14.06.2013
Справа № 1кп-53/2013
14 червня 2013 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Павлінчука С.С.
при секретарі Козаку О.М.
з участю прокурора Гузун С.Л.
обвинуваченої ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
законного представника
потерпілого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоселиця кримінальне провадження № 12013270120000127 від 09.03.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с.Бочківці Хотинського району Чернівецької області, громадянки України, зі середньою освітою, одруженої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.304 ч.2 КК України, -
ОСОБА_1 будучи рідною матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, систематично із жовтня 2012 року до 08 березня 2013 року впливала на свідомість сина шляхом прохання щодо необхідності займатися жебрацтвом, внаслідок чого ОСОБА_2 впродовж вказаного часу регулярно здійснював поїздки в села Хотинського та Новоселицького району, де ходив із хати до хати та просив у місцевих мешканців грошей для своєї сім'ї, в тому числі в період часу із 05 березня по 07 березня 2013 року він отримав кошти в наступних мешканців с.Магала Новоселицького району: ОСОБА_4, яка дала 2 гривні, ОСОБА_5, яка дала 4 гривні, ОСОБА_6, який дав 4 гривні, ОСОБА_7, який дав 2 гривні, ОСОБА_8, як дала йому 11 гривень.
Суд, із врахуванням згоди обвинуваченої, потерпілого та його законного представника, вирішив на підставі ч.3 ст.349 КПК України не проводити дослідження доказів щодо обставин скоєння злочину, оскільки всі ці обставини ніким не оспорюються, сторони правильно їх розуміють та немає сумніву у добровільності їх позиції та вони розуміють наслідки такого розгляду.
Обвинувачена в судовому засіданні вину визнала та дала показання, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із чоловіком, одним сином від першого чоловіка - ОСОБА_2 та ще двома неповнолітніми дітьми. Вона та її чоловік офіційно ніде не працюють, а працюють по найму в людей, а фактично регулярний дохід вони отримують із пенсії її матері, яка проживає також із ними. Старший син ОСОБА_9 до жовтня 2012 року навчався в м.Хотин у спеціальній школі, однак потім почав втікати звідти та в подальшому його звідти вигнали та вона не могла його влаштувати в іншу школу. Оскільки її чоловік захворів, то в них в сім'ї склалася складна фінансова ситуація, і вона почала сина умовляти піти просити грошей по сусідніх селах та він погодився. Він ходив в села Колінківці Хотинського району та Топорівці, Рідківці і Магала Новоселицького району. Принесені ним гроші вона використовувала виключно на продукти харчування та трохи залишала синові на другий день на проїзд. Взимку син не ходив, але з початком весни вона знову його просила іти жебракувати та він ходив. Після того як ОСОБА_2 спіймала міліція в с.Магала вона більше його не посилала ходити просити грошей та він це припинив. В скоєному розкаюється, просить пробачення в сина.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні дав покази, що він є сином ОСОБА_1 та в даний час проживає із батьками в с. Бочківці Хотинського району. Восени минулого року він втік із школи в м.Хотин оскільки не хотів навчатися та був деякий час вдома. Тоді мама почала йому говорити, щоб він почав ходити жебракувати грошей у людей, однак щоб нічого не крав. Він погодився, та до самої зими майже щодня ходив по селах Колінківці Хотинського району та Топорівці, Рідківці та Магала Новоселицького району, де говорив що вдома у нього немає грошей на їду. За день він збирав від 100 до 150 гривень, які віддавав матері, а вона йому частину давала на дорогу на наступний день. З початком зими він нікуди не ходив, а весною знову мама попросила його та він продовжив ходити по цих же селах просити грошей аж до того часу коли у березні у с.Магала Новоселицького району його спіймали працівники міліції. З того часу він на прохання мами більше не займався жебрацтвом. Просить маму суворо не карати.
Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина підсудної у вчиненні злочину повністю доведена, а її дії вірно кваліфіковані за ст.304 ч.2 КК України як втягнення неповнолітнього у жебрацтво вчинене матір'ю, оскільки вона умисно впродовж жовтня 2012 року - березня 2013 року умовляла сина ходити просити грошей у незнайомих людей.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудної суд визнає скоєння злочину з використанням особи, що страждає недоумством.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння у скоєнні злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.
Суд вважає, що підсудній має бути призначено покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним і буде достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів, а підстави для застосування ст.69 КК України відсутні.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винної, яка посередньо характеризується по місцю проживання, думку потерпілого, який претензій до обвинуваченої немає, її пробачає, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, суд вважає, що ОСОБА_1 можна звільнити від відбування призначеного покарання із іспитовим строком на підставі ст.75 КК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.304 ч.2 КК України і призначити її покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо вона протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Чернівецької області через Новоселицький районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий: