Справа № 640/6134/13-ц
н/п 2/640/2013/13
21 травня 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого-судді - Шмадченко С.І.,
за участю секретаря - Балахонової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання кредитного договору недійсними, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати недійсним договір відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-23, який був укладений 15 лютого 2008 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк», а також визнати недійсними додаткові угоди №1, №2 до договору відновлювальної кредитної лінії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він згідно з кредитним договором отримав в тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості у сумі 260000,00 дол. США з встановленням графіку погашення ліміту зі сплатою 13,5% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості 05.02.2018 р.
ОСОБА_1 пред'явив позов про визнання договору відновлювальної кредитної лінії недійсним з підстав, передбачених ст.203, ст.215, ст.216 ЦК України, посилаючись на те, що оспорюваний ним правочин суперечить нормам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства у частині валютного кредитування. Відповідач не мав права видавати валютні кредити без індивідуальної ліцензії, яка на час підписання кредитного договору була у нього відсутня.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги позивача підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав. Доводи невизнання позову виклав у письмових запереченнях. (а.с. 31-33).
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову, виходячи з наступного:
З договору відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-23 від 15.02.2008 року вбачається, що позивач отримав у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості у сумі 260000,00 дол. США з встановленням графіку погашення ліміту зі сплатою 13,5% річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості 05.02.2018 р. (а.с.12-18).
29.05.2008 р. позивач з відповідачем підписав додаткову угоду №1 до кредитного договору, в якій було збільшено максимальний ліміт заборгованості до 360000 дол. США. (а.с.10)
01.07.2008 р. позивач с відповідачем підписав додаткову угоду №2 до кредитного договору про збільшення процентної ставки з 13,5% річних на 14% річних. (а.с.9)
Відповідно до ч.2 ст.192, ч.3 ст.533ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями, допускається у випадках в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
За змістом ст.ст. 47,49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Відповідно до ст..5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного Банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Щодо вимог п. «в», «г» ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» про необхідність індивідуальної ліцензії на надання і одержання кредитів в іноземній валюті, якщо термін таких кредитів перевищує встановлені законом межі, то на час укладення і виконання договору законодавством України не було встановлено таких меж, у зв'язку з чим зазначене положення, до правовідносин, що виникли, застосовуватись не могло.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для визнання договору відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-23 та угоди №1, №2 до кредитного договору недійсними, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,212- 215 ЦПК України, ст. 2,ст..192,ст..533 ЦК України, Закон України "Про банки і банківську діяльність" суд,
У позові ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд протягом 10днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя