ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5949/13-ц
провадження № 2/753/4042/13
"13" червня 2013 р. 25 грудня 2012 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Лужецької О.Р.
за участю секретаря Цибулюк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину,-
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути аліменти на повнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 760 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що їх спільний син знаходиться на утриманні позивачки, продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Відповідач, ОСОБА_3 працює головою селянсько-фермерського господарства «Задубина» і може надавати допомогу сину, проте добровільно нести витрати, пов'язані з навчанням відповідач не бажає, у зв'язку з чим позивач звернулася у суд з даним позовом.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, через канцелярію Дарницького районного суду подала заяву за вх. № 27181 про про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання у відповідності до вимог ЦПК України, про що свідчать відповідні зворотні поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи, про причини їх неявки суду не відомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 1979 року, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син ОСОБА_4 (а.с.4).
Судом встановлено, що 05 серпня 2003 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано ( а.с. 3).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є студентом групи КМ 23 факультету прикладної математики денної форми навчання Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» і закінчує університет 30 червня 2016 року відповідно до довідки НТУУ «КПІ» № 1748 від 27.02.2013 року (а.с.8).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працює головою селянсько-фермерського господарства «Задубина».
Згідно ст.ст. 180, 181 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обовязку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положення статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потре бують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу Укра їни при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 р. обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які про довжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Зазначений у Постанові Пленуму Верховного Суду України фактичний склад необхідно доповнити ще одним юридичним фактом - походження дитини від батьків (кровне споріднення біологічне походження) або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення).
Статтею 201 Сімейного кодексу України, щодо застосування норм цього кодексу до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина встановлено, що до відносин між батьками та дітьми щодо надання їм утримання застосовуються норми ст.ст.187, 189-192, 194-197 кодексу.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з принципу рівності прав та обов'язків, враховуючи матеріальне становище позивача, стан здоров'я позивача та їх спільного сина, матеріальне становище відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212 218, 367 ЦПК України та ст.ст. 180, 182,183, 191, 199-200 СК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі розмірі 760 (сімсот шістдесят) грн., щомісяця, починаючи з 11 квітня 2013 року, і до закінчення навчання 30.06.2016 року, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА