79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.06.13 Справа № 5015/6548/11
За позовом: Приватного підприємства «Виробниче об'єднання Габіони захід Україна», м.Чернівці
До відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів
Про стягнення 790 603,00 грн.
та за зустрічним позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів
До відповідача за зустрічним позовом: Приватного підприємства «Виробниче об'єднання Габіони захід Україна», м. Чернівці
Про стягнення 818 629,44 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача за первісним позовом: Білоросюк Р.В. - директор, Марфіна А.І. - представник
від відповідача за первісним позовом: Яремко П. С. - представник
Суддя Березяк Н.Є.
Секретар судового засідання Торська І.В.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Приватним підприємством «Виробниче об'єднання Габіони захід Україна» звернулося з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» про стягнення 790 603,00 грн. за виконані роботи.
Ухвалою суду від 20.10.2011 року позовна заява була прийнята до розгляду та призначене в судове засідання на 02.11.2011 року.
До початку розгляду справи по суті ДТГО «Львівська залізниця» було подано зустрічний позов до Приватного підприємства «Виробниче об'єднання Габіони захід Україна» про зобов'язання усунення недоліків у виконаних роботах та стягнення 818 629,44 грн. штрафу, який був прийнятий до розгляду ухвалою суду від 02.11.2011 року з первісним позовом.
Ухвалою суду від 03.05.2012 року провадження у справі було зупинено та призначено судову залізнично-транспортну експертизу конструкції труби на км 309+534 дільниці Вадул-Сирет-Держкордон, оскільки в підтвердження зустрічних позовних вимог ДТГО «Львівська залізниця» посилається на те, що ПП «Виробниче об'єднання Габіони захід Україна» неналежно виконало взяті на себе зобов'язання по договору № Л/П010819/НЮ від 24.11.2010 р. призвело до погіршення стану конструкції.
24.05.2013 року ухвалою суду провадження у справі було поновлено у зв'язку з поверненням матеріалів справи №5015/6079/11 (5015/6548/11) разом з висновком від 11.04.2013 року Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту ім. Акад. В.Лазаряна до господарського суду, які направлялись для проведення експертизи та призначене судове засідання на 03.06.2013 року.
В судовому засіданні представник позивача по первісному позову позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в матеріалах справи, доказах долучених до матеріалів справи, письмових та усних поясненнях наданих в судових засіданнях, а щодо зустрічних позовних вимог заперечив в повному обсязі вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, крім того, посилається на висновок судової залізнично-транспортної експертизи від 11.04.2013 року. де зазначено, що технічний стан металевої гофрованої труби на 310 км дільниці Вадул-Сирет-Держкордон у технічному справному стані.
ДТГО «Львівська залізниця» зустрічні позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у зустрічному позову та поясненнях наданих в судовому засіданні, однак з висновками Залізнично-транспортної експертизи погоджується, що підтверджується листом №НГ.10/1509 від 31.05.2013 року.
В судовому засіданні 03.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
24.11.2010 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» (Замовник) та Приватним підприємством «Виробниче об'єднання Габіони захід Україна» (Підрядник) було укладено договір на виконання робіт №Л/П-10819/НЮ.
На виконання п.1.1 Договору №Л/П-10819/НЮ позивачем по первісному позову були виконані та передані Замовнику роботи по відновленню споруди на 310 км дільниці Вадул-Сирет-Держкордон, що підтверджується Актом форми №КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт від 29.12.20110 року та актом №КБ-2в приймання будівельних робіт від 28.02.2011 року.
Відповідно до п.4.1 Договору №Л/П-10819/НЮ відповідач по первісному позову зобов'язувався провести оплату не пізніше 15 банківських від дати підписання акту здачі - приймання робіт, однак як зазначає позивач по первісному позову за виконані роботи ДТГО «Львівська залізниця» в повному обсязі не розрахувалось, заборгувавши - 722 899,20 грн.
19.09.2011 року Виконавець на адресу Замовника направив Претензію №249 щодо оплати заборгованості. Листом №758-10/3108 від 21.09.2011 року відповідач по первісному до заборгованості не заперечує, однак просить усунути недоліки, які були виявлені при обстеженні гофрованої труби на км 309+534 дільниці Вадул-Сирет-Держкордон.
Несплата ДТГО «Львівська залізниця» заборгованості зумовило ПП «Виробниче об'єднання Габіони захід Україна» звернутись з позовом до суду про стягнення 722 899,20 грн. Крім того, позивачем по первісному позову в порядку п. 2 ст. 625 ЦК України нараховані три відсотки річних в розмірі 11 526,00 грн., а також відповідно до п. 7.2 Договору № Л/П-10819/НЮ пеня в розмірі 56 178,00 грн., які просить суд стягнути з відповідача.
В той же час, 31.10.2011 року ДТГО «Львівська залізниця» подала зустрічний позов в якому просить суд зобов'язати ПП «Виробниче об'єднання Габіони захід Україна» усунути недоліки, які було виявлено при обстеженні гофрованої труби на км 309+534 дільниці Вадул-Сирет-Держкордон, а також стягнути з відповідача суму штрафу в розмірі 818 629,44 грн. тобто 20 відсотків від вартості неякісно виконаних робіт, які передбачені п. 7.4 Договору №Л/П-10819/НЮ.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в попередніх судових засіданнях суд прийшов до висновку, що первісні позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.
Так, відповідно до ст. 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладанням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Так, ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вже зазначалось раніше, на виконання умов Договору №Л/П-10819/НЮ від 24.11.2010 року ПП «Виробниче об'єднання Габіони захід Україна» були виконані та передані ДТГО «Львівська залізниця» роботи по відновленню споруди на 310 км дільниці Вадул-Сирет-Держкордон, що підтверджується Актом форми №КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт від 29.12.20110 року та актом №КБ-2в приймання будівельних робіт від 28.02.2011 року, а також Актом готовності об'єкта до експлуатації від 17.02.2011 року, які підписані та скріплені мокрими печатками сторін (Том-1, а.с.32-33, 36-41, 42-44).
Відповідно до п.4.1 Договору №Л/П-10819/НЮ Замовник проводить оплату на підставі Акту здачі-приймання виконаних робіт форми КБ-2в та Довідки форми КБ-3, підписаних уповноваженими представниками обох Сторін, але не пізніше 15 банківських днів від дати підписання Акту здачі - приймання робіт.
Судом встановлено, що вартість робіт за Договором уточнювалась та корегувалась у зв'язку із самостійним виконанням Замовником частини робіт та поставки останнім частини інертних матеріалів, необхідних для виконання робіт. В процесі виконання умов Договору №Л/П-10819/НЮ від 24.11.2010 року сторонами остаточно узгоджена вартість виконаних робіт, яка становить 4 093 147,20 грн., що підтверджується Довідками за грудень 2010 року та лютий 2011 року, які підписані та скріплені мокрими печатками сторін (Том-1, а.с.45,46).
Однак, як вбачається із матеріалів справи відповідач по первісному позову в повному обсязі з позивачем за виконані згідно умов Договору не розрахувався, заборгувавши останньому 722 899,20 грн. Факт заборгованості не заперечується і самим відповідачем по первісному позову про що останній зазначає, як і у відповіді №758-10/3108 від 21.09.2011 року (Том-1, а.с.48) надану на Претензію №249 від 19.09.2011 року (Том-1, а.с.48) так і в Акті звірки-розрахунків від 23.09.2011 року, який підписаний та скріплений мокрими печатками сторін (Том-1, а.с.49) так і в поясненнях наданих в судовому засіданні.
Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
За несвоєчасне виконання Договірних зобов'язань позивачем за період з 23.03.2011 року по 02.09.2011 року нараховані три відсотки річних в розмірі 11 526,00 грн., однак згідно проведеного судом перерахунку за вказаний період три відсотки річних складають та підлягають до стягнення в розмірі 9 744,29 грн.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 7.5 Договору Замовник, у випадку несплати за закінчену роботу у встановлені Договором терміни, сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше двох облікових ставки НБУ України, встановлених на день стягнення пені.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем по первісному позову на заборгованість в розмірі 722 899,20 грн. нарахована пеня за період 23.03.2011 року по 02.09.2011 року, яка згідно з розрахунку становить 56 178,00 грн., однак згідно проведеного судом перерахунку пеня за вказаний період становить та підлягає до стягнення в розмірі 50 345,47 грн.
Що стосується зустрічних вимог ДТГО «Львівська залізниця» про зобов'язання ПП «Виробниче об'єднання Габіони захід Україна» усунути недоліки, які було виявлено при обстеженні гофрованої труби на км 309+534 дільниці Вадул-Сирет-Держкордон, то слід зазначити наступне:
Відповідно до п.6.2 Договору №Л/П-10819/НЮ від 24.11.2010 року, при наявності зауважень Замовника щодо якості проведення робіт, або при наявності недоліків складається двохсторонній акт, в якому перераховується недоліки і вказується термін їх усунення, але не пізніше одного місяця з дати складання акту.
В матеріалах справи відсутні та позивачем Акту про фіксування недоліків гофрованої труби на 309+534 ділянці Вадул-Сирет-Держкордон підписаного сторонами суду не подано, однак в обґрунтування своїх зустрічних вимог ДТГО «Львівська залізниця» посилається на те, що згідно Звіту №2757 обстеження металевої гофрованої труби км 309+534 дільниці Вадул-Сирет - Держкордон, яке було проведено Мостовипробною станцією Головного управління колійного господарства Укрзалізниці, виявлено недоліки, а саме:
- «конструкція металевої гофрованої труби має взаємні залишкові вертикальні і горизонтальні деформації, які перевищують допустимі в 2,63 разу. Згідно ТУ У 35.2-34422841-002д:2009 «Конструкції збірні металеві гофровані типів MultiPlate nf SuperCor» залишкова деформація конструкції за час експлуатування має бути не більше 3%, тобто 194 мм. На даний час залишкова вертикальна деформація становить 500 мм., що складає 7,73 % від номінального діаметру»;
- «труба має тенденцію до зменшення взаємних вертикальних розмірів і збільшення горизонтальних у часі відносно номінальних проектних розмірів. візуально спостерігається зворотній перелом в окресленні профілю склепіння, що є свідченням можливої пластичної деформації в матеріалі труби і є недопустимим»;
- «основною причиною деформації труби та просідання колії є незадовільне виконання робіт із влаштування записки, недотримання технологічних вимог щодо її ущільнення».
Однак, дані твердження позивача не заслуговують на увагу суду, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, а саме з робочого проекту «Відновлення споруди на 310 км. дільниці Вадул - Сирет - Держкордон» № 120910-МГК-ЧН, розробленим та затвердженим Сторонами, передбачено, що діаметр труби (і горизонтальної, і вертикальної вісі) повинен був становити 6,47м., а сама труба повинна була мати форму кола, однак, у зв'язку з виконанням робіт у зимовий період та неможливістю з боку Замовника надати достатні технологічні «вікна» - час на який зупиняється рух поїздів, для виконання робіт на ділянці руху таких поїздів, сторони погодили, що спорудження і обтиск металевої гофрованої конструкції буде здійснено у вигляді горизонтального еліпсу, а також змінено технологію виконання робіт, що підтверджується Додатком до Робочого проекту (Том-1, а.с122-144). Крім того, металева гофрована труба була змонтована у формі еліпсу, горизонтальна вісь якої становить 6,57м., а вертикальна - 6,2м. - на вихідному оголовку, 6,27м. та 6,55м. на вихідному оголовку, 6,2 та 6,56м. - по вісі споруди, а не у формі коло з осями - 6,47м., як це було передбачено з початку, що підтверджується виконавчою зйомкою, яка була передана ДТГО «Львівська залізниця» під час здачі-приймання виконаних робіт та підписання акту готовності об'єкта до експлуатації. А відтак, вихідні дані при проведенні розрахунків обтискання (деформації) труби позивачем по зустрічному позову були взяті розміри, які були передбачені «Робочим проектом» № 120910-МГК-ЧН до внесення в нього змін, тобто - 6,47м., як зазначено в Звіті № 2757 Мостовипробної станції Головного управління колійного господарства Укрзалізниці.
Під час розгляду справи судом було призначено судову залізнично-транспортну експертизу та на вирішення експерта було поставлено питання:
- чи відповідає фактична конструкція труби технічному завданню згідно п.1.1. договору на виконання робіт № Л/П-10819/НЮ від 24.11.2010 р.?
- чи можлива подальша експлуатація конструкції труби без приведення її окреслень до вимог технічного завдання?
- що стало причиною деформації труби та просідання колії над нею?
- чи не загрожує фактичний стан труби її раптовому руйнуванню?
Як вбачається із висновку експертів від 11.04.2013 року металева гофрована труба на 310 км дільниці Вадул-Сирет-Держкордон протягом усього терміну експлуатації та на час комісійного обстеження за участі експертів 23.11.2012 року знаходилась у технічному справному стані. Після спорудження МГТ, технічний стан рейкової колії як геометричної конструкції на 310-му кілометрі шостому пікеті дільниці Вадул-Сирет-Держкордон Львівської залізниці відповідав вимогам пунктів 2.1.1, 4.4.3в, таблиць Д.8.7, Д.8.8, Д.8.11 Інструкції (10), таблиць 1-6 Технічних вказівок (14), тобто рейкова колія, як геометрична конструкція на 310 км шостому пікеті дільниці Вадул-Сирет-держкордон Львівської залізниці знаходилась в справному технічному стані. Подальша експлуатація труби з наявними на момент дослідження залишковими деформаціями її елементів при встановлених на дільниці швидкостях руху поїздів та існуючому поздовжньому профілі колії можлива. Раптове руйнування конструкції внаслідок виникнення великих пластичних деформацій за умов утримання геометрії колії у межах допусків, передбачених відповідними нормативними документами та забезпечення руху поїздів зі встановленими на дільниці швидкостями, не відбудеться.
Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вище наведене, позивачем по зустрічному позову не подано суду належних доказів, які б підтверджували факт недоліків гофрованої труби на км 309+534 дільниці Вадул-Сирет-Держкордон, а поданий Звіт № 2757 Мостовипробної станції Головного управління колійного господарства Укрзалізниці, як єдиний доказ в якому зафіксовано вище зазначені недоліки, не заслуговує на увагу суду, оскільки спростований матеріалами справи та висновком експертів від 11.04.2013 року.
Крім того, позивачем по зустрічному позову заявлено вимогу про стягнення з ПП «Виробниче об'єднання Габіони захід Україна» 818 629,44 грн. штрафу за неякісне виконання робіт відповідно до п. 7.4 Договору №Л/П-10819/НЮ від 24.11.2010 року.
Однак, враховуючи те, що зустрічні позовні вимоги в частині зобов'язання ПП «Виробниче об'єднання Габіони захід Україна» усунути недоліки, які було виявлено при обстеженні гофрованої труби на км 309+534 дільниці Вадул-Сирет-Держкордон не обґрунтовані належними і допустимими доказами та спростовані матеріалами справи, а відтак нарахований позивачем по зустрічному позову штраф в розмірі 818 629,44 грн. не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд прийшов до висновку, що первісні позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Судові витрати слід покласти на відповідача по первісному позову пропорційно задоволених первісних позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,22,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд , -
1. Первісний позов задоволити частково.
2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь Приватного підприємства «Виробниче об'єднання Габіони захід Україна» (58009, м. Чернівці, вул. Миру, 5/13, код ЄДРПОУ 34519228) - 722 899,20 грн. - основного боргу, 50 345,47 грн. - пені, 9 744,29 грн. - три відсотки річних та 7 327,18 грн. - державного мита та 233,72 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. В рештій частині первісних позовних вимог - відмовити.
4. В задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовити.
5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.06.2013 року.
Суддя Березяк Н.Є.