Справа № 1316/4655/12 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/783/3153/13 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
Категорія: 19
23 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Приколоти Т.І., Шашкіної С.А.
При секретарі: Рванцовій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 лютого 2013 року, -
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних та моральних збитків
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Апелянт будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи в судове засідання не з'явився, заяви про відкладення розгляду справи в судове засідання не надав.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
У відповідності до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення завдатку за попереднім договором купівлі - продажу нерухомого майна та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликався на те, що 07 жовтня 2011 року уклав попередній договір з ОСОБА_4, який виступав в інтересах ОСОБА_3 з метою укладення в подальшому договору купівлі - продажу будинковолодіння, що належить на праві власності ОСОБА_3 На виконання умов договору ним було передано представнику ОСОБА_4 8000 грн.
Однак в подальшому відповідачем не було надано правовстановлюючих документів на відчужуване майно, в зв'язку з чим і основний договір купівлі - продажу з вини відповідача не був укладений.
Просив стягнути з відповідача завдаток в подвійному розмірі - в сумі 16 000 грн. та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Зокрема, заявляючи позовні вимоги до ОСОБА_3, позивач не довів того, що ОСОБА_4, який ніби то діяв в інтересах ОСОБА_3 в дійсності представляв її інтереси. В матеріалах справи відсутнє доручення, чи будь - який інший документ, який би свідчив про те, що ОСОБА_3 уповноважувала ОСОБА_4 вчиняти будь - які дії від її імені. Крім того, ОСОБА_3 є співвласницею будинку АДРЕСА_1, натомість з копії попереднього договору долученого позивачем до матеріалів справи (а.с. 3) вбачається, що він укладав даний договір з ОСОБА_4 щодо відчуження в подальшому будинку АДРЕСА_1.
Все вищенаведене свідчить про те, що між сторонами відсутні будь - які спірні правовідносини. А відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача подвійного розміру завдатку та відшкодування шкоди є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
А тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: