Справа № 334/2647/13-ц
Номер провадження 2/334/1534/2013
іменем України
"13" червня 2013 р., суддя Ленінського районного суду м.Запоріжжя Лихосенко М.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудований будинок літ. «У» , розташований по вул. Малика, 6 в м.Запоріжжі.
Разом з тим, даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до вимог ст.26 Закону України 2780-ХII " Про основи містобудування" спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У зв'язку із цим, звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
В позові не зазначено щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації з приводу визнання права власності на самочинне будівництво та посилання на докази щодо зазначених обставин.
До позовної заяви долучено лише лист інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, з якого вбачається, що позивачу надавалися роз»яснення з приводу прийняття в експлуатацію зазначеного будинку, однак рішення з цього приводу не приймалося.
В позові не зазначено, яким чином та в який спосіб відповідач порушила права позивача на звернення до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про визнання права власності на самочинне будівництво.
Відсутні посилання на докази, які свідчать, що саме за вини відповідача компетентні державні органи відмовили позивачу в реєстрації права власності на самочинний будинок.
Крім того, заочне рішення 2-3588 від 11.12.12р., на яке посилається позивач, яким за позивачем визнано право забудовника у порядку спадкування на зазначений будинок, скасовано та на даний час розглядається в загальному порядку позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права забудовника у порядку спадкування на спірний самочинний будинок.
Ухвалою суду від 7.05.13р. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно збудований будинок було залишено без руху та надано час для усунення зазначених судом недоліків.
Позивач 31.05.13р. подав уточнену позовну заяву, однак зазначені судом недоліки в ній не усунуті, долучена тільки копія заяви до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, а не рішення про відмову в реєстрації.
Оскільки вказані судом недоліки не були усунуті у встановлений законом строк, то маються підстави для повергнення позову без розгляду відповідно до вимог ст.. 121 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудований будинок, вважати неподаною та повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом 5-ти днів.
Суддя