Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
14 червня 2013 року справа №812/1695/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суду у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,
секретар судового засідання Абушек А.С.,
за участю представників позивача Близнюка О.С., Джуня С.В.,
представників відповідача Тулупової О.А., Сирота О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року по адміністративній справі №812/1695/13-а за позовом публічного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1479012,00 грн., зобов'язання нарахувати пеню у розмірі 105878,06 грн, -
Позивач просив визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС щодо ненадання до ГУ ДКС України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» 1479012,00 грн. зменшеного бюджетного відшкодування та не врахування пені на суму такої бюджетної заборгованості через несвоєчасне повернення такої заборгованості;
стягнути з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість у розмірі 1479012,00 грн.;
зобов'язати СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС нарахувати пеню у розмірі 105878,06 грн. за несвоєчасне повернення суми зменшеного бюджетного відшкодування та відобразити в картці особового рахунку ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» нараховану суму пені на розмір заборгованості з бюджетного відшкодування.
В обґрунтування позову зазначив, що 20.12.2011 року подав до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 85089656,00 грн.
19.01.2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено довідку № 169/08-5/32292929 від 18 січня 2012 року про підтвердження відображеного позивачем в декларації за серпень 2011 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 96608076,00 грн. (85089656,00 грн. - заявлені до повернення на розрахунковий рахунок підприємства та 11518420,00 грн. - заявлені до зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах).
Проте станом на день подання позову сума бюджетного відшкодування на рахунок позивача не надійшла, а була зарахована відповідачем відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України, але не за заявою позивача, а за самостійним рішенням на погашення податкового боргу, який виник на той час у позивача.
Зокрема, 31.05.2012 року за рахунок позитивного нарахування задекларованого в декларації за квітень 2012 року податку в сумі 67249405,00 грн. зазначена сума зарахована відповідачем у зменшення податкового зобов'язання на підставі п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України. 30.06.2012 року бюджетне відшкодування зменшено ще на 16361239,00 грн. за рахунок податкових зобов'язань, що виникли за декларацією травня 2012 року. Решта суми безпідставно зменшена за податковим повідомленням-рішенням від 12 квітня 2012 року №0000078022 на суму 1479012,00 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 року залишені в силі постанова Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 року у справі № 2а/1270/3653/2012, якими скасоване податкове повідомлення-рішення від 12.04.2012 року №0000078022 на суму 1479012,00 грн.
Копія ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду направлено на адресу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС 06.08.2012 року, тому відповідач повинен був протягом 5 днів з дати отримання ухвали суду апеляційної інстанції подати органу Державного казначейства України відповідний висновок, що зроблено не було.
Також, не дотримуючись вимог п.200.12 ст.200 ПК України, з 13.04.2012 року право позивача на бюджетне відшкодування порушене тим, що 28.04.2012 року його розмір зменшений на 1479012,00 грн. за неузгодженим податковим зобов'язанням.
Прострочення склало з 29.04.2012 року до дати подання позову 291 день, тому загальна сума пені за цей період складає 105878,06 грн., яку відповідач зобов'язаний нарахувати на підставі п.200.23 ст.200 ПК України.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України в особі ГУ ДКС України у Луганській області на користь ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за січень 2011 року, в розмірі 1479012,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову, прийняти нову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції помилково відмовив в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання нарахувати пеню на суму бюджетної заборгованості через несвоєчасне її повернення, не врахувавши приписів п.200.23 ст.200 ПК України, які визначають фінансову відповідальність контролюючого органу, оскільки зазначена норма є нормою прямої дії.
Також суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо ненадання до казначейства висновку про відшкодування позивачу зменшеного бюджетного відшкодування та не врахування пені на суму такої бюджетної заборгованості через несвоєчасне її повернення, послався на практику Верховного Суду та зазначив, що такі вимоги є неналежним способом захисту порушеного права позивача. Проте судом не враховано приписи ст.19 Конституції України та ч.1 ст.2 КАС України. Крім цього, рішення Верхового Суду стосується іншого спору, в якому міститься вимога про зобов'язання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідач - ГУ ДКС України в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що з часу набрання чинності Податковим Кодексом України органи казначейства повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі висновків податкового органу, тому судове рішення про стягнення на користь позивача з державного бюджету України бюджетної заборгованості з ПДВ прийнято без врахування положень пп.200.12, 200.15 ст.200 ПК України.
Відповідач - СДПІ по роботі з великими платниками податку у м. Луганську ДПС в обгрунтування апеляційної інстанції зазначив, що за приписами пп.200.14, 200.15 ст.200 ПК України податковий орган зобов'язаний подати висновок до казначейства за виконання двох умов: закінчення процедури адміністративного або судового оскарження та отримання податковим органом відповідного судового рішення.
Але, суд першої інстанції не врахував, що з 20.02.2012 року по 13.06.2012 року податковим органом проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства, якою охоплено період в якому позивач задекларував суму бюджетного відшкодування, тобто за серпень 2011 року. За результатами перевірки складено акт, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року та за результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 06.06.2012 року №0000218022, відповідно до якого зменшено задекларовану суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року. Позивач звернувся до суду про скасування цього податкового повідомлення - рішення та на теперішній час по справі призначено експертизу.
Крім цього, позивач за період квітень-травень 2011 року декларував позитивні нарахування податку на додану вартість, при цьому не сплачував податок в розмірах та в строки, встановлені п.87.1 ст.87 ПК України, свідомо використовуючи переплату, утворену за рахунок заявленої суми до відшкодування податку на додану вартість.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши за матеріалами справи наведені в апеляційних скаргах доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 16 грудня 2002 року за № 13811050012000009, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 190805 та довідка головного управління статистики у Луганській області серії АБ № 480145 (т. 8 а.с. 47-48).
Як платник податків ПАТ «Лисичанська інвестиційна нафтова компанія» (ідентифікаційний код 32292929) перебуває на обліку у спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (т.7 а.с. 243).
ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зареєстровано платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - 322929212017 (т.7 а.с. 242).
Позивачем до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 20.01.2011 року подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якій платник податку у рядку 22.2 визначив до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду суму 17843787,00 грн. (т.7 а.с. 244-251; т.8 а.с. 1-9).
18.02.2011 року ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2011 року (т.8 а.с. 10-31). Відповідно до рядку 25 та 25.1 вказаної податкової декларації позивачем заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 17843787,00 грн.
До зазначеної податкової декларації з податку на додану вартість позивач додав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (т.8 а.с. 22).
Згідно висновку спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 22.04.2011 року № 244 за декларацією з податку на додану вартість за січень 2011 року підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету сума 17843787,00 грн. (т.8 а.с. 65).
В подальшому, 20.12.2012 року ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2011 року (т.7 а.с. 198-202). Відповідно до рядку 23.1 позивачем заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 85089656,00 грн.
До вищезазначеного подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з податку на додану вартість ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» додало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.(т.8 а.с. 49).
18.01.1012 року податковим органом проведена камеральна перевірка ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість розрахунковий рахунок за серпень 2011 року, за результатами якої складено довідку №169/08-5/32292929, якою підтверджена відображена позивачем у декларації за серпень 2011 року сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 96608076,00 грн. (85089656,00 грн. - заявлена до повернення на розрахунковий рахунок платника та 11518420,00 грн. - заявлена до зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах (т.1 а.с. 16-20).
29.03.2012 року спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 31 січня 2011 року, за результатами якої складено акт від 29 березня 2012 року № 4/23-00/32292929 (т.1 а.с. 22-53), за висновками якого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 1479012,00 грн., в результаті чого встановлено завищення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року (рядок 21) на суму 1479012,00 грн. та завищено зарахування до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 22) на суму 1479012,00 грн.
На підставі зазначеного акту від 29.03.2012 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.04.2012 року № 0000078022, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1479012,00 грн. по декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року (т.1 а.с. 54).
Податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2012 року № 0000078022 оскаржено приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» у судовому порядку (т.1 а.с. 55-62).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року у справі № 2а/1270/3653/2012, залишеною без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 року, Вищого адміністративного суду від 15.10.2012 року податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 12.04.2012 року № 0000078022 про зменшення ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1579012,00 грн. скасовано (т.1 а.с. 63-84).
На підставі викладеного, з огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України є правомірним визначення ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 1479012,00 грн.
До 01.01. 2011 року платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав ЗУ «Про податок на додану вартість».
На підставі п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»).
Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість».
На підставі пп.7.7.5 п.7.7. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пп.7.7.6 п.7.7. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
З 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Пунктом 200.15 статті 200 ПК України визначено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Проте, в порушення зазначеної норми, податковий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2012 року у справі № 2а/1270/3653/2012, не подала Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 1479012,00 грн., а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення на користь ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за січень 2011 року, в розмірі 1479012,00 грн.
Проте, суд першої інстанції допустився помилкового застосування норм матеріального права, стягуючи суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню з держбюджету в особі ГУ ДКС України в Донецькій області, оскільки відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до отриманого висновку органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13 ст.200 ПК України).
Оскільки органи казначейства відшкодовують податок на додану вартість з бюджету виключно на підставі висновків податкових органів, тому сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за січень 2011 року, в розмірі 1479012,00 грн. підлягає стягненню з державного бюджету України на користь позивача, а не з ГУ ДКС України в Луганській області.
Крім цього, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування на користь позивача податку на додану вартість, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом захисту порушеного права позивач є вимога про стягнення відповідних коштів, оскільки право платника податку порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету.
Проте, судом першої інстанції не враховано, що на виконання вимог ст. 43 Податкового кодексу України податковим органом не підготовлений висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету та не поданий для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відтак, є протиправною бездіяльність спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» 1479012,00 грн. зменшеного бюджетного відшкодування, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо зобов'язання податкового органу нарахувати пеню за несвоєчасне повернення сум бюджетного відшкодування судова колегія зазначає наступне.
Пунктом 200.23 статті 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Строк відшкодування суми податку на додану вартість, визначений в п.200.13 наведеної статті, становить п'ять операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Аналіз наведених норм свідчить, що у п.200.13 ст.200 ПК України встановлена відповідальність саме за порушення зазначених строків відшкодування суми податку на додану вартість органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не подавався до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а тому відсутні правові підстави для нарахування пені.
Крім цього, жодним нормативним актом не передбачено обов'язку податкового органу нарахувати пеню за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та відображати її в картці особового рахунку платника податків.
На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 11, 94, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року по адміністративній справі №812/1695/13-а - залишити без задоволення.
Апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, публічного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року по адміністративній справі №812/1695/13-а - задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року по адміністративній справі №812/1695/13-а - скасувати.
Позов публічного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1479012,00 грн., зобов'язання нарахувати пеню у розмірі 105878,06 грн, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» 1479012,00 грн. зменшеного бюджетного відшкодування.
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» бюджетну заборгованість у розмірі 1479012,00 грн.
В решті позовних вимог публічного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1479012,00 грн., зобов'язання нарахувати пеню у розмірі 105878,06 грн - відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» судові витрати по справі в розмірі 1411,70 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.
У повному обсязі постанова складена до 18 червня 2013 року.
Головуючий суддя І.Д.Компанієць
Судді: В.А. Шальєва
М.В. Бишов