Справа № 1313/2094/12 Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І.М.
Провадження № 22-ц/783/2729/13 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
Категорія: 34
23 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Гриновця Б.М., Шашкіної С.А.
При секретарі: Рванцовій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 листопада 2012 року, -
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо -транспортної пригоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що в результаті ДТП належний йому автомобіль отримав значні технічні ушкодження та відновленню не підлягає. Страховою компанією матеріальна шкода йому відшкодована не в повному розмірі. Крім того вважає, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях, які він зазнав внаслідок отриманих тілесних ушкоджень та знаходження на лікуванні в мед закладі. А відтак вважає, що йому слід відшкодувати відповідачем 5 000 грн. матеріальної шкоди та 8 000 грн. моральної шкоди.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення апелянта на підтримання скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до вимог ст. 22.1 вищеназваного Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу "IFA" моделі W 50 реєстраційний номер НОМЕР_1. Автомобіль пошкоджено внаслідок ДТП, яке сталося 06.06.2011 року за участю водія ОСОБА_4, який керував автомобілем марки "ГАЗ" моделі 33021212 реєстраційний номер НОМЕР_2.
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2011 року ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/2388293 від 20.03.2011 року ОСОБА_2 застрахував свою відповідальність перед третіми особами. (а.с. 6)
Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо -транспортної пригоди суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до угоди укладеної 04.04.2012 року між ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" та ОСОБА_2, сторони погодились з визначеним ними розміром страхового відшкодування в розмірі 8 000 грн. і відсутністю будь - яких фінансових, матеріальних та інших претензій один до одного з питань розмірів страхового відшкодування пов'язаних з ДТП, що сталася 06.06.2011 року. Вказане страхове відшкодування в розмірі 8000 грн. ОСОБА_2 отримав, що підтверджується виписками з рахунку від 7 та 8 травня 2012 року (а.с. 17)
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем не доведено, а судом не встановлено заподіяної йому моральної шкоди. В матеріалах справи відсутні будь - які докази, що підтверджують позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в його користь по 8000 грн. моральної шкоди.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
А тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308 ч.1, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: