22 травня 2013 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.
при секретарі - Глонті М.Г.
за участю прокурора - Свірідова Д.М.
обвинуваченої - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 1-кп/201/165/2013 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Сурсько-Михайлівка Солонянського району Дніпропетровської області, громадянки України, освіта професійно-технічна, не заміжньої, не працюючої, раніше судимої: 15 квітня 2013 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі, звільненої від відбування призначеного покарання в порядку, передбаченому ст.ст. 75,76 КК України з річним іспитовим строком, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, 01 лютого 2013 року близько 17.00 години, перебуваючи біля центрального універмагу, розташованого по пр. Карла Маркса в м. Дніпропетровську, незаконно придбала у невстановленої органом досудового розслідування особи поліетиленовий пакет з речовиною, масою 13,887 г., яка є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 12,665 г. Вказаний наркотичний засіб, обвинувачена ОСОБА_1 стала незаконно зберігати при собі для особистого вживання до 21.00 години того ж дня, коли біля будинку № 10 по вул. Дзержинського в м. Дніпропетровську, обвинувачена була зупинена співробітниками міліції, які в присутності двох понятих при огляді останньої, вилучили у неї вищезазначений наркотичний засіб.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнала у повному обсязі та підтвердила фактичні обставини щодо вчиненого нею діяння та викладених у обвинувальному акті.
Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв'язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченої у мотивувальній частині вироку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченої в незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченої, яка позитивно характеризується, вину визнала у повному обсязі та щиро розкаялася у скоєному, що суд відносить до пом'якшуючих її покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання останньої обставин, судом при розгляді кримінального провадження виявлено не було.
Судом також встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 15 квітня 2013 року була засуджена вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська до одного року позбавлення волі зі звільненням від відбуття призначеного покарання на підставі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком один рік, при цьому вчинила інкриміноване їй діяння до винесення зазначеного вироку суду, у зв'язку з чим суд вважає за потрібне визначити ОСОБА_1 остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченій слід призначити покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останньої від відбування покарання з випробувальним терміном два роки, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої, встановленим судом обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання останньої, а також вимогам ст. 65 КК України.
Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді двох років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення призначеним покаранням покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2013 року у виді одного року позбавлення волі, остаточно визначивши покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного їй покарання, якщо вона протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на неї обов'язки у виді: не виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомлення органу кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання, та періодичного з'явлення для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Речовий доказ - наркотичний засіб канабіс, що зберігається у камері схову речових доказів Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області (квитанція № 470) - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: К.О. Шелестов