ - Одеса вони зупинились, і він з ОСОБА_3 вийшов з автомобіля. З правої сторони в напрямку м. Києва знаходилось декілька вантажних автомобілів. Проходячи повз вантажний автомобіль „МАН", він спробував відкрити дверку автомобіля, дверка була не замкнена та відчинилась. Він заліз в салон автомобіля, де взяв поліетиленовий пакет з речами, який відразу передав ОСОБА_3, що стояв поряд. Також із салону автомобіля він викрав барсетку. В той час прокинувся водій вказаного автомобіля, який спав в спальному відділенні, щось йому сказав. Він відразу виліз з кабіни вказаного автомобіля, разом з ОСОБА_3 вони перебігли на іншу сторону автодороги, де їх чекав ОСОБА_6, сіли в автомобіль і відразу поїхали в напрямку м. Одеси. Під час руху одяг, який був в пакеті викинув, мобільний телефон можливо викинув з речами. В барсетці виявив грошові кошти, з яких він дав ОСОБА_6 та ОСОБА_3 по 200-300 гривень, точної суми не пам'ятає. В барсетці також він виявив паспорт та пластикову банківську картку. В м. Жашків ОСОБА_6 за його проханням спробував зняти грошові кошти з банківської картки, але йому це не вдалося. Після цього вони висадили ОСОБА_3 за його проханням на автобусній станції. Де поділись документи і барсетка, сказати не може, він собі забрав лише викрадені кошти. Крім цього, за його проханням 5 березня 2013 року, близько 3 години, його з м. Умань до зупинки біля с. Сніжки підвіз на своєму автомобілі „Сітроен" знайомий ОСОБА_7, якому він сказав, що у нього там запланована зустріч. Вийшовши з автомобіля, на якому під'їхав, він підійшов до автомобіля «Мерседес Спрінтер», через відкрите скло витягнув із салону сумку, з якою повернувся до автомобіля ОСОБА_7. Коли сів в автомобіль, їх відразу затримали працівники міліції.
У вчиненому обвинувачений ОСОБА_2 щиро кається.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, суду показав, що 4 грудня 2012 року його до Ставищенського району підвозили ОСОБА_3 з ОСОБА_6 на автомобілі останнього марки ВАЗ-21099. Близько 4 години поблизу с. Сніжки на автодорозі Київ - Одеса вони зупинились, і вони з ОСОБА_2 вийшли з автомобіля. Проходячи повз вантажний автомобіль „МАН", ОСОБА_2 спробував відкрити дверку автомобіля, дверка була не замкнена та відчинилась і останній заліз в салон автомобіля, він став на підніжку. ОСОБА_2 передав йому поліетиленовий пакет з речами, також викрав в салоні барсетку. В той час прокинувся водій вказаного автомобіля, який спав в спальному відділенні, щось сказав. ОСОБА_2 відразу виліз з кабіни вказаного автомобіля, і вони разом перебігли на іншу сторону автодороги, де їх чекав ОСОБА_6, і на автомобілі останнього відразу поїхали в напрямку м. Одеси. Під час руху одяг, який був в пакеті, ОСОБА_2 викидав, мобільний телефон останній можливо викинув з речами. ОСОБА_2 дам йому приблизно 200 гривень, які дістав з викраденої барсетки. Скільки коштів було в барсетці, він не знає. В м. Жашків ОСОБА_6 спробував зняти грошові кошти з банківської картки, яку дав йому ОСОБА_2, але йому це не вдалося. Після цього він вийшов на автобусній станції в м. Жашків.
У вчиненому обвинувачений ОСОБА_3 щиро кається.
Покази обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи, які ними та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів доведена і їх дії суд кваліфікує: ОСОБА_2 за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб та за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; ОСОБА_3 за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Ознака повторності в діях ОСОБА_2 полягає в тому, що він раніше судимий за ст.ст. 185, 186, 190 КК України і судимості на даний час не зняті та не погашені в установленому законом порядку, після чого він вчинив злочини, передбачені ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч. 2 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, які характеризують особи обвинувачених, обставини, що пом'якшують та обтяжують їм покарання.
Судом враховується те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочини та злочин середньої тяжкості, визнає вину в їх скоєнні.
Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 вказує на те, що він в даний час не працює, по місцю проживання характеризується задовільно, раніше судимий, судимості які на даний час не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, перебуває на „Д" обліку з діагнозом - залишкові зміни туберкульозу у вигляді фіброзних змін лівої легені.
Обставиною, що пом"якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочинів.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає рецидив злочинів.
Із урахуванням обставин вчинення злочинів, ступеню участі кожного із співучасників у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, їх тяжкості, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, обставини, що пом"якшує та обставини, що обтяжує йому покарання, беручи до уваги, що тяжких наслідків від скоєного не наступило, суд вважає, що міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід обрати в межах санкції статтей, за якими його визнано винним у вчиненні злочинів, у виді позбавлення волі, визначивши остаточну міру покарання ОСОБА_2 за сукупністю вказаних злочинів відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки, на думку суду, саме така міра покарання може виправити підсудного.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом враховується те, що останній вчинив тяжкий злочин, визнає вину в його скоєнні.
Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 вказує на те, що він в даний час не працює, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно.
Обставиною, що пом"якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочинів.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, судом не встановлено.
Із урахуванням обставин вчинення злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, ступеню участі кожного із співучасників у вчиненні даного злочину, його тяжкості, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3, обставини, що пом"якшує йому покарання, беручи до уваги, що тяжких наслідків від скоєного не наступило, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, і його слід звільнити від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, і призначенням іспитового строку із зобов'язанням відповідно до ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з"являтись на реєстрацію у вказані органи, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд обговорив можливість застосування до обвинувачуваних ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати на користь держави, пов'язані із залученням експертів, в сумі 391 гривня 20 копійок.
Речовий доказ - автомобіль «Сітроен Берлінго», д.н.з. НОМЕР_3, мобільний телефон «Самсунг Е-1170» слід залишити власнику ОСОБА_7; спортивну сумку з речами, грошові кошти в сумі 83 тисячі 470 білоруських рублів, 140 польських злотих та 10 гривень слід залишити власнику ОСОБА_5 відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати виним:
- за ст. 185 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити покарання у виді 4 (чотири) роки 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити йому шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточне покарання ОСОБА_2 визначити 4 (чотири) роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Застосувати до ОСОБА_3 умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з"являтись на реєстрацію у вказані органи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області залишити до вступу вироку в законну силу але не більше як на 60 днів з дня оголошення вироку.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 5 березня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати, понесені на залучення експертів в сумі 391 (триста дев'яносто одна) гривня 20 копійок. Вказані кошти направляти: код ЗКПО 37975298, рахунок № 31111115700008 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, МФО 820019, призначення платежу: в дохід держави.
Речовий доказ - автомобіль «Сітроен Берлінго», д.н.з. НОМЕР_3, мобільний телефон «Самсунг Е-1170» залишити власнику ОСОБА_7; спортивну сумку з речами, грошові кошти в сумі 83 тисячі 470 білоруських рублів, 140 польських злотих та 10 гривень залишити власнику ОСОБА_5.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя Н. М. Марущак