вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
24 травня 2013 р. о 16:31 Справа №801/2573/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Багдасарян Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до Бахчисарайського районного центру зайнятості
до Севастопольського міського центру зайнятості
про визнання протиправним та скасування наказу
за участю представників:
позивача ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_1
відповідачів- не з'явилися,
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим та просить визнати протиправним та скасувати акт перевірки обґрунтованості сплати матеріального забезпечення ОСОБА_1 Севастопольського міського центру зайнятості №50 від 27.08.2012р., а також наказ Бахчисарайського районного центру зайнятості №133 від 06.09.2012р. «Про повернення коштів гр. ОСОБА_1 та припинення розслідування страхового випадку з обґрунтованості виплат матеріального забезпечення» в сумі 5989,69 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.04.2013р. було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Ухвалою суду від 22.04.2013р. провадження у справі № 801/2573/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бахчисарайського районного центру зайнятості, Севастопольського міського центру зайнятості, м. Севастополь про визнання протиправним та скасування акту в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки Севастопольського міського центру зайнятості від 27.08.2012 № 50 було закрито.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ч. 3 ст. 1 та ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до яких позивач, як безробітний отримав право на відповідне матеріальне забезпечення. При цьому позивач, посилаючись на норми ч.ч. 2,3 ст 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття» зазначає, що притягнення до відповідальності застрахованої особи можливо лише у випадку навмисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання правами. На час прийняття оспорюваного наказу, позивач отримав статус безробітного, у зв'язку з чим мав право на отримання забезпечення.
Відповідно до додаткових письмових пояснень позивач повідомив суду, що недотримання процедури повноти проведення перевірки призвело до прийняття оспорюваного наказу №133 від 06.09.2012р.
Відповідач - Бахчисарайський районний центр зайнятості проти задоволення адміністративного позову заперечує та вважає, що позов задоволенню не підлягає з підстав, наведених у письмових запереченнях (а.с. 47-48).
Відповідач - Севастопольський міський центр зайнятості проти задоволення адміністративного позову заперечує та вважає, що позов задоволенню не підлягає з підстав, наведених у письмових запереченнях (а.с. 49-52).
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
Згідно з витягом з наказу від 05.06.2012р. про прийняття рішення по ОСОБА_1, позивачу у справі з 01.08.2011р. був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 01.08.2011р. по 25.07.2012р. (а.с. 55-56).
Згідно з службовою довідкою на ім'я директора Бахчисарайського районного центру зайнятості, відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним №60/62, першому відповідачу було повідомлено, що за результатами звірки відомостей, отриманих органами державної податкової служби за 4 квартал 2011 року були виявлені порушення щодо обґрунтованості виплати матеріального забезпечення громадянам, які в період перебування на обліку в службі зайнятості здійснювали трудову діяльність та отримували доходи у вигляді заробітної плати відповідно до доданого до службової довідки переліку, під номером 34 в якому зазначений позивач (а.с. 64-65).
Згідно зазначеного переліку позивач з 01.08.2011р. по 01.06.2012р. отримував від ПП «Севтранстрест» заробітну плату.
25.06.2012р. Бахчисарайським районним центром зайнятості на підставі службової записки начальника відділу організації працевлаштування Ришкової Л. І. від 25.06.2012р. №125 та відповідно до п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказами міністерства праці та соціальної політики України, державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. №60/62, постанови Правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009р. №7-1, був виданий наказ №97 «Про проведення розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення», відповідно до якого було вирішено провести розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення по безробітним громадянам відповідно до доданого до наказу переліку, а також за результатами перевірки підготувати акти розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення для прийняття директором Бахчисарайського районного центру зайнятості рішення з цього питання (а.с. 67).
27.08.2012р. Інспекцією з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість Севастопольського міського центру зайнятості був складений акт №50 (а.с. 71).
Згідно зазначеного акта 31.07.2012р. (вих. №2979/10) Севастопольським міським центром зайнятості був направлений запис до ПП «Севтранстрест» про надання інформації про періоди роботи ОСОБА_1 на підприємстві.
Згідно з відповіді ПП «Севтранстрест», отриманого другим відповідачем (вх. №1750 від 09.08.2012р.) ОСОБА_1 працював в ПП» Севтранстрест» за договором цивільно-правового характеру з 01.06.2011р. по 30.09.2011р. в 4 кварталі 2011р.- 12.10.2011р. ОСОБА_1 була нарахована винагорода в сумі 573,53 грн. та виплачено 474,83 грн.
Згідно висновку акта перевірки в порушення вимог п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», ОСОБА_1 при реєстрації в Бахчисарайському районному центру зайнятості приховав факт своєї роботи в ПП «Севтранстрест» за договором цивільно-правового характеру з 01.06.2011р., оскільки позивач у справі при реєстрації в Бахчисрайському районному центру зайнятості 25.07.2011р. та отриманні статусу безробітного 01.08.2011р. відносився до категорії зайнятого населення.
06.09.2012р. відповідно до протоколу №5 Комісії з розслідування страхових випадків з обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним Бахчисарайського районного центру зайнятості за результатами проведення розслідування страхового випадку по гр. ОСОБА_1 спеціалістами Севастопольського міського центру зайнятості було виявлено, що ОСОБА_1 на момент реєстрації в Бахчисарайському районному центру зайнятості перебував в трудових відносинах з ПП «Севтранстрест» та отримав статус безробітного обманним шляхом.
Згідно з зазначеним протоколом було вирішено припинити розслідування страхового випадку та підготувати розрахунок отриманого позивачем у справі на підставі наданих недостовірних відомостей та підготувати проект наказу про повернення матеріального забезпечення за весь період перебування на обліку в районному центрі зайнятості,а саме: з 03.10.2011р. по 31.05.2012р.
06.09.2012р. Бахчисарайським центром зайнятості був виданий наказ №133 «Про повернення коштів гр. ОСОБА_1 та припинення розслідування страхового випадку з необґрунтованості виплат матеріального забезпечення» на підставі п. 8 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі й одноразової її випалити для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці і соціальної політики України №307 від 20.11.2000р.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного наказу №133 було вирішено прийняти на баланс Бахчисарайського районного центра зайнятості та відобразити за відомостями бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості за гр. ОСОБА_1 в сумі 5989,69 грн., яка складається з наступних сум: за жовтень 2011р. - 878,69 грн., за листопад 2011р. - 850,41 грн., за грудень 2011р. 878,77 грн., за січень 2012р. - 871,82 грн., за лютий 2012р. - 825,00 грн., за березень 2012р. - 852,00 грн., за квітень 2012р. - 841,00 грн. та за травень 2012р. - 841,00 грн. (а.с. 77).
Листом від 14.09.2012р. №02-1833 ОСОБА_1 було запропоновано відшкодувати отримані ним грошові кошти по безробіттю за період з 30.10.2011р. по 31.05.2012р. в сумі 5989,69 грн. протягом 15 календарних днів з дати отримання зазначеного повідомлення (а.с. 80).
Зазначене повідомлення отримане позивачем у справі відповідно до поштового повідомлення 22.09.2012р. (а.с. 82).
У зв'язку з чим, розглянувши заявлене позивачем клопотання відновлення пропущеного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, суд вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відсутній факт його пропуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Вирішуючи по суті заявлене позивачем клопотання про відновлення строків подачі адміністративного позову, суд зауважує, що питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків врегульовані ст. 102 КАС України.
Відповідно до п. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі, але, за приписами ч. 4 цієї статті правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.
Таким чином, при вирішенні питання щодо строків звернення до адміністративного суду, суд може в рамках наданих йому повноважень лише розглянути питання про визнання причин пропуску поважними.
Разом з тим, перебіг 6-місячного строку починається з дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав.
Оспорюваний у справі наказ №133 «Про повернення коштів гр. ОСОБА_1 та припинення розслідування страхового внеску з обґрунтованості виплат матеріального забезпечення в сумі 5989,69 грн.» виданий Бахчисарайським районним центром зайнятості 06.09.2012р., але відповідачем не додано належних доказів направлення такого наказу позивачеві через наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належним є доказ, який містить інформацію щодо предмета доказування.
Абзацом 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Разом з тим, сам лише розрахунковий документ є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача (відповідача).
Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. При цьому, працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
З огляду на викладене належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом або письмове підтвердження адресата про отримання поштового відправлення разом з додатками.
Лист - вимога від 14.09.2012р. вих. №02-1833 про сплату позивачем суми матеріального забезпечення в розмірі 5989,69 грн. не містить переліку додатків із зазначенням оспорюваного наказу, а відтак, суд не вбачає з наданих відповідачами матеріалів доказів направлення позивачеві такого наказу.
Лист-вимога про повернення позивачем коштів був отриманий позивачем 22.09.2012р., у зв'язку з чим перебіг 6-місячного строку мав розпочатися саме з цієї дати, коли позивач мав дізнатися про виникнення певних обставин, якій скінчився 22.03.2013р.
Даний адміністративний позов був наданий нарочно до суду 12.03.2013р., у зв'язку з чим строк, встановлений ст. 99 КАС України позивачем пропущений не був, доказів, що спростовують зазначене відповідачами суду під час судового розгляду справи не надано.
Дослідивши позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість є діяльністю громадян, яка пов'язана із задоволенням потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Відповідно до п.п. «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери, члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Згідно частини 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до п. 5 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.
Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. №60/62, постановою правління пенсійного фонду України від 13.02.2009р. №7-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12.03.2009р. за №232/16248.
Судом встановлено, що у зв'язку з виявленими розбіжностями між даними, що надані безробітними та даними ДПА, 16.07.2012р. перший відповідач звернувся до другого відповідача щодо здійснення перевірки та надання інформації чи дійсно позивач у справі під час перебування на обліку в службі зайнятості отримував дохід від ПП» Севтранстрест» та просив в акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення вказати період робота та на яких умовах отримував дохід позивач.
31.07.2012р. за вих. №2979/10 другий відповідач направив запит до ПП» Севтранстрест», в якому було чітко зазначено причина запиту та конкретизовані відомості, які необхідно зазначити у відповіді.
09.08.2012р. за вх. №1750 ПП «Севтранстрест» надав відповідь, в якій було зазначено, що позивач працював в ПП «Севтранстрест» за цивільно-правовим договором з 01.06.2011р. по 30.09.2011р. та 12.10.2011р. йому було нараховане 537,53 грн. та виплачено 474,83 грн., інформація про дострокове припинення договору з позивачем надана не була (а.с. 53).
Таким чином відповідачі дійшли висновку, що при реєстрації в Бахчисарайському районному центрі зайнятості та наданні позивачу статусу безробітного, позивач перебував в цивільно-правових відносинах з ПП «Севтранстрест» та забезпечував себе роботою самостійно та відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» відносився до зайнятого населення та не мав права бути визнаним безробітним.
Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованих осіб внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Саме на підставі цієї відповіді другим позивачем й був складений акт за №50, на підставі якого 06.09.2012р. був прийнятий наказ №133, який оспорюється позивачем у справі.
За таких обставин на підставі законодавства, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин, у відповідачів були усі необхідні передумови та підстави для складення акту й видачі наказу про повернення коштів, нарахованих позивачеві у складі матеріального забезпечення як безробітного.
Разом з тим, судом був надісланий запит та досліджений лист ПП «Севтранстрест» від 22.04.2013р. вих. №612, відповідно до якого ОСОБА_1 уклав договір цивільно-правового характеру з ПП «Севтранстрест» з 01.06.2011р. по 30.09.2011р.
Згідно зазначеного листа, ОСОБА_1 фактично на роботу не виходив з 15.07.2011р., про причини невиходу на роботу не повідомляв, у зв'язку з чим договір був розірваний 15.07.2011р.
Нарахування, які проводилися в жовтні 2011р. були обраховані за період дії зазначеного цивільно-правового договору. (а.с. 90).
Згідно з відомостями трудової книжки позивача у справі, останнім місцем роботи позивача є ДП» Куйбишевський лісгосп», з якого позивач був звільнений 07.02.2011р. за власним бажанням на підставі наказу №5/1-л від 07.02.2011р. (а.с. 63, зворотній бік аркушу).
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності у діях позивача у справі з 15.07.2011р. ознак, встановлених п.п. «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до Закону зайнятому населенню.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009р. №7-1, для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Обмін інформацією здійснюється між Державним центром зайнятості, Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України як центральними органами виконавчої влади.
Відповідно до п. 5 зазначеного Порядку перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом:
- звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів;
- використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду;
- проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» інформація з Державного реєстру використовується з додержанням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" виключно для потреб, визначених цим Законом та законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Між Пенсійним фондом, що веде Державний реєстр, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до Пенсійного фонду від державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; платників єдиного внеску; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад; органів державної податкової служби; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску; інших джерел, передбачених законодавством.
За приписами ст. 20 зазначеного Закону реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому і другому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
На кожну застраховану особу заводиться персональна облікова картка, до якої включаються, серед іншого, й такі відомості: частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування: розмір єдиного внеску за відповідний місяць; сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць; сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; інша інформація, необхідна для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; частина картки, що відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в Пенсійному фонді протягом усього життя особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових та/або електронних носіях за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперового та електронного документів.
Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
В розумінні положень ст. 72 Податкового кодексу України, податковою інформацією є, серед іншого, інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах.
Зазначені документи не враховані при прийнятті оскаржуваного Наказу.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування наказу Бахчисарайського районного центру зайнятості №133 від 27.08.2012р. «Про повернення коштів гр. ОСОБА_1 та припинення розслідування страхового випадку по обґрунтованості виплат матеріального забезпечення» підлягають задоволенню та є достатнім способом захисту порушеного права.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні 24.05.2013р. Повний текст постанови складений та підписаний 24.05.2013р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Скасувати наказ Бахчисарайського районного центру зайнятості №133 від 27.08.2012р. «Про повернення коштів гр. ОСОБА_1 та припинення розслідування страхового випадку по обґрунтованості виплат матеріального забезпечення».
3. В інший частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кащеєва Г.Ю.