01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"11" червня 2013 р. Справа № 911/1727/13
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",
08307, Київська область, місто Бориспіль, Міжнародний аеропорт " Бориспіль "
до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ",
08324, Київська область, Бориспільський район, село Гора
про стягнення 20 701,06 грн.
за участю представників:
позивача - Горошка М.А. (довіреність від 02.01.2013 № 35-30-7);
відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" (далі - відповідач) про стягнення 16 257,86 грн., з яких: 16 217,88 грн. - основний борг, 33,32 грн. - пеня та 6,66 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за послуги, що отримані відповідно до договору про надання послуг з водопостачання та відведення стічних вод від 29.10.2003 № 02-26.21-370/19-465.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.05.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.06.2013.
27.05.2013 через канцелярію господарського суду Київської області
(вх. № 12073 від 27.05.2013) позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог від 23.05.2013 №35-22/3-376, згідно якої заявлено до стягнення 20 701,06 грн., з яких: 20 430,90 грн. - основний борг, 225,13 грн. - пеня, 45,03 грн. - 3% річних.
На підтвердження направлення відповідачу копій заяви про збільшення розміру позовних вимог та доданих до неї документів позивачем надано фіскальний чек Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 26.05.2013 та опис вкладення до цінного листа від 26.05.2013 з відбитком календарного штемпелю поштового відділення.
На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, збільшення розміру позовних вимог прийнято судом.
За таких обставин, у даному провадженні суд розглядає остаточні позовні вимоги про стягнення 20 701,06 грн., з яких: 20 430,90 грн. - основний борг, 225,13 грн. - пеня, 45,03 грн. - 3% річних.
У судовому засіданні 11.06.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та просив суд їх задовольнити з підстав, що викладені у позові.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, враховуючи те, що ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу на адресу, яка відповідає тій, що зазначена в позовній заяві та у наявному в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.05.2013 № 16496815, а отримання вказаної ухвали відповідачем підтверджується повідомленням Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» №0103237109175 про вручення відповідачу даного поштового відправлення суду 22.05.2013.
Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.06.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - аеропорт, позивач) та Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт»), (далі - клієнт, відповідач) укладено договір про надання послуг з водопостачання та відведення стічних вод від 29.10.2003 № 02-26.21-370/19-465 (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався прийняти на себе цілодобове водопостачання об'єктів відповідача питною водою до місця приєднання останнього до водопроводу аеропорту та прийняття від нього стічних вод в каналізаційний колектор (далі - послуги).
Згідно з пунктом 1.2. Договору, строк дії Договору: з 01.04.2003 до 01.04.2004. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін до закінчення строку дії договору не заявила про його розірвання.
Відповідно до пункту 3.1. Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 17.08.2007 до Договору, щомісячна сплата клієнта на користь аеропорту за договором складається з оплати за послуги за цінами, що встановлені аеропортом та погоджені з Бориспільською міською радою і станом на 01.01.2006 становлять без ПДВ: вода холодна (без податку на воду) - 3,30 грн. за 1 куб.м.; вода гаряча (без податку на воду) - 12,20 грн. за 1 куб.м.; вода сточна - 2,80 грн. з 1 куб.м. Нарахування ПДВ на суму плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Кількість фактично відпущеної води клієнту визначається на підставі даних контрольно-вимірювальних приладів з урахуванням втрат згідно БНІПу, а до їх встановлення - розрахунковим шляхом (додаток № 2).
Аеропорт щомісяця, з врахуванням змінених цін, виставляє клієнту рахунок за надані послуги за звітний місяць та акт приймання-здачі виконаних послуг. Клієнт з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії аеропорту рахунок та акт виконаних послуг. Сплата рахунку проводиться клієнтом до 20 числа того ж місяця. Акт виконаних послуг клієнт зобов'язаний підписати та повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5 днів з дати його отримання. Якщо протягом 5 днів акт виконаних робіт не буде повернутий аеропорту він вважається підписаним сторонами (пункт 3.3. Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 17.08.2007 до Договору).
Додатком № 1 до додаткової угоди № 1 від 17.08.2007 до Договору та додатковою угодою № 5 від 06.06.2011 до Договору сторони погодили перелік об'єктів клієнта для яких аеропорт надає послуги з водопостачання та водовідведення.
Додатком № 2 до додаткової угоди № 1 від 17.08.2007 до Договору та додатком № 1 до додаткової угоди № 5 від 06.06.2011 до Договору сторони погодили розрахунки водоспоживання та водовідведення щодо кожного з об'єктів для яких аеропорт надає зазначені послуги.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.
Згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на матеріали справи, судом встановлено наступне.
До матеріалів справи не додано доказів припинення дії Договору, з огляду на це та з урахуванням тверджень позовної заяви про дію Договору, суд дійшов висновку, що дію Договору продовжено згідно пункту 1.2. Договору та він діяв у вказаний у позові спірний період.
Позивачем надано відповідачу послуги за Договором за період з березня 2013 року по травень 2013 року на загальну суму 20 430,90 грн., що підтверджується відповідними актами приймання - здачі виконаних послуг, а саме: від 31.03.2013 на суму 16 217,88 грн., від 30.04.2013 на суму 4 213,02 грн. Належним чином засвідчені копії вказаних актів залучено до матеріалів справи.
Рахунки за надані послуги (копії залучені до матеріалів справи) разом з вищевказаними актами, у відповідності до пункту 3.3. Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 17.08.2007 до Договору, надіслані відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням від 26.04.2013, в якому міститься підпис уповноваженого представника відповідача про отримання та описом вкладення до цінного листа від 31.05.2013. Акти приймання-здачі вважаються підписаними, відповідно до пункту 3.3. Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 17.08.2007 до Договору.
Відповідно до вищевказаних документів, що долучені до матеріалів справи, послуги, що надані позивачем відповідачу за Договором у період з березня 2013 року по травень 2013 року на суму 20 430,90 грн., прийняті відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, оскільки в матеріалах справи відсутні акти приймання-здачі виконаних послуг із зауваженнями відповідача.
Доказів оплати послуг, що отримані відповідачем за Договором у період з березня 2013 року по травень 2013 року, до матеріалів справи не надано.
Натомість, на підтвердження наявності заборгованості, позивачем надано довідки банківських установ, в яких відкрито поточні рахунки позивача, про відсутність надходжень коштів на рахунок позивача від відповідача за Договором у спірний період.
Враховуючи, що вказані довідки підписано уповноваженими особами банківських установ та скріплено відбитками їх печаток, на підставі статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, судом взято їх до уваги в якості письмових доказів невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором у спірний період, а, відтак, наявності заборгованості перед позивачем.
Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуг, що надані позивачем, а, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором у сумі 20 430,90 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.
Крім того, до складу позовних вимог, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, входить стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 225,13 грн. та 3% річних у розмірі 45,03 грн.
При розгляді вказаних позовних вимог, господарським судом, зважаючи на те, що відповідно до норм чинного законодавства пеня та 3% річних нараховуються на суму боргу за період прострочення платежу, враховано умови Договору, якими визначаються строки оплати та наявні в матеріалах справи письмові докази для встановлення розмірів сум, що підлягали сплаті, строку виникнення обов'язку відповідача з оплати послуг, на які мають бути нараховані пеня та 3% річних.
У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач заявляє до стягнення з відповідача пеню, передбачену пунктом 3.4. Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, що в сумі складає 225,13 грн.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 225,13 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 45,03 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3% річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, а тому, позовна вимога про стягнення 45,03 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 20 430,90 грн., 45,03 грн. 3% річних та пені в розмірі 225,13 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.
Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20048090) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20572069) 20 430 (двадцять тисяч чотириста тридцять) грн. 90 коп. основної заборгованості, 45 (сорок п'ять) грн. 03 коп. 3% річних, 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 13 коп. пені та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 14.06.2013.
Суддя С.О. Саванчук