22 травня 2013 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.
при секретарі - Глонті М.Г.
за участю прокурора - Іонкіна Д.Г.
захисника - адвоката ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
потерпілого - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 1-кп/201/91/2013 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, раніше не судимого, працюючого водієм у ПП «ОСОБА_5», обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_2 26 жовтня 2012 руку близько 14.30 години, керуючи технічно справним автомобілем «Додж Спрінтер», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, рухався по вулиці Гоголя, з боку вулиці Гусенка, в напрямку вулиці Паторжинського в місті Дніпропетровську.
На шляху руху ОСОБА_2, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, рухаючись по другорядній дорозі, проявляючи крайню неуважність к дорожнім обставинам та їх змінам, при виїзді на головну дорогу вул. Чернишевського, не переконався в тому, що це буде безпечним, виїхав на перехрес тя та допустив зіткнення з моторолером «Хонда Діо», під керуванням водія ОСОБА_3, який наближався до перехрестя справа по ходу його руху.
Таким чином, водію моторолера «Хонда Діо», ОСОБА_3 були спри чинені тілесні ушкодження у вигляді: рваної рани передньої поверхні право го колінного суглобу з пошкодженням зв'язувального апарату та частковим пошкодженням зовнішньо-бокової зв'язки колінного суглобу; численних саднин верхньої кінцівки, тулубу та нижньої кінцівки; закритої травми грудної клітини, забою правої половини грудної клітини, садна правої половини гру дної клітини, які за своїм характером відносяться до середнього ступеня тяж кості тілесних ушкоджень, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилось в тому, що обвинувачений ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом - автомобілем «Додж Спрінтер», не виконав вимоги п.16.11 та д.з. 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України, які гласять :
-п. 16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засо бу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по го ловній дорозі, незалежно від напрямку іх подальшого руху»;
- д.з. 2.1 розділу 33 Дати дорогу. «Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їзжають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі», невиконання яких знаходиться в причинному зв'язку з нас лідками, що наступили.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.
Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв'язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який позитивно характеризується, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, займається суспільно-корисною працею, добровільно відшкодував потерпілому витрати на медичне лікування, що суд відносить до пом'якшуючих його покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, судом не встановлено.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в дохід держави, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченого та вищевикладеним обставинам, що пом'якшують покарання останнього. Крім того, враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення та його характер, особу обвинуваченого, робота якого пов'язана із керуванням транспортного засобу, як єдиного джерела доходу, а також поведінку останнього під час досудового розслідування та у судовому засіданні, суд вважає за можливим не призначати ОСОБА_2 додаткового покарання у виді позбавлення його права керування транспортними засобами.
Що стосується заявленого потерпілим до обвинуваченого ОСОБА_2 цивільного позову про відшкодування майнової шкоди у розмірі 2019,26 грн., а також моральної шкоди у розмірі 43474,22 грн., суд виходить з наступного. Позовні вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди на заявлену суму, суд, враховуючи вимоги ст. 1166 ЦК України, вважає за можливим задовольнити у повному обсязі, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт завдання діями обвинуваченого майнової шкоди потерпілому на зазначену суму, що також підтверджується відповідними письмовими доказами в матеріалах кримінального провадження. При цьому, вирішуючи позовні вимоги потерпілого в частині стягнення моральної шкоди у сумі 43474,22 грн., суд враховує, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий дійсно переніс моральні страждання, що виразилися у втраті душевного спокою та звичайного ритму життя, постійного перебування в стресовому стані, а також наявності додаткових витрат часу для відновлення стану здоров'я, у зв'язку з чим, дотримуючись принципів справедливості, розумності і достатності, суд вважає за необхідне зменшити суму заявленого потерпілим відшкодування до 5000,00 гривень, оскільки саме такий розмір моральної шкоди буде відповідати характеру вчиненого кримінального правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань потерпілого, а також ступеню вини обвинуваченого, який своїми діями завдав потерпілому моральну шкоду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у сумі 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень) 00 коп., без позбавлення права керування транспортними засобами.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - особисте зобов'язання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди 2019 грн. (дві тисячі дев'ятнадцять гривень) 26 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. (п'яти тисяч гривень) 00 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: К.О. Шелестов