Справа № 413/369/13-к
Провадження №11кп/782/679/13
14 червня 2013 року. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Стороженко С.О.
суддів - Шапка В.В., Запорожченко О.О.,
з участю секретаря Дорошенко Ю.Б., прокурора Дербенец К.В., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні, в м. Луганську, розглянула апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 на вирок Краснолуцького міського суду Луганської області від 03 квітня 2013 року, яким
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженець
с.Герасимів, Тлумацького району, Івано-Франківської області, не працюючий,
пенсіонер, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ст.286 ч.2 КК України до - 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст.ст.75,76 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання звільнено з випробуванням, з випробувальним строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд залишений без змін.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 4563,72 гривень, в рахунок моральної шкоди 9000 гривень, 3000 гривень в рахунок відшкодування затрат по наданню правової допомоги, а також постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі комунальної установи «міська лікарня «Княгинівська» 2624,48 гривень.
Питання про речові докази по справі вирішено згідно ст.100 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 08 грудня 2011 року о 16 годині 30 хвилин, рухаючись на автомобілі марки ВАЗ 21099 д/н НОМЕР_1 по вул. Магістральна м. Красний Луч, з боку вулиці Хрустальське шосе в бік вул.Чкалова, де в районі БК ім.Леніна, в результаті засліплення зустрічним транспортом скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка рухалась по пішохідному переходу зліва на право по ходу руху водія ОСОБА_1, чим останній порушив вимоги п.п.12.3,19.3 ПДР України.
В результаті дорожно-транспортної пригоди та наїзду потерпілій ОСОБА_2 окрім завданих легких тілесних ушкоджень - протрузії дисків 3-4,4-5 шийних хребтів, рубців правої темної області голови, правого бедра, закритої черепно-мозкової травми та струса головного мозку, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, було завдане тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, у вигляді: подвійного неконсолідованого перелому 1 шийного хребця зліва з підвивихом.
В апеляції потерпіла ОСОБА_2 не заперечуючи обставини вчиненої дорожньо-транспортної пригоди, винуватість засудженого і правильної кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України, міру призначеного йому покарання, просить змінити вирок, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, тобто збільшити стягнуту судом суму з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди до 100000 гривень, мотивуючи це тим, що в результаті отриманих нею тілесних ушкоджень їй встановлено 2 групу інвалідності, у зв'язку з чим вона втратила роботу і наразі є непрацездатною. Крім того її лікування не завершене та носить довготривалий характер. Відновлення попереднього стану здоров'я їй здається нереальним.
На апеляцію потерпілої, обвинувачений ОСОБА_1 надав заперечення, зазначаючи, що апеляція потерпілої не обґрунтована, вважає вирок суду першої інстанції правильним, просить залишити його без змін, оскільки суд врахував конкретні обставини скоєного злочину, наслідки злочину пов'язані з ДТП, вважає, що цивільний позов вирішений вірно.
Заслухавши доповідь судді, потерпілу ОСОБА_2 яка підтримала свою апеляцію, думку прокурора, який вважав що апеляція потерпілої ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, обвинуваченого ОСОБА_3, який вважає вирок місцевого суду законним, і просив вирок залишити без зміни, а апеляцію потерпілої без задоволення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілої підлягає частковому задоволенню.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, кваліфікація його дій за ч.2 ст.286 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, наведеними у вироку, та відповідають фактичним обставинам справи, і в апеляції не оспорюються.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, суд має право внести у вирок зміни щодо відшкодування шкоди, в тому числі збільшити його розмір, якщо для цього не потрібно збирати і додатково перевіряти докази і якщо обставини справи в частині заподіяння шкоди правильно встановлено судом першої інстанції.
При розгляді даної кримінальної справи суд повно, об'єктивно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази по справі.
В свою чергу слід визнати, що суд у вироку щодо цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, також належним чином мотивував свої висновки, правильно послався на норми матеріального і процесуального права, однак розмір стягнутого моральної шкоди з обвинуваченого на користь потерпілої, на думку колегії суддів, не є належним і не справедливим, в силу безпідставного зменшення суми в рахунок відшкодування ОСОБА_2 завданої моральної шкоди зазначеної нею у позовній заяві.
Суд не в повній мірі врахував свідчення потерпілої та її доводи про моральні страждання, та страждання її сім'ї пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою, висновки судово-медичної експертизи про тяжкість отриманих в результаті ДТП тілесних ушкоджень, тривалий період перебування на лікуванні, неодноразове проходження обстежень шийного відділу хребта, головного мозку, пов'язаних з нанесенням потерпілій в результаті ДТП тілесних ушкоджень, що виразились в подвійному неконсолідованому переломі 1 шийного хребця зліва з підвивихом, протрузії дисків 3-4,4-5 шийних хребтів, закритої черепно-мозкової травми та струсом головного мозку, за наслідками яких наступили наслідки-інвалідність 2 групи, позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань.
На думку колегії суддів, розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, у розмірі 35000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405,407 КПК України, колегія суддів,
апеляцію потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Кранолуцького міського суду Луганської області від 03 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 змінити, скасувати в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 35000 (тридцять п'ять тисяч) гривень.
В іншій частині вирок Краснолуцького міського суду від 03 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Головуючий:
Судді: