Справа №138/1035/13-ц
2/138/471/13
Іменем України
13 червня 2013 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Лисенко Т.Ю.,
за участю: секретаря Коняги В.А.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави, -
ОСОБА_1 звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання за ним права власності на майно, забезпечене заставою, посилаючись на те, що 20 вересня 2012 року між сторонами було укладено договір застави нерухомого майна в забезпечення основного зобов'язання - договору позики. Відповідно до даного договору відповідач передав в заставу позивачу, належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі та споруди, що розташовані по вул. Леніна, 155 в смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області. Даний договір застави було визнано дійсним рішенням апеляційного суду Вінницької області від 21.05.2013 року по справі №2-138/2013. За умовами даного договору у разі невиконання заставодавцем своїх зобов'язань за основним договором позики, заставодержатель має право одержати задоволення своїх зобов'язань за рахунок заставленого майна. Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 18.12.2012 року по справі 2-1060/2012 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики встановлено факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики. На даний час зобов'язання відповідача перед позивачем не виконане. Позивач просить суд звернути стягнення на предмет застави шляхом визнання за ним права власності на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані по вул. Леніна, 155 в смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги викладенні у позовній заяві, надала суду пояснення, аналогічні тим, що викладені в позові, просила суд позов задовольнити. Зазначила, що виконання основного зобов'язання забезпечено нерухомим майном не в повному обсязі, а лише в межах вартості цього майна, яка складає згідно умов договору застави 60 000,00 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду телеграму в якій зазначив, що позов визнає, просить справу розглянути за його відсутності.
Заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно договору позики від 20 вересня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у формі розписки позивач надав відповідачу у позику 495000,00 грн. Згідно цього договору відповідач зобов'язався повернути позивачу суму боргу у тридцяти денній термін. Гарантом повернення боргу виступило майно, яке знаходиться по вул. Леніна, 155 в смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області.
З метою часткового забезпечення виконання зобов'язань за договором позики, сторонами 20.09.2012 р. укладено договір застави, відповідно до якого заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем своїх зобов'язань на укладеним між сторонами договором позики на суму 495 000,00 грн., одержати задоволення зобов'язання за рахунок заставленого майна.
Відповідно до пп. 3.1., 3.2 договору застави предметом застави є нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: смт. Вендичани, вул. Леніна, 155 Могилів-Подільського району Вінницької області, а узгоджена за цим договором вартість предмета застави складає 60 000,00 грн.
Відповідно до дублікату Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.08.2012 р. та Витягу про державну реєстрацію прав від 30.08.2012 р. власником майна по вул. Леніна, 155, смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області є ОСОБА_3. Майно складається з: адмінбудівлі літ. «А», добудови літ. «А1», веранди літ. «а», загальною площею - 215,9 кв.м.; кузні літ. «Б», добудови літ. «б», загальною площею - 70,6 кв.м.; гаражу літ. «Б1», котельні літ. «б1», заправочної літ. «б2», загальною площею - 227,1 кв. м.; теслярської літ. «В», добудова літ. «в», добудови літ. «в1», загальною площею - 232,1 кв.м.; вбиральні літ. «Г», загальною площею - 9,7 кв.м.; огорожі 1, загальною площею - 50,0 кв.м.; воріт 2, загальною площею - 20,0 кв.м.; огорожі 3, загальною площею 64,6 кв.м.; асфальтобетонного покриття 4, загальною площею 100 кв.м.
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 грудня 2012 року по справі №2-1060/2012 р. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто 495000,00 грн. боргу за договором позики та судові витрати в сумі 3726,00 грн.
Проте, як встановлено судом, вказане рішення відповідачем не виконується.
Відповідно до ч. 1 ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 21 травня 2013 року по справі №2-138/2013, копія якого наявна в матеріалах справи, договір застави нежитлових приміщень та споруд, розташованих по вулиці Леніна, 155 в смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області, укладений 20 вересня 2012 року в місті Могилів-Подільський Вінницької області між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнано дійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 576, ч. 1 ст. 575 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак п. 3.4. договору застави сторін передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду шляхом передачі заставодержателю права власності на предмет застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Враховуючи те, що договір застави від 20.09.2012 р. містить застереження про задоволення вимог позивача за рішенням суду шляхом передачі заставодержателю права власності на предмет застави, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На стягненні судових витрат з відповідача позивач не наполягав.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, ч. 4 ст. 174, 209, 212-215 ЦПК України, ч. 1 ст. 572, ч. 1 ст. 574, ч. 1 ст. 575, ч. 1 ст. 576, ст. 589, ч. 1 ст. 591 ЦК України, ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу», ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нерухоме майно, що розташоване по вул. Леніна, 155 в смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області, що складається з адмінбудівлі літ. «А», добудови літ. «А1», веранди літ. «а», загальною площею - 215,9 кв.м.; кузні літ. «Б», добудови літ. «б», загальною площею - 70,6 кв.м.; гаражу літ. «Б1», котельні літ. «б1», заправочної літ. «б2», загальною площею - 227,1 кв. м.; теслярської літ. «В», добудови літ. «в», добудови літ. «в1», загальною площею - 232,1 кв.м.; вбиральні літ. «Г», загальною площею - 9,7 кв.м.; огорожі 1, загальною площею - 50,0 кв.м.; воріт 2, загальною площею - 20,0 кв.м.; огорожі 3, загальною площею 64,6 кв.м.; асфальтобетонного покриття 4, загальною площею 100 кв.м.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Т.Ю. Лисенко