31 травня 2013 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.
при секретарі - Глонті М.Г.
за участю прокурора - Свірідова Д.М.
обвинуваченого - ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 1-кп/201/200/2013 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України, не працюючого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_1 09 квітня 2013 року близько 01.20 години, перебуваючи поблизу продуктового магазину, розташованого на перехресті пр. Героїв та Бульвару Слави в м. Дніпропетровську, побачив потерпілого ОСОБА_2 Після чого, визначивши останнього, як об'єкт свого злочинного посягання, обвинувачений ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, напав на потерпілого ОСОБА_2, та застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я останнього, завдав йому не менше п'яти ударів кулаком в область голови, від яких потерпілий впав на землю, втративши свідомість. Подавивши своїм діями волю потерпілого до супротиву, обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, із корисливих мотивів та особистої зацікавленості, скориставшись безпораднім станом потерпілого ОСОБА_2, який знаходився у непритомному стані, заволодів майном останнього, а саме: записною книжкою, в середині якої знаходилось пенсійне посвідчення потерпілого та дві банківські карти. Заволодівши зазначеним майном, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та в подальшому зняв з викрадених банківських карток грошові кошти на загальну суму 1800,00 грн., чим спричинив потерпілому майнову шкоду на зазначену суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.
Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв'язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який позитивно характеризується, раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України, зобов'язався відшкодувати заподіяну шкоду, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, що суд відносить до пом'якшуючих його покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання останнього обставин, судом не встановлено.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном два роки, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Призначаючи саме таке покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідків останнього, конкретних обставин його вчинення, особи обвинуваченого, що на думку суду свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому покарання, пов'язаного з реальним його відбуттям.
Питання щодо речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов'язки у виді: не виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомлення органу кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання, та періодичного з'явлення для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази - пенсійне посвідчення та блокнот - залишити за належністю ОСОБА_2; мобільний телефон, батарею до останнього, а також сім-карту, що зберігаються у камері схову речових доказів Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області (квитанція № 329 від 22 квітня 2013 року) - передати за належністю ОСОБА_1.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: К.О. Шелестов