06 червня 2013 року Справа № 209/13/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Затолочного В.С., Мікули О.І.,
при секретарі - Баран П.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова на постанову Галицького районного суду м.Львова від 30 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій,
11.05.2012р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом у якому просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з дня звернення за такою, а саме з 25.02.2010р., зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова (далі - УПФ) призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 25.02.2010р. та стягнути суму невиплаченої пенсії.
Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що фактично судами двох інстанцій уже було встановлено порушення його права на пенсію на пільгових умовах, однак на стадії виконання судового рішення відповідач повторно порушив таке, у зв'язку із тим, що призначив йому пенсію не з моменту звернення за такою, а з дати набрання судовим рішенням законної сили.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 30.11.2012р. в справі №1304/9857/12 заявлений позов задоволено.
Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило УПФ, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. У поданій апеляційній скарзі вказує на те, що позивач уже звертався із позовною заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому просив призначити таку з моменту звернення за призначенням пенсії. Постановою Галицького районного суду м.Львова від 20.12.2010р., яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, задоволено зазначені вище позовні вимоги ОСОБА_1, однак в резолютивній частині рішення не зазначено дати з якої слід призначити йому пенсію на пільгових умовах, позицію Списку, а також період який підлягає зарахуванню до пільгового стажу. Пенсійним фондом уже два рази подавалася заява про роз'яснення зазначеного судового рішення, проте судом першої інстанції було повернуто вказані заяви у зв'язку із перебуванням справи на розгляді у Вищому адміністративному суді України. Враховуючи наведене, вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки постановою Галицького районного суду м.Львова від 20.12.2010р. зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, то з врахуванням приписів ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» така повинна бути призначена з 25.02.2010р.
Проте, такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи з таких міркувань.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в жовтні 2010р. ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м.Львова із позовом, в якому просив визнати протиправним рішення УПФ щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах та призначити останню у відповідності до вимог чинного законодавства.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 20.12.2010р. у справі №2а-1020/10, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011р., заявлений адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення УПФ щодо призначення пенсії позивачу. Зобов'язано УПФ призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вказані судові рішення вступили в законну силу та у встановленому порядку не скасовані.
Згідно ч.1 ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для них їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи наведене та беручи до уваги обставини справи, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що звернення особи за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (ст.ст.7,8,11, ч.4 ст.112, ст.162 КАС України).
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з врахуванням вимог ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вказані вимоги уже були предметом розгляду у справі №2а-1020/10, по якій Галицьким районним судом м.Львова ухвалено постанову яка вступила в законну силу, а тому спірні правовідносини на даний момент регулюються ст.181 КАС України, та не можуть бути предметом розгляду в іншій адміністративній справі.
Вимоги позивача про визнання бездіяльності УПФ щодо не призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з 25.02.2010р., тобто з моменту звернення за призначенням такої пенсії, на думку апеляційного суду є похідними від вимог про призначення такої пенсії, а тому можуть бути вирішені в порядку встановленому ст.267 КАС України.
Більше того апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у справі №2а-1020/10 було в повній мірі вирішено позовні вимоги ОСОБА_1 щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, а причиною повторного звернення до суду із даним адміністративним позовом стало неналежне виконання рішення суду у зв'язку із його незрозумілістю, що може бути вирішено судом який виніс таке рішення у порядку встановленому ст.ст.168, 169 КАС України.
Згідно із ч.1 ст.203 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.157 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 20.12.2010р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011р. та набрала законної сили, були в повній мірі вирішені вимоги позивача щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, а тому враховуючи положення п.4 ч.1 ст.157 КАС України провадження у цій справі слід закрити.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст.157, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова задовольнити частково.
Постанову Галицького районного суду м.Львова від 30 листопада 2012 року скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.Я. Качмар
Суддя В.С. Затолочний
Суддя О.І. Мікула
Повний текст виготовлений 11 червня 2013 року.